WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Доцільність та особливості створення культурних пасовищ - Реферат

Доцільність та особливості створення культурних пасовищ - Реферат

при загінному, а продуктивність пасовищ підвищується на 10-15%.
Організація території та обладнання культурних пасовищ. Без цього неможливо запровадити високоефективне тривале використання та догляд за пасовищами. Тому після відведення площі складають план розміщення гуртових ділянок, скотопрогонів, проїзних доріг, а за необхідності - й літнього табору та допоміжних приміщень і споруд. Виділені пасовищні ділянки розділяють на 12 загонів по 4,5-5,5 га кожний. У цих загонах гурт у 200 корів пасуть по 2-2,5 дня. Всю площу спасують за 24-28 днів. За цей період трави відростають для повторного спасування при висоті 20-25 см і врожаї 70-80 ц/га. В умовах достатнього зволоження та інтенсивного удобрення така кількість загонів дає змогу провести не менше п'яти циклів випасання.
У зв'язку з тим, що в другу половину літа швидкість відростання трави спадає, особливо на незрошуваних пасовищах, до визначеної кількості загонів додають ще два - три резервних. Збільшують їх кількість і тоді, коли частину площі пасовища використовують на сіно, сінаж тощо. За цієї умови пасовище для корів розбивають на 12-15 загонів, які розділяють електроогорожею на дві-три частини і кожну використовують протягом 0,5-1 дня. Для відгодівельного і ремонтного молодняку пасовище розділяють на 8-10 загонів площею 3-4 га і на кожному з них кожний цикл випасання триває три-п'ять днів.
При випасанні худоби на пасовищах мінімальна ширина загонів повинна дорівнювати півтораразовій або подвійній ширині, яку займає стадо в загоні при одночасному випасанні. Найдоцільніша форма загону - прямокутна із співвідношенням сторін 1 : 2 або 1 : 3. Довжина загонів залежить від кількості днів перебування худоби в загоні, а також швидкості її руху під час випасання, яка на високопродуктивних пасовищах становить 175-200, а на низьковрожайних природних - 400 м на годину.
Огорожу постійних прогонів роблять із залізобетонних або дерев'яних стовпчиків завтовшки 10-15 см і заввишки 170-180 см (на торфовищах - до 2 м) і оцинкованого гладенького дроту діаметром 4-5 мм. Стовпчики закопують у землю на глибину65-70 см на відстані 5-6 м один від одного і на них натягують дріт в три ряди для великої рогатої худоби і коней і в 4-5 рядів - для овець, свиней і телят.
Потреба в матеріалах для трирядної огорожі на 1 га така: стовпчиків 32-35 шт. (або 1-1,3 м3), дроту товстого - 60-80 кг, тонкого - 5-7 кг. Найдешевшою є постійна електроогорожа з одного ряду дроту, прикріпленого до стовпчиків з ізоляторами на висоті 80-90 см від поверхні ґрунту. Для забезпечення порційного випасання на культурних пасовищах застосовують переносну електричну огорожу.
Зміни врожаю пасовищної трави за циклами втравлювання. Щоб правильно організувати безперебійне забезпечення тварин пасовищною травою, необхідно враховувати темпи її наростання протягом вегетаційного періоду. Найінтенсивніше трави ростуть навесні і на початку літа. Літня депресія у відростанні трав може бути ослаблена за допомогою зрощення, яке позитивно впливає на більш рівномірний розподіл урожаю за циклами стравлювання і подовжує пасовищний період (табл. 6.5).
6.5. Орієнтовний розподіл урожаю зеленої маси культурних пасовищ залежно від умов зволоження, % загального врожаю
Там, де немає можливості організувати зрошення пасовищ, висівають вико-вівсяні, горохово-вівсяні та інші сумішки однорічних культур, які поповнюють нестачу пасовищного корму.
Строки використання травостою в загонах.
Щоб не знизити продуктивність пасовища, не слід допускати надмірного стравлювання травостою. Строк перебування тварин на загоні залежить від числа днів, протягом яких вони можуть випасатися в ньому, одержуючи необхідну кількість пасовищного корму і не впливаючи негативно на травостій.
При висоті травостою 8-10 см тварини стравлюють його значно швидше, ніж при 15-18 см. Тому, щоб не допустити повторного стравлювання трави, тварин необхідно тримати в загоні стільки днів, скільки потрібно, щоб отава рослин, стравлених в перший день випасання, змогла відрости не більше як на 5-6 см. Враховуючи те, що добовий приріст трави навесні становить 1-1,5 см, згаданої висоти вона досягне за 3-4 дні. В літній період ріст трави уповільнюється, тому для її відростання до висоти, при якій вона може бути повторно стравлена, необхідно на 2-3 дні більше.
В систему заходів поточного догляду за культурними пасовищами входять: підкошування нез'їдених решток трави, підсів трав, розрівнювання кротовин і скотобійних купин, боротьба з бур'янами, ремонт огорожі та ін.
Підкошування решток трави. При своєчасному і правильному випасанні худоби на пасовищі залишається 5-12% решток трави. Проте при використанні перерослої, а також забрудненої екскрементами трави їх залишається 25-30%. Їх підкошують 2-3 рази за пасовищний період, але при потребі - після кожного циклу втравлювання, завдяки чому формується травостій з молодих, більш соковитих пагонів. При цьому коефіцієнт використання зеленої маси зростає на 33% і більше.
На незрошуваних пасовищах розгрібання екскрементів здійснюється восени після закінчення пасовищного періоду спеціальними боронами БПШ-3,2, БЛШ-2,4 та БПК-4,2, які працюють, як волокуші, не спричиняючи травостою значних пошкоджень і, крім того, руйнуючи свіжі кротовини. Розгрібання екскрементів, як і підкошування нез'їдених решток, найефективніше на високопродуктивних пасовищах при їх загінному використанні. Проведення цих робіт у комплексі підвищує врожайність трав на 18%, а поїдання їх - на 35-48%.
Удобрення культурних пасовищ є основним заходом підтримання їх високої продуктивності і довголіття. Завдяки добривам можна регулювати отавність зрошуваних травостоїв, змінювати ботанічний склад і покращувати якість корму. Вони забезпечують безперервне кущіння і укорінення трав, наслідком чого є більш рівномірний розподіл пасовищної маси по циклах стравлювання. При цьому слід враховувати загальні закономірності дії добрив. Так, ефективність азотних, як правило, вища на злакових травостоях, а фосфорно-калійних - на бобових. Для стимулювання рівномірного відростання травостою азотні добрива на культурних пасовищах необхідно вносити роздрібно під кожний цикл стравлювання, не збільшуючи дозу азоту вище 60 кг/га на загонах, де травостій планується для випасання. На загони, які будуть скошуватись в період початку колосіння злаків, дозу азоту доцільно підвищити до 80-100 кг/га. Калій також може накопичуватись в молодих травах в надлишку - понад 3% в сухій
Loading...

 
 

Цікаве