WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Виробництво яловичини - Реферат

Виробництво яловичини - Реферат

і за якістю м'яса. У таких раціонах основними є зелені корми (природних угідь та сіяні), а силос і концентровані - додатковими. Співвідношення кормів за поживністю може становити, %: трава -50-60, силос - 25-30 і концкорми - 15-20. У господарствах, які в літній період не мають силосу, худобу вигідно відгодовувати на траві і концкормах з їх питомою вагою у раціонах від 15 до 35% за поживністю.
Переводити тварин із зимової годівлі на літню необхідно поступово, на протязі двох тижнів. При цьому слід пам'ятати, що на початку літнього періоду, коли в раціоні переважають озимі на зелений корм і особливо багаторічні бобові трави, як правило, спостерігається надлишок протеїну. Це негативно відбивається на приростах живої маси і здоров'ї тварин, спричиняючи їх хронічні отруєння.
Організовуючи відгодівлю зеленими кормами, треба постійно пам'ятати про можливе отруєння тварин нітратами. Це зумовлено тим, що у практиці, як правило, зелену масу використовують не свіжою, а через деякий час після скошування. При її зберіганні у купах внаслідок біотермічних процесів значна частина нітратів перетворюється на токсичні нітрити. Годувати худобу доцільно 2 рази за добу з роздаванням трави в чотири прийоми - 2 рази вранці від 6-ї до 10-ї та 2 рази ввечері - від 17-ї до 21-ї год. За таких умов тварини одержують корм у більш прохолодний час і мають два тривалих періоди для відпочинку, що дуже важливо.
Відгодівля силосом досить ефективна, оскільки вартість його 1 корм. од. значно менша, ніж інших соковитих кормів, а за якістю він наближається до зелених кормів. При відгодівлі силосом, особливо коли його питома вага у раціоні буває високою (до 40-45% за поживністю), важливо, щоб раціон був повноцінним за протеїном, мінеральними речовинами і вітамінами. Відгодівля сінажем при поєднанні з концентрованими кормами забезпечує одержання високих приростів і добру якість яловичини. Крім того, використання сінажу дає можливість запроваджувати малокомпонентні раціони, маса яких майже у 2 рази менша, ніж силосних, що значно зменшує витрати на їх транспортування. Маючи низьку вологість, дрібну структуру і добру сипучість, сінаж дозволяє легко механізувати і навіть автоматизувати його роздавання. Відгодівля буряковим жомом є досить ефективною. Проте, незважаючи на добрі кормові якості, у жомі відмічена нестача протеїну, фосфору, багатьох мікроелементів, вітамінів А і D та надлишок вологи, кальцію, заліза, а в кислому жомі - органічних кислот. Відгодівлю жомом, як і бардою, розподіляють на три періоди. У підготовчий, тривалістю 10 днів, тварин привчають до поїдання жому, поступово збільшуючи його норму до 45-50 кг для молодняку та 60-80 кг - для дорослої худоби (65-70% за поживністю в раціоні). Щоб худоба поїдала жом з апетитом, його здобрюють концкормами, патокою або сіллю. Відгодівля бардою застосовується у районах, де займаються виробництвом спирту. При відгодівлі молодняку бардою питома вага її у раціонах, як правило, буває не нижче 40%, концкормів - 25-35%, а решта - сіно, солома, силос. За добу її бажано згодовувати: дорослій худобі - 60-65 кг, молодняку 2-3-річного віку - 30-40, 1-2-річного - 20-30 і від 6-місячного віку до 1 року - по 15-30 кг.
Відгодівля дорослої худоби становить близько третини у загальному балансі вироблюваної яловичини. На відгодівлю ставлять корів, вибракуваних за віком, та з повністю або частково порушеною відтворною функцією, а також корів-первісток з низькою продуктивністю або непридатних до машинного доїння, але здатних ефективно використовувати поживні речовини кормів. Проте слід пам'ятати, що приріст у дорослої худоби складається в основному (на 60-70 %) із жиру і лише на 7-8 % - з білків.
Відгодівельне поголів'я розподіляють на групи, враховуючи вік, вгодованість та живу масу і утримують на прив'язі або безприв'язно, однорідними групами без переміщення тварин із групи в групу. Особливо важливо суворо дотримувати режиму годівлі за часом, частотою роздавання та набором кормів у раціоні, оскільки секреторна діяльність дорослої худоби консервативна і повільно перебудовується на високе засвоювання нового корму. Тому вводити нові корми слід поступово.
Утримання молодняку при вирощуванні та відгодівлі на м'ясо
В умовах Лісостепу України можна застосовувати такі системи утримання молодняку, який вирощують на м'ясо: цілорічну стійлову, стійлово-вигульну та стійлово-пасовищну. Перша придатна для ферм промислового типу і передбачає утримання тварин протягом виробничого циклу групами до 20 голів у приміщеннях. Стійлово-вигульна система передбачає утримання худоби в осінньо-зимовий період у приміщеннях, а у весняно-літній - на вигульно-кормових майданчиках. Стійлово-пасовищну систему запроваджують у господарствах, які мають, навіть у незначних кількостях, природні та культурні луки і пасовища. Із способів утримання застосовують два: прив'язний і безприв'язний, з модифікаціями - безприв'язний на щілинній підлозі, безприв'язний боксовий та безприв'язний на глибокій довго не змінюваній підстилці. Останніми десятиріччями роль прив'язного способу істотно зменшилася, проте на невеликих фермах, віддалених від основних виробничих точок, і у фермерських господарствах цей спосіб не втратив свого значення. Його також широко використовують на заключному етапі виробництва яловичини - при відгодівлі як молодняку, так і особливо дорослої худоби. Проте впроваджуючи прив'язне утримання, особливо з молочного віку, слід мати на увазі, що це, як і утримання більше 10 міс., призводить до гіподинамії, погіршення апетиту, зменшення приростів, а отже, до зниження ефективності вирощування та відгодівлі.
Кращим варіантом є утримання молодняку в легких приміщеннях напіввідкритого типу чи на відгодівельних майданчиках, особливо з тристінними непродувними навісами. Відгодівельний майданчик обладнують бетонованим покриттям між годівницею та зоною відпочинку й асфальтом - у зоні кормового проїзду.
Особливу увагу необхідно приділяти обладнанню зони відпочинку, яка повинна бути піднята на 25-30 см і мати нахил підлоги у бік кормо-вигульного майданчика 4°. Глибоку підстилку починають готувати з вересня, закладаючи початковий шар товщиною 20-25 см, а потім вносять 2 рази на тиждень з розрахунку 2-2,5 кг для тварини на добу, і з настанням холодів щодня.
Отже, вибір системи і способу утримання худоби при вирощуванні і відгодівлі на м'ясо залежить від конкретних господарських умов. Кожна ферма повинна мати технологічний процес, розроблений конкретно для неї на основі досягнень науки і передового досвіду, але з урахуванням місцевих умов, можливостей і резервів.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве