WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат

Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур - Реферат


Реферат на тему:
Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур
Протягом трьох останніх десятиліть в Україні як у науці, так і у виробництві точилися суперечки між прибічниками традиційної системи землеробства, яка базувалася на оранці, і ґрунтозахисного землеробства з мінімальним обробітком ґрунту без обертання скиби і мульчуванням його поверхні соломою та іншими післяжнивними рештками. В умовах здійснення земельної реформи, коли виробництво почала визначати гривня, все більше виробників приймають ґрунтозахисні технології вирощування культур, які забезпечують охорону ґрунтів від факторів деградації і дають можливість мати вищу врожайність культур при низькій собівартості вирощеної продукції. Насамперед новітні ґрунтозахисні технології прийняв для використання молодий сільськогосподарський бізнес. Ґрунтозахисні технології - це не тільки "пошкрябати" землю лущильниками, чи дисковими боронами. Це вищий етап організації сільськогосподарського виробництва зі своїм набором технологічних операцій, який потребує спеціальних знань. Щоб донести ці знання до виробничників, і створена дана Програма.
Виконання Програми розраховано передусім на самофінансування господарств та інвестування. Тільки для базових господарств, на прикладі яких проводитиметься навчання спеціалістів, якщо вирішать владні структури, може здійснюватися пільгове кредитування для придбання техніки, добрив, заходів захисту рослин.
Протягом 1974-2003 років Національний аграрний університет обґрунтовував і вдосконалював ґрунтозахисні технології вирощування культур для всіх зон і підзон України. Вони базуються на мінімальному обробітку ґрунту на глибину 4-5 см під всі культури сівозміни (у тому числі під цукрові буряки, кукурудзу, соняшник та ін.), біологізації землеробства використанням нетоварної частини врожаю як органічних добрив, мульчуванні поверхні ґрунту післяжнивними рештками і широкому застосуванні сидератів. Впровадження їх у виробництво дало змогу зекономити пальне (в 2-4 рази), мінеральні добрива (у два рази), пестициди (в 5-8 разів), робочий час (у три рази), витрати металу на 1 м захвату ґрунтообробних машин (у два рази) і мати вологозберігаючий ефект до 50 мм продуктивної вологи порівняно з технологіями, які базуються на оранці. Програма створена на базі тридцятирічних досліджень професора Національного аграрного університету М.К. Шикули і його наукової школи.
Мета Програми: вивести землеробство України на світовий технологічний рівень, зробити його продукцію конкурентноспроможною на внутрішньому та світовому ринках.
Завдання Програми:
значно знизити собівартість вирощеної продукції за рахунок енерго- і ресурсозбереження, а також підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що забезпечить її конкурентоспроможність на внутрішньому та світовому ринках;
враховуючи вологозберігаючий ефект технологій (до 50 мм) та їхній вплив на саморегуляцію ґрунтової родючості, зробити вітчизняне землеробство менш залежним від стихійних сил природи;
ґрунтозахисний ефект новітніх технологій сприятиме значному зниженню інтенсивності ерозійних процесів і утворенню екологічно стійких агроландшафтів;
для відтворення родючості ґрунтів поряд із традиційними добривами використовуватимуться нетоварна частина урожаю (солома, стебла грубостеблих культур, гичка, огудиння та ін.), а також сидерати як органічні добрива, що дасть можливість землеробству вийти на розширене відтворення родючості грунтів і значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур;
значно збільшити валові збори зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
Обґрунтування ґрунтозахисних технологій. Значна частина наших теоретичних досліджень із ґрунтозахисного землеробства викладена в трьох наукових монографіях:
Н.К. Шикула, Г.В. Назаренко. Минимальная обработка черноземов и воспроизводство их плодородия. М.: Агропромиздат, 1990. - 320 с.;
Відтворення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному землеробстві / За заг. ред. проф. М.К. Шикули. - Оранта, 1998. - 680 с.;
Ґрунтозахисна біологічна система землеробства в Україні / За заг. ред. проф. М.К. Шикули. - Оранта, 2000. - 390 с.
Крім того, багато публікацій в академічних журналах, вузькопрофільних виданнях і збірниках робіт. На 1990 рік наукова школа працювала в усіх зонах і підзонах України у 27 багатофакторних стаціонарних дослідах із тривалістю досліджень від 5 до 24 років. На них виросли науковці, які й становлять наукову школу з ґрунтозахисного землеробства: 14 докторів і 48 кандидатів наук. У період економічної депресії ми проводимо свої дослідження із проблеми збереження й відтворення родючості ґрунтів у восьми стаціонарних дослідах, також розміщених в усіх зонах України. На основі узагальнення цих досліджень і видані вищеназвані монографії. У цих виданнях науково обґрунтовані наступні положення, які необхідно враховувати в подальших дослідженнях і при впроваджені ґрунтозахисного землеробства та ґрунтозахисних технологій.
Теоретично обґрунтований "шоковий" стан ґрунту при обертанні скиби, коли аеробна біота ґрунту з глибини 0-15 см заорюється плугом в анаеробні умови на глибину 16-30 см і гине без кисню, а анаеробна біота з глибини 16-30 см вивертається плугом на поверхню і також гине, але вже від кисню. "Шоковий" стан зникає тільки на 4-5-й рік систематичного застосування ґрунтозахисних технологій, і тоді віддача від них ефективним урожаєм різко зростає.
За допомогою радіоактивного вуглецю 14С нами відкрита асиміляція вуглецю ґрунтового повітря і ґрунту (СО2 в ґрунтовому розчині) гетеротрофними мікробами з утворенням ними нової органічної речовини, в якій міститься 30-42% білка та 1-5% ліпідів. Ці органічні речовини знаходяться в протоплазмі й при автолізі мікробів (розпаді оболонки) виходять у ґрунтовий розчин і взаємодіють із ґрунтовим вбирним комплексом, відтворюючи азотовмісні радикали гумусових кислот. Спочатку вони входять у фульвати, а згодом, при їхній конденсації, поповнюють стабільні гумати.
Проведення досліджень з радіоактивним вуглецем 14С дало змогу нам розкрити не лише біохімічний механізм відтворення гумусу, але й саморегуляцію ґрунтової родючості. Вона була властива всім ґрунтам у їхніх цілинних аналогах. Систематична оранка протягом століть призвела до втрати здатності ґрунтів до саморегуляції, тому що із шести асоціативних груп мікробів, які є в цілинних ґрунтах і які відповідають за ґрунтові властивості та режими, внаслідок панування оранки залишилося тільки три асоціації. Це й зумовлює "шоковий" стан ґрунту. Перехід на систематичний обробіток без обертання скиби відновлює на 4-5-й рік дві групи, а третя із зниклих відтворюється тільки на 8-9-й рік. Із цього моменту в ґрунті відновлюється здатність до саморегуляції ґрунтової родючості й різко підвищується його продуктивність (на 30-40%).
З розглянутими вище властивостями ґрунту пов'язана ієрархічна дискретність зростання рівня ефективної його родючості з часом. Чимдалі відходить у часі момент, коли оберталася
Loading...

 
 

Цікаве