WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Еколого–економічний поріг забур’яненості полів та методика його визначення - Реферат

Еколого–економічний поріг забур’яненості полів та методика його визначення - Реферат

Умовами високої ефективності ґрунтових гербіцидів є також помірна температура ґрунту (+15-25 ?С), оптимальна його вологість, у межах 70-80% капілярної вологоємкості, нейтральна реакція ґрунтового розчину. Кисла і лужна реакція ґрунтового розчину зумовлюють у хімічну детоксикацію (знешкодження)окремих гербіцидів і цим самим - зниження фітонцидної їх активності. Тому заходи регулювання водного режиму та хімічної меліорації ґрунтів водночас створюють умови для високої технічної ефективності гербіцидів. Для подовження тривалості захисної дії до складу гербіцидних препаратів ґрунтового застосування додають спеціальні добавки - пролонгатори, а для зниження токсичності для культурних рослин - антидоти.
Списком регламентованих до застосування в Україні гербіцидів від 2001 року об'єднані 174 препарати різних "поколінь" з орієнтацією на найефективніші з них. Нижче наведений витяг із цього списку щодо гербіцидів на посівах окремих сільськогосподарських культур зі стислою характеристикою елементів технології їх застосування. Звичайно, з часом регламентовані препарати змінюються. Ефективніші представники їхніх нових "поколінь" змінюють менш ефективні (табл. 4.16).
Усі пестициди, в тому числі й гербіциди, є отруйними речовинами для людини. Огляд інформації про їхню поведінку в повітрі, воді та ґрунті свідчить, що запобігти контакту людини з ними практично неможливо, оскільки їх спеціально вносять у біосферу. Крім того, особливість цих речовин полягає в тому, що повітряними потоками вони розносяться на великі відстані й випадають із дощем і снігом далеко за межами території їх використання. Чим вища персистентність і розчинність препаратів, тим більша потенційна небезпека їх не тільки у місцях застосування, але й навіть на віддалі кількох сотень і тисяч кілометрів від них. Отруєння гербіцидами супроводжується різними симптомами залежно від хімічної природи діючої речовини. Так, структурна подібність триазинових гербіцидів із піримідиновими основами призводить до того, що гербіцид в організмі людини діє як антиметаболіт, викликаючи синтез неправильно побудованих білків і негативний вплив їх на здоров'я внаслідок пошкодження печінки, нирок, стимулювання утворення злоякісних пухлин. Гербіциди з похідних хлорфеноксикислот подразнюють шкіру, слизові оболонки органів дихання, викликають прискорення серцевого ритму і біль у ділянці серця, печінці, порушення сну. Похідні сечовини пригнічують діяльність щитоподібної залози, негативно позначаються на нервовій системі, а похідні карбамінової кислоти виявляють алергічну дію на організм людини.
4.16. Застосування гербіцидів при вирощуванні сільськогосподарських культур
Випадки отруєння людей гербіцидами можуть мати місце при порушенні встановлених регламентів їх застосовування. Щоб запобігання цьому необхідно дотримувати таких правил техніки безпеки під час роботи з гербіцидами:
1. Норма витрати вибраного препарату не повинна перевищувати за масою і кратністю внесення встановлених регламентів. Не допускаються відхилення фактичної дози гербіциду від норми більш як на ±5%.
2. Усі роботи, пов'язані із застосуванням гербіцидів, проводять під керівництвом спеціалістів із захисту рослин. До роботи з цими препаратами допускаються особи, які досягли 18 років, пройшли медичний огляд та інструктаж з техніки безпеки. До роботи не допускаються підлітки, вагітні жінки, матері, які годують немовлят, і хворі. Тривалість робочого дня не повинна перевищувати 6 год.
3. Для запобігання потрапляння гербіцидів в організм через шкіру, органи дихання, слизові оболонки всіх робітників забезпечують засобами індивідуального захисту з урахуванням фізико-хімічних властивостей препаратів: спецодягом типу комбінезону, рукавицями, шкіряними або гумовими чоботами, герметичними окулярами ПО-1 і ПО-3, закритими захисними окулярами ЗП3-84 і ЗП1-90, універсальними респіраторами та протигазами. Категорично забороняється використовувати марлеві пов'язки. Щоденно після роботи забруднені гумові частини захисних засобів миють у розчині мила (25 г мила і 5 г соди на 1 л води) або в розчині спеціального засобу ДІАС (100 г речовини на 10 л води) з обов'язковим промиванням водою та висушуванням на повітрі. Сухі речі дезінфікують спиртом або 0,5%-м розчином калію перманганату й зберігають в окремих шафах.
4. Важливу роль у профілактиці отруєнь відіграє раціональне харчування, яке підвищує опірність організму до дії отрути. Перед початком роботи з гербіцидами необхідно прийняти їжу. Відсутність її в травному каналі створює сприятливі умови для швидкого всмоктування у кров хімічних речовин і сильнішого ураження організму. Сніданок та обід мають складатися з достатньої кількості рідкої, не дуже солоної страви (суп, молоко, кисіль, чай). Така їжа сприяє швидкому виведенню з організму отруйних речовин. Не рекомендується вживати продукти, що затримують рідину в організмі (оселедці, овочі). Слід диференціювати меню залежно від хімічної природи гербіцидів. Під час роботи з хлорорганічними препаратами доцільно вживати їжу, багату на білки - м'ясо, сир, рибу - , а також на солі кальцію, вітамін В2 при мінімумі жирів, які сприяють всмоктуванню цих речовин в організмі. У раціон працюючих із фосфорорганічними гербіцидами повинні входити сир, кефір, цукор, овочі, фрукти, зелень, гречана каша, багато вітаміну С при утриманні від гострих і жирних страв. Перед їжею треба вимити з милом руки, обличчя, прополоскати рот. Під час роботи з гербіцидами не можна палити, оскільки це спричиняє надходження отруйних речовин в організм. У дні роботи з гербіцидами працівників обов'язково забезпечують спеціальним харчуванням - молоком. Вживання алкогольних напоїв перед роботою або під час її проведення посилює дію отруйних речовин на організм у десятки разів, тому приймати їх категорично забороняється.
5. З метою контролю за вмістом гербіцидів у природному середовищі та запобігання отруєнню людей і тварин встановлені гігієнічні нормативи гранично допустимих їхніх концентрацій (ГДК) в повітрі, воді й ґрунті, а для санітарного контролю за вмістом залишків гербіцидів у харчових продуктах для кожного препарату Міністерством охорони здоров'я затверджуються максимально допустимі рівні (МДР) вмісту їх у різних продуктах та фуражі. Ці нормативи опубліковані в спеціальних довідниках. На основі величин ГДК встановлені строки безпечного виходу людей на оброблені гербіцидами площі для виконання польових робіт. Інтервал між внесенням гербіциду і безпечним виходом людей на оброблене поле становить для більшості препаратів 5-7 діб. На основі величин МДР регламентовані строки останнього внесення або період очікування, тобто період між останнім застосуванням гербіциду і збиранням урожаю, протягом якого внесені на рослини або у ґрунт препарати залишаються в урожаї у кількостях, що не перевищують МДР чи розкладаються повністю. Тривалість
Loading...

 
 

Цікаве