WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

однорідну порошкоподібну масу.
Зовсім інше спостерігається при поверхневому обробітку на глибину до 5 см, який рекомендував І.Є.Овсінський. У такому разі знищуються бур'яни й утворюється розпушений мульчуючий шар ґрунту, під яким добре зберігається волога. Корені ж культурних рослин люблять більш ущільнений ґрунтовий шар під мульчею і добре в ньому розвиваються, забезпечуючи високі врожаї. Вчений доводив, що при мілкому обробітку в ґрунті не тільки добре зберігається волога, але й він збагачується конденсаційною вологою за рахунок пари, яка проникає з атмосферного повітря.
Система обробітку ґрунту за І.Є. Овсінським не складна, але потребує дотримання деяких вимог, особливо своєчасного виконання всіх робіт. Агротехнічні положення цього видатного вченого не втратили свого значення до нинішнього часу. Він інтуїтивно встановив їх і перевірив на практиці, не вдаючись у теоретичні обґрунтування. Так, глибину обробітку на 5 см він і не намагався якось пояснити. Тепер ми її обґрунтуємо тим, що на цю глибину в посушливий період охолоджується ґрунт до точки роси, яка і випадає на твердому посівному ложі, але не за рахунок вологи повітря атмосфери, як писав І.Є.Овсінський. У період посухи відносна вологість повітря падає нижче 30% і роса з того повітря випасти не може. Але з глибини 2-3 м по порах аерації за температурним градієнтом (від теплого до холодного) надходить пароподібна волога й конденсується на твердому ложі, не глибшому 5 см. При 6-7 см конденсації не буде, тому що ґрунт має дуже низьку теплопровідність і не встигає охолодитися до точки роси.
Відкрите нами положення про "конденсаційну" вологу має дуже велике значення, особливо у регіонах, де сіють озимі культури. Озимі, висіяні в сухий ґрунт, оброблений не глибше 5 см, без дощу, за рахунок конденсаційної вологи, сходять, кущаться і йдуть у зиму, забезпечуючи врожай наступного року. В посушливих регіонах конденсаційна волога може становити до 30% вологообороту.
Через 43 роки подібні до І.Є. Овсінського думки були висловлені американським ученим фермером Е. Фолкнером у книзі "Безумие пахаря" (1942), яка була перекладена й видана основними мовами світу (російською вона вийшла з друку в 1959 р.) і яка мала істотний вплив на долю землеробства різних країн. У ній цей вчений, як і І.Є. Овсінський, писав про шкідливість обробітку ґрунту з обертанням скиби та доцільність безплужного обробітку.
У радянські часи ідея обробітку ґрунту без обертання скиби науково розроблялася Т.С. Мальцевим (1954), науковими школами О.І. Бараєва (1975) і М.К. Шикули (1998). Але ці розробки велися в опозиції до офіційної науки, яка гальмувала їх, використовуючи для цього силу влади. Ніщо не змінилося й за часів незалежності.
Позиція офіційної науки з питань обробітку ґрунту призвела до того, що захід, який швидко перейшов на новітні технології з мінімалізацією обробітку ґрунту і мульчування його поверхні рослинними рештками, витрачає на одиницю вирощеного врожаю в 2-4 рази менше коштів, ніж за технологіями, які ґрунтуються на застосуванні оранки і вважаються у нас традиційними. Тобто позиція офіційної агронауки спричинила технологічне і технічне відставання України від західних держав і відповідальна за затяжну депресію в сільськогосподарському виробництві. Високозатратність традиційних технологій зумовила високу собівартість вирощеної продукції та її неспроможність конкурувати на світовому ринку з дешевою продукцією західних країн.
Нами розроблені й удосконалені ґрунтозахисні технології вирощування культур для всіх зон і підзон України. Не визнані офіційною наукою, вони одержали визнання сільськогосподарського бізнесу й широко впроваджуються у виробництво агрофірм, які інвестує агробізнес.
Нам хотілося висловити свої думки про ґрунтозахисний обробіток як складову грунтозахисних технологій, етапи його трансформації від оранки до "нульового" обробітку. Панування оранки протягом тривалого часу призвело до агрофізичної та біологічної деградації чорноземних ґрунтів. Вони значною мірою втратили зернисту і дрібногрудочкувату структуру, частину гумусу, ущільнилися, збіднилися на мікробіоту, тобто стали такими, як казали у давнину: "виорані".
У період Полтавського експерименту ми застосовували різноглибинний безплужний обробіток ґрунту, коли під просапні культури проводили глибокий плоскорізний обробіток на 25-30 см, а під зернові - мілкий безплужний обробіток (на 10-12 см) культиваторами-плоскорізами, важкими культиваторами або важкими дисковими боронами. Але в численних стаціонарних дослідах ми порівнювали вплив глибини безплужного обробітку на властивості ґрунту і врожайність культур. У середині 90-х років ми показали й обґрунтували мінімальний безплужний обробіток на глибину 4-5 см під усі культури сівозміни, в тому числі під цукрові буряки, кукурудзу, соняшник та інші просапні культури. Цей обробіток дав змогу підвищити врожайність культур у два рази порівняно з традиційним полицевим обробітком і різко знизити витрати на вирощування культур. Такий шлях пройшло ПП "Агроекологія" Шишацького району Полтавської області.
В АТЗТ "Агро-Союз" від полицевого обробітку до мінімального на 4-5 см ми перейшли відразу, без перехідного періоду, і нам було дуже важко звільнити поля від стрижнекореневих багаторічників - осоту рожевого, берізки польової, молочаю та ін. Після цього ми теоретично обґрунтували 3-річний перехідний період, при якому:
за допомогою пошарового обробітку важкими культиваторами або культиваторами-плоскорізами поле звільняється від коренепаросткових багаторічників, а також від пирію;
напівпаровим обробітком у вільний від основної культури час посівний шар ґрунту звільняється від потенційного запасу насіння однорічних бур'янів;
органічними добривами, в тому числі соломою, стеблами грубостеблих культур, огудинням, гичкою та іншими післяжнивними рештками ми відновлюємо у ґрунті зниклі асоціації мікробів, які забезпечують оптимальний поживний режим ґрунту;
висівом багаторічних бобових трав (еспарцет, люцерна, буркун), а також сидеральних культур (ріпак, олійна редька, біла гірчиця, суріпиця) і мінімальним обробітком на 4-5 см після них ми забезпечуємо вертикальну орієнтацію пор аерації ґрунту, що поліпшує водний режим, запобігає інтенсивному стоку і на порядок підвищує несучу спроможність ґрунтів;
чистим паруванням (не менше 18, а краще 30 днів) ми перериваємо трофічний зв'язок у ґрунті шкідників і хвороб, що значною мірою зменшить їх шкодочинність;
за три роки розрівнюються роз'ємні борозни та звальні гребені, які були зроблені попередньою оранкою, і поля стануть рівні, як грядки, що дає змогу проводити систематичний обробіток ґрунту на глибину 4-5 см.
Для систематичного обробітку ґрунту на глибину 4-5 см необхідно мати відповідний культиватор, наприклад "Вакулу", який виготовляє Галещинський машинобудівний заводсільськогосподарських машин і обладнання (Полтавська обл.). Ширина захвата у культиватора - 8 м, глибина обробітку ґрунту - 5-15 см, він агрегатується з трактом Т-150. Ним можна
Loading...

 
 

Цікаве