WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Бобові та зернобобові культури - Реферат

Бобові та зернобобові культури - Реферат

протруйниками.
Найпоширеніші шкідники сої - люцернова совка, акацієва вогнівка, бульбочкові довгоносики, соєва чорносмугаста блішка, соєва плодожерка і павутинний кліщ. При чисельності смугастої блішки 10-15 жуків/м2 , люцернової совки 8-10 гусениць /м2 або 2-3 яйця соєвої плодожерки на одну рослину, доцільно провести хімічну обробку посівів.
.Збирання врожаюСою збирають прямим комбайнуванням при повній стиглості: листя вже опало і боби сухі, насіння тверде. Оптимальна вологість насіння - 12-14 %. При запізненні із збиранням боби розтріскуються, а вологість насіння знову зростає. Звичайно, посіви сої дозрівають без використання десикантів. У разі потреби, наприклад, для підсушування рослин і прискорення строків початку збирання сої пізньостиглих сортів або при пізньому забур'яненні, проводять десикацію. Для незначних втрат важливо, щоб висота зрізу не перевищувала 8 см. При вищому зрізі не збираються боби, розміщені знизу, що як правило, є найбільш урожайними. Тривале зберігання зерна сої можливе при вологості нижче 11%.
3. Квасоля
Біологічні особливості.
Серед багатьох видів квасолі у нашій країні найпоширеніша квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris l.). Це однорічна самозапильна бобова культура, яка має кущові, напіввиткі та витки форми. Серед зернобобових - одна з найбільш теплолюбних культур. Насіння починає проростати при температурі не нижче плюс 10°С, при температурі нижче плюс 8°С насіння сходить повільно й загниває. Менш вибагливе до тепла темнозабарвлене насіння, антоціан якого є антибіотиком, що підвищує холодостійкість клітин і вбиває гнилі, захищає насіння від загнивання. Сходи квасолі гинуть при зниженні температури до мінус 0,5°С. Рослини, які підросли, витримують короткочасні заморозки до мінус 2°С. Дуже чутлива квасоля до тепла в період цвітіння. За недостатньої кількості його й сирій погоді у цей період спостерігаються обпадання квіток і як наслідок - зниження врожайності. Квасоля нормально росте і розвивається при середньодобовій температурі повітря не нижче 15°С. Досить шкідливе для неї різке коливання температур протягом доби.
Квасоля - сонцелюбна рослина. Особливо вибаглива до світла в молодому віці. При сильному затіненні рослини витягуються, стають слабкими і помітно знижують урожайність. Але при вирощуванні в сумісних посівах із кукурудзою, картоплею у міжряддях садів вона витримує затінення і формує добрий урожай. Листки квасолі здатні підніматися й опускатися, таким чином регулюється використання світла і не допускається їх перегрівання, коли жарко. В північних широтах листки квасолі розміщуються так, щоб максимально використовувати світло, у південних, навпаки, - вдень опущені.
Квасоля більш посухостійка культура, ніж горох і сочевиця. Особливо вибаглива до вологи в період проростання (100-120% води від маси насіння потрібно для його набубнявіння), а також у фазах цвітіння й зав'язування бобів. У цей період вологість ґрунту повинна бути 70-75% найменшої вологоємкості. При перезволожені під час наливання зерна ріст квасолі припиняється, затримується дозрівання, що є причиною поширення, грибних хвороб і зниження врожайності. Засуха в період цвітіння й дозрівання призводить до обпадання квіток та молодих бобів, насіння формується цупким.
Квасоля більш вибаглива до родючості ґрунту, ніж інші зернобобові культури. Вона добре родить на слабокислих і формує вищі врожаї на ґрунтах близьких до нейтральних. Оптимальна величина рН - 6,5-7,5. Найціннішими для неї є структурні, середньозв'язані, не дуже вологі ґрунти, достатньо забезпечені гумусом. На важких ґрунтах, кислих, заболочених та піщаних росте погано. Зовсім не придатні для квасолі ґрунти з високим (менше 1 м) рівнем залягання ґрунтових вод.
Сорти. За тривалістю вегетаційного періоду сорти квасолі поділяють на ранньостиглі (75-85 днів), середньостиглі (85-100) та пізньостиглі (100-120 днів і більше). В Україні районовані в основному середньостиглі сорти: Докучаєвська 1, Красноградська 5, Мавка, Первомайська, Подільська кущова, Синельниківська 6, Синельниківська 8, Харківська 8, Харківська штамбова, Ювілейна 250.
Технологія вирощування.
Місце в сівозміні. Квасоля - типова просапна культура, тому в сівозміні її слід висівати тільки у просапному полі після озимих, цукрових буряків, картоплі та інших культур. На попереднє місце повертають не раніше як через 4-5 років, щоб запобігти ураженню рослин грибними хворобами. Слід також уникати посівів квасолі поряд з багаторічними бобовими культурами, які мають з нею спільних шкідників. Небажано висівати квасолю після соняшнику, тому що вона пошкоджується склеротинією.
Обробіток ґрунту. В зв'язку з пізніми строками сівби квасолі всі заходи щодо підготовки ґрунту повинні бути спрямовані не лише на нагромадження і збереження вологи, поживних речовин, створення сприятливих умов для життєдіяльності бульбочкових бактерій, але й на максимальне знищення бур'янів. Як правило, основний обробіток ґрунту під квасолю складається з лущення стерні та зяблевої оранки плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Залежно від забур'яненості поля під квасолею впроваджують різні системи основного обробітку. Ділянки, забур'янені осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, спочатку обробляють дисковими лущильниками в 2-3 сліди на глибину 6-8 см, потім, після відростання розеток осоту, - лемішними лущильниками на глибину 10-12 см і тільки після цього орють. Для зниження засміченості посівів малорічними бур'янами після стерньових попередників застосовують напівпаровий обробіток ґрунту. Навесні, від початку польових робіт до сівби, площу потрібно утримувати в розпушеному стані та чистою від бур'янів, для чого проводять 2-3 культивації та боронування.
Удобрення. На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості вегетативної маси квасоля використовує з ґрунту 5-6 кг N, 4,5 - К2О, 1,5-2 кг Р2О5 і характеризується інтенсивним споживанням мінеральних речовин. За перші 50-60 днів вона засвоює 90-95 % необхідного їй фосфору, калію та кальцію.
Добрива суттєво підвищують урожайність квасолі, особливо органічні. Проте гній доцільніше вносити під попередню культуру. Високий ефект виявляють фосфорно-калійні добрива, але найвищі врожаї збирають при застосуванні повного мінерального добрива. Залежно від типу ґрунту і попередника під квасолю вносять по 45-60 кг/ га фосфору і калію та 20-30 кг азоту. Цякультура позитивно реагує на нейтралізацію вапном навіть слабокислих ґрунтів, що значно підвищує ефективність нітрагіну. Позитивно впливають на врожайність і якість зерна квасолі мікроелементи (молібден, бор, мідь, цинк та ін.), якими, звичайно, обробляють насіння перед сівбою, поєднуючи таку обробку з протруюванням.
Сівба. Високі врожаї квасолі можна одержати тільки при сівбі добре відсортованим, чистим, вирівняним за величиною насінням із високою схожістю та енергією проростання. За 1-2 місяці до сівби, але не пізніше як за два тижні його протруюють проти бактеріальних і грибних хвороб 0,1%-м розчином калію перманганату, який також стимулює проростання, або іншими препаратами (фентіурам - 3-4 кг/ т; 80%-й ТМТД - 1,5-2 кг/ т). Одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами. У день сівби
Loading...

 
 

Цікаве