WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві - Реферат

Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві - Реферат


Реферат на тему:
Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві
Рівень врожайності культур і родючості ґрунтів буде визначатися тим, наскільки в практиці виконуються закони землеробства.
Закон повернення речовин у ґрунт (відкритий Ю. Лібіхом у 1840 р.). Згідно з ним у ґрунт потрібно повертати поживні речовини, винесені врожаєм або втрачені з інших причин.
Закон обмежувальних факторів (закон мінімуму, оптимуму і максимуму) - продуктивність рослин залежить від того фактора (у тому числі елемента живлення), який знаходиться у мінімумі. Наприклад, температура обмежує надходження елементів живлення у рослину, погіршуючи цим перебіг фізіолого-біохімічних процесів у ній.
Закон незамінності й рівнозначності факторів - жоден із факторів росту і розвитку рослин (світло, тепло, волога, елементи живлення тощо) не може бути заміненим іншим, навіть близьким за властивостями та дією.
Закон поєднання та взаємозумовленого розвитку фітоценозів і місць вирощування - як окрема рослина, так і рослинний покрив у цілому взаємодіють з навколишнім середовищем.
Закон комплексної дії всіх факторів росту і розвитку рослин, який ґрунтується на теорії живлення і фотосинтезу.
Закон постійного підвищення родючості ґрунтів - за умови повернення у ґрунт поживних речовин і включення з навколишнього середовища значної кількості біогенних елементів сприятиме підвищенню ефективної родючості ґрунту. Це основний закон, що здійснюється за дотримання всіх вищезазначених умов.
Дослідження балансу поживних речовин нині є однією з основних проблем агрохімії. Це пов'язано з необхідністю систематичного підвищення ефективної родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і якості отриманої продукції. Баланс поживних речовин у землеробстві допомагає вивчати їх винос із ґрунту врожаєм і надходження в ґрунт із різних джерел. Якщо витрати поживних речовин внаслідок виносу з урожаєм не компенсуються внесенням добрив, то відбувається поступове виснаження ґрунту і зниження врожаю.
Баланс поживних речовин у землеробстві окремого господарства є науковою основою для розробки правильної системи удобрення культур у сівозмінах. Вивчення надходження і витрат поживних речовин у землеробстві дає можливість контролювати їх кругообіг у господарстві шляхом хімізації землеробства. Господарський баланс може бути вихідний (валовий, загальний) або ефективний (продуктивний, активний). Господарський вихідний баланс включає надходження поживних речовин без урахування коефіцієнта засвоєння. Гостро виражений дефіцитний баланс азоту, фосфору і калію в землеробстві господарства несумісний із завданням підвищення родючості ґрунту та збільшення врожаю сільськогосподарських культур. У таких умовах виникає необхідність підвищення кількості добрив, які вносять, або ж упровадження інших засобів хімізації (вапнування, гіпсування).
При внесенні органічних і мінеральних добрив змінюється кількість і співвідношення поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору. Щоб визначити стан використання добрив у господарстві та напрямок змін у ґрунті в зв'язку з урожайністю культур, баланс поживних речовин у землеробстві господарства необхідно вивчати в динаміці за тривалі періоди. Балансовими розрахунками за декілька років можна встановити, як змінюються окремі надходження, визначити їх частку в загальному балансі.
Цінність балансу як наукової основи активного втручання в колообіг речовин у землеробстві обумовлюється повнотою і точністю обліку статей надходження і витрат поживних речовин, а також кількістю показників, які використовуються. При складанні господарського балансу враховуються такі статті: витрати поживних речовин із ґрунту - винос урожаєм, непродуктивні витрати азоту азотних добрив; надходження з органічними і мінеральними добривами, з насінням, а для азоту - з опадами, за рахунок фіксації азоту атмосфери бобовими культурами, за рахунок фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами тощо.
Статті витратВинос поживних речовин урожаєм розраховується на підставі даних про використання поживних речовин на створення 1 т основної продукції і відповідної кількості побічної. Винос урожаєм поживних речовин коливається залежно від удобрення, ґрунтових умов, сортових особливостей, вологозабезпеченості, співвідношення між основною і побічною продукцією. Для розрахунків виносу поживних речовин урожаєм рекомендується використовувати показники виносу, які визначені найближчою науковою установою.
Наприклад, озима пшениця на створення 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції витрачає, кг: N - 32; Р2О5 - 11,0; К2О - 16. З урожаєм зерна 40 ц винос буде становити, кг: N - 188; Р2О5 - 44; К2О - 64.
Витрати азоту добрив. Господарський баланс враховує загальні непродуктивні витрати азоту добрив і не розкриває структури витрат та питомої маси їх у біомасі. Непродуктивні витрати азоту представлені в основному газоподібними і витратами від вимивання. Перші пов'язані з мікробіологічними процесами денітрифікації, амоніфікації та нітрифікації з виділенням NН3, N2, N2О, NО.
Непродуктивні витрати азоту на чорноземних ґрунтах становлять у середньому 15%, а на дерново-підзолистих - 20% від азоту, внесеного з мінеральними добривами. У конкретних умовах цей показник може бути інший. При складанні балансу азоту спочатку потрібно записати, скільки його надійшло в ґрунт з мінеральними добривами, а потім вирахувати відсоток витрат і записати у відповідну графу. Наприклад, під цукрові буряки внесено 150 кг/га азоту. При витратах 20% від внесеного азоту, вони становлять 30 кг азоту на 1 га. При розробці балансу фосфору і калію визначають лише винос їх урожаєм.
Статті надходження поживних речовин у землеробстві господарства в основному представлені надходженням їх у ґрунт з органічними і мінеральними добривами, внесеними під окремі культури. При розрахунках кількості поживних речовин, які надійшли в ґрунт з органічними добривами, потрібно використовувати дані наукових установ. Для обліку кількості поживних речовин, що внесені в ґрунт з мінеральними добривами, використовується книга історії полів, звіти, агрономічний паспорт поля.
У балансових розрахунках повинно враховуватися також надходження в ґрунт поживних речовин із насінням. Коефіцієнт використання елементів живлення з насіння, як правило, вищий ніж із добрив і ґрунту. Вираховують цю статтю надходження на основі поняття норми висіву культури в господарстві або за даними довідника і відсоткового вмісту азоту, фосфору і калію в насінні за даними найближчої дослідної установи чи довідника.
Приклад. Норма висіву насіння озимої пшениці становила 200 кг, середній вміст азоту в зерні пшениці - 2,8%. З насінням пшениці на кожний гектар посіву було внесено 5,6 кг азоту.
Деяка кількість азоту може надходити на сільськогосподарську площу з атмосферними опадами переважно в аміачній формі. Звітрюється він у повітря внаслідок мікробіологічних процесів, що відбуваються на поверхні ґрунту, та в меншійкількості - у нітратній формі, яка утворюється внаслідок грозових розрядів. Установлено, що в середньому з опадами щорічно надходить азоту на 1 га: в Поліссі - 5 кг, у Лісостепу - 10, у Степу - 4 кг. У районах з високою кількістю опадів і в промислових районах із збільшенням забруднення повітря і мінералізації атмосферних опадів надходження мінерального азоту може значно зростати. У масштабах країни з насінням і атмосферними опадами в середньому може надходити в ґрунт не менше 8 кг/га азоту щорічно.
Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою азотфіксуючою здатністю. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Значний вплив на розміри фіксації азоту атмосфери спричинюють умови вирощування культури
Loading...

 
 

Цікаве