WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

проводити такі технологічні операції: післяжнивне розпушування на глибину 4-5 см, напівпаровий обробіток ґрунту - на 4-5 см і передпосівну культивацію - на 4-5 см. У цьому полягає його універсальність.
Готується до випуску культиватор із захватом 12 м до трактора Т-150. Він працюватиме тільки на глибину 4-5 см. Планується розробка культиватора із захватом 18 м до трактора класу 5 т і на ту ж саму глибину обробітку ґрунту 4-5 см. Після перехідного періоду господарства можуть відмовитися від застосування пестицидів (за виключення передпосівної обробки насіння), регулюючи численність бур'янів, шкідників і хвороб агротехнічними, профілактичними та біологічними методами. Основні вимоги до обробітку ґрунту в цей час - не дати дозріти насінню бур'янів і не створити проблему боротьби з ними на наступний рік.
Обробіток ґрунту на 4-5 см - не панацея. У господарстві він переходитиме в мінімально-нульовий обробіток і далі - в нульовий. У дослідах ми в даний час обґрунтовуємо поєднання мінімального на 4-5 см і нульового (сівба без обробітку) способів обробітку ґрунту. Це поєднання включає мінімальний обробіток після попередників, які збирають рано (ранні зернові, парозаймаючі культури та ін.). Після попередників, які збирають пізно (соя, сорго, соняшник та ін.), після збирання врожаю і подрібнення рослинних решток сіють озимі культури сівалками прямого висіву.
У перехідний період (крім пошарового обробітку для боротьби з коренепаростковими багаторічними бур'янами) загальний принцип такий: під озимі культури глибина обробітку ґрунту повинна бути 4-5, під ярі - 10-12 см. Після 3-річного перехідного періоду обробляти ґрунт як під озимі, так і під ярі культури слід на глибину 4-5 см. Це дає змогу економити пальне, мінеральні добрива, пестициди, робочий час, витрати металу на 1 м захвату ґрунтообробних машин, підвищувати врожайність культур у 1,5-2 рази, знижувати собівартість вирощеної продукції порівняно з традиційною технологією, яка базується на оранці.
Відтворення родючості ґрунтів. Виникнення життя на Землі було зумовлено двома основними глобальними процесами, які нині й у майбутньому підтримуватимуть розвиток біосфери. До них належать фотосинтез і азотфіксація у всіх її проявах. Регулюванню цих процесів переважно й підпорядковані агротехнології.
Як відомо, використання ґрунтів в агроценозах передбачає заміну багатовидової природної рослинності на одноманітну культурну та вивезення одержаної продукції з поля. Відчужена продукція у вигляді врожаю зменшує надходження біофільних елементів й енергії до екосистеми, частково розмикається Малий біологічний кругообіг речовин і енергії. Зміна різноманітного характеру природних ценозів на одноманітний призводить до виснаження флори та фауни й як наслідок - органічної речовини ґрунту.
Відбувається диспропорція між кількістю синтезованої рослинної маси і біомаси, яка надходить у ґрунт. При загальному врожаї біомаси озимих зернових 120-160 ц/га з урожаєм відчужується 65%, у посівах ярих при біомасі 80-120 ц/га повертається в ґрунт до 30-35 ц/га, при сухій біомасі 120-130 ц/га коренеплодів та бульбоплодів близько 85% виноситься з урожаєм, при врожаї багаторічних трав 35-65 ц/га відчужується 30-40% біомаси рослин.
В останні десятиріччя в Україні різко скоротились обсяги застосування органічних добрив, що пов'язано із зменшенням кількості поголів'я великої рогатої худоби, різко зменшилось використання мінеральних. Ґрунти збіднювалися вуглецем та елементами живлення. Для збереження родючості особливо актуальним стало використання соломи як органічного добрива. Солому з полів або вивозять, або спалюють, що недопустимо. Навіть у тих господарствах, де розвинуте тваринництво, після задоволення потреби худоби в кормах і підстилці частина соломи залишається невикористаною. Тому система удобрення за мінімального обробітку ґрунту значно відрізняється від технології, яка базується на оранці. Ґрунтозахисна технологія передбачає нагромадження на поверхні ґрунту післяжнивних решток, які захищають його від водної та вітрової ерозій, забезпечують розширене відтворення гумусу і ґрунтової родючості, зменшують випаровування вологи з поверхні ґрунту.
При переході на мінімальний обробіток фосфатний та калійний режими поліпшуються на 30-40%, а азотний погіршується, що призводить до порушення в ґрунті оптимального співвідношення між азотом, фосфором і калієм. Воно компенсується за рахунок додаткового внесення азотних добрив та скорочення норм застосування фосфору і калію.
Використання нетрадиційних органічних добрив (солома, бадилля тощо) для ґрунтоутворення називається біологізацією землеробства, за допомогою якого замикається Малий біологічний кругообіг речовин і енергії. Основою для простого відтворення ґрунтової родючості є застосування землеробського закону повернення. Але недостатньо повернути в ґрунт винесені елементи живлення, повинна повертатися й органічна речовина (надземна біомаса), оскільки вона - це енергетика ґрунтоутворення, їжа для ґрунтової біоти.
Найдоцільніше залишати на полі солому озимої пшениці, стебла соняшнику і кукурудзи, зібраної на зерно. Найкраще це робити на полях озимої пшениці, яка є попередником цукрових буряків, кукурудзи на зерно та соняшнику. На полях, де була залишена солома для заорювання, комбайни під час збирання повинні працювати з подрібнювачами без копнувача. Солома повітряним потоком рівномірно розподіляється по стерні. За відсутності подрібнювача збирати слід комбайном без копнувача. У такому разі солома укладається обмолоченими валками за комбайном. Із них її підбирають, подрібнюють і розкидають по полю за допомогою косарок-подрібнювачів КИР-1,5 або КИР-1,4. Після цього починають обробляти ґрунт. За допомогою важкої дискової борони солома перемішується з верхнім (0-5 см) шаром ґрунту.
Бажано, щоб на площах, удобрених соломою, розміщували передусім бобові та просапні культури. При залишенні стебел соняшнику їх подрібнюють важкою дисковою бороною. На полях із низькорослими напівкарликовими сортами озимої пшениці соломи залишається мало, тому рекомендується її вносити разом із гноєм. Залишення соломи можна регулювати висотою зрізу під час збирання: при роздільному збиранні - 18-20 см, при прямому комбайнуванні - 30 і навіть 40 см. Після збирання такі поля обробляють важкою дисковою бороною, в результаті чого солома змішується з верхнім шаром ґрунту.
Ще один важливий аспект, який потрібно враховувати при внесенні нетоварної частини врожаю - досить широке співвідношення C:N. Найкраще розкладаються органічні речовини при C:N=20-30:1 (у соломі це співвідношення становить 80-100:1). При вужчому співвідношенні переважає мінералізація азоту, а при ширшому - його зв'язування. Внесення соломи в ґрунт стимулює мікрофлору останнього, бо внесений матеріал являє собою джерело вуглецю.Споживання азоту мікроорганізмами може призупинити розклад соломи, тому що азоту соломи недостатньо для покриття потреби бактерій. Одним із найефективніших шляхів прискорення розкладу рослинних решток є додаткове
Loading...

 
 

Цікаве