WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Доцільність та особливості створення культурних пасовищ - Реферат

Доцільність та особливості створення культурних пасовищ - Реферат

затримуватись з випасанням, тому що кормова цінність трав погіршується, вони грубіють, знижується їх поїдання тваринами. Календарні строки початку стравлювання пасовищ у зонах із неоднаковими кліматичними умовами різні. Вони можуть значно коливатися залежно від метеорологічних умов року і особливостей травостою.
Найточніше пасовищну стиглість травостою можна визначати за його висотою. Якщо переважають низові трави (тонконіг лучний, костриця червона, пажитниця багаторічна), випасання починають при висоті рослин 13-15 см, якщо верхові (грястиця збірна, стоколос безостий, тимофіївка лучна) - при 15-20 см. На природних травостоях Лісостепу його доцільно розпочинати при висоті трав 12-15. На зрошуваних пасовищах з низових і верхових трав випасання доцільно проводити при висоті травостою 18-20 см і урожайності пасовища 3-4 т/га зеленої маси. Орієнтовно такий стан травостою в Лісостепу буває в кінці квітня - на початку травня. Строки закінчення випасання восени також мають велике значення. При пізньому осінньому стравлюванні пасовища травостій не встигає зміцніти і відрости до настання зими та накопичити необхідну кількість запасних речовин, що призведе до зниження його продуктивності в наступному році. Тому випасання слід проводити не пізніше як за 25-30 днів до закінчення вегетації рослин.
Велике значення має висота стравлювання рослин. При низькому закінченні стравлювання (2-3 см) продуктивність пасовища в наступні роки знижується, а при високому (10-15 см) значна частина травостою використовується не повністю, що також небажано. Враховуючибіологію росту і розвитку трав, а також вплив різних кліматичних умов, у північному Лісостепу доцільно стравлювати травостій із сіяних багаторічних трав не нижче 4-5 см. При такій висоті травостій використовується тваринами на 90%.
Особливо слід звернути увагу на випасання овець, кіз і коней, які стравлюють трави дуже низько (1-2 см), що призводить до випадання цінних низових злаків і появи таких небажаних трав, як біловус, щучник дернистий та ін. Для запобігання цього явища необхідно не перетримувати згаданих тварин на пасовищах і слідкувати за їх випасанням.
Допустима кількість стравлювань по зонах України
Кількість стравлювань залежить, перш за все, від біологічної здатності багаторічних трав витрачати і поповнювати запасні поживні речовини. Часте стравлювання веде до зменшення коренів, кореневищ, до зниження вмісту в них запасних поживних речовин, в результаті чого число пагонів і їхня життєва сила зменшуються, гине частина рослин і урожай пасовища знижується. Дуже важливо, щоб в перерві між циклами випасання листя змогло б синтезувати поживу для рослини, що росте, і виробляти запаси для накопичення їх в корінні з наступним використанням новими пагонами. Рослини дуже чутливі до надмірного випасу. Через виснаження вони слабо реагують на азотне добриво, особливо в умовах посухи. Виходячи з цього, кількість циклів на зрошуваних травостоях має бути 5-6, на незрошуваних - 2-3 цикли.
Початок випасання худоби на новостворених травостоях. Цей фактор відіграє важливу роль у формуванні високопродуктивних пасовищних травостоїв. Багатьма дослідниками доведено, що пасовищне використання новостворених травостоїв доцільно починати навесні на другий рік після сівби, а при зрошенні - навіть у рік сівби. За таких умов у травостої зберігаються всі висіяні види, вони швидше формують зімкнутий покрив і пружну, стійку проти вибивання дернину.
У Лісостепу випас худоби при підпокривній сівбі починають через 35-45 днів у фазі початку колосіння покривних зернових культур, коли вони мають висоту 35-40 см, або при середній висоті травостою 20-35 см і вологості ґрунту не більше 75% НВ. Випасання травостою в рік сівби слід проводити, не перевантажуючи пасовище худобою, не більше 150-200 голів на гектар. На недостатньо розкладених осушених торфовищах худобу можна випасати лише на другий рік використання травостою. Спасування травостою в рік сівби на ранніх фазах розвитку трав посилює їхнє кущіння, що в свою чергу стимулює утворення нового коріння з вузлів кущіння і збільшення їх загальної маси у верхніх шарах ґрунту. Все це прискорює формування густого пасовищного травостою і підвищує стійкість дернини проти витоптування. Але слід мати на увазі, що випасати худобу в рік сівби трав допустимо лише при веденні пасовищного господарства на високому культурному рівні.
Системи використання пасовищ. Існують дві такі системи: пригінна і вигульна. Першу застосовують, якщо пасовище знаходиться на відстані до 2 км. Якщо ж пасовище розташоване на більшій відстані, на пасовищі споруджують літній табір, де худоба знаходиться протягом всього пасовищного періоду. Така система утримання називається вигульною, або системою літньо-табірного утримання худоби.
Способи випасання худоби. Розрізняють випасання безсистемне (або нерегульоване), загінне (або регульоване) і порційне. За безсистемного худоба вільно пасеться на одній ділянці без обмежень в часі. Тварини довільно і багаторазово поїдають трави, насамперед кращі види, внаслідок чого в них порушуються процеси відновлення запасних поживних речовин, а це призводить до ослаблення кущіння і випадання рослин.
При загінному випасанні худоба утримується на ділянках, виділених постійною або переносною огорожею. Короткочасне (одно-дводенне) інтенсивне випасання у певному загоні чергують з подовженим періодом відростання трав до пасовищної стиглості. Це дозволяє регулювати період спасування, щільність поголів'я і полегшує догляд за травостоєм. При достатньому зволоженні й підживленні мінеральними добривами рослини не випадають з травостою протягом багатьох років і забезпечують високу продуктивність пасовища.
При загінному використанні трави спасують у фазах кущіння і виходу в трубку, тобто в період, коли вони містять найбільше протеїну та інших поживних речовин, завдяки чому тварини максимально використовують травостій, підвищують їх продуктивність.
Порційний спосіб застосовують при інтенсивному веденні лукопасовищного господарства. Пасовище поділяють на ділянки (порції) за допомогою переносної електроогорожі (електропастуха) на кожні дві-три години випасання. Ширина ділянок становить 0,6-0,8 м, а довжина, з розрахунку на корову, - до 2 м. Перевага цього способу в тому, що кількість пасовищного корму і площу для худоби протягом дня можна планувати залежно від їхньої потреби. При порційному способі поїдання корму худобою становить 95%, що на 7-10% більше, ніж
Loading...

 
 

Цікаве