WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Виробництво молока - Реферат

Виробництво молока - Реферат


Реферат на тему:
Виробництво молока
Системи і способи утримання корів. Запровадження тієї чи іншої системи чи способу утримання корів в Україні обумовлюється головним чином забезпеченістю господарств кормами відповідно до продуктивності та фізичного стану молодого стада.. В даний час виділяють декілька систем утримання молочних корів: цілорічну стійлову; стійлово-вигульну; стійлово-табірну; стійлово-пасовищну та стійлово-табірно-пасовищну. Застосування тієї чи іншої системи залежить від конкретних господарських умов.
Способів утримання корів є два - прив'язний і безприв'язний. Зараз найбільш поширене прив'язне утримання. Воно характеризується тим, що корови знаходяться, в зафіксованому положенні у стійлах, де тварини відпочивають, споживають корми і де їх доять. Останнім часом на молочних фермах застосовують, особливо при їх реконструкції, прив'язне утримання корів у стійлах з автоматичними прив'язями, а доять тварин на доїльних майданчиках різного типу. Влітку ж корів утримують на розміщених поблизу корівників вигульно-кормових майданчиках безприв'язно і доять на тих же доїльних майданчиках. Завдячуючи цьому, затрати праці по обслуговуванню корів скорочуються в 1,5-2 рази.
Безприв'язне утримання корів більше відповідає їх фізіологічним і технологічним вимогам. Проте, успішне застосування цього способу можливе лише при наявності високопродуктивної молочної худоби, повному забезпеченні її високоякісними і повноцінними кормами, спеціальними приміщеннями і спорудами, за умови, що керівництво господарством здійснюють компетентні спеціалісти, а обслуговуючий персонал суворо виконує вимоги технологічної дисципліни. Залежно від способів, які застосовують при організації відпочинку корів, безприв'язне утримання може бути: безприв'язне боксове та безприв'язне на глибокій незмінюваній підстилці.
Влітку в більшості господарств створюються сприятливі умови для оздоровлення тварин, підвищення їх продуктивності та покращення відтворювальних функцій і зниження собівартості одержуваного молока. В цей час найбільш зручно проводити ремонт тваринницьких приміщень, їх чищення та дезінфекцію. Якщо ж пасовища розміщені на віддалі понад 3 км від ферми, то застосовують стійлово-табірно-пасовищну систему утримання корів.
Групування молочних корів на фермі. Важливою умовою для отримання високих показників ефективності виробництва молока є економне витрачання кормів, оскільки в структурі собівартості на них припадає більше 55% затрат. За умови недостатнього забезпечення корів кормами цього можна досягти за рахунок нормування годівлі залежно від їх продуктивності, фізіологічного стану, живої маси та віку. За таких умов відносно нормовану годівлю корів можна здійснити шляхом розподілу стада на окремі виробничі групи, кожна з яких повинна складатися із тварин з орієнтовно близькими потребами в поживних речовинах та енергії. Ознаками для розподілу стада на групи можуть бути: величина добового або за попередню лактацію надою; період отелення; фізіологічний стан; вік; жива маса та інші.
Метод групування за фізіологічно-технологічними періодами традиційний і найбільш поширений. Корів ферми при цьому розподіляють на три виробничі групи: корови сухостійні - утримуються в групі 50-55 днів, починаючи від запуску до 5-10 днів перед отеленням. До цієї групи часто вводять нетелей 7 та 8-місячної тільності; корови родильного відділення - утримуються в групі 5-10 днів перед отеленням та 20-25 - після нього; корови дійні - утримуються починаючи з 21-26 дня після отелення і до запуску. За цього методу корови на основний час виробничого періоду закріплюються за постійним обслуговуючим персоналом. В сухостійний період і на час отелення корів утримують і годують в інших виробничих групах, де їх тимчасово обслуговує інший персонал.
Групування корів за величиною добових та за попередню лактацію надоїв - спроба нормувати годівлю дійсно відповідно до продуктивності. Проте такий метод не знаходить широкого застосування, оскільки при цьому виникає проблема нестабільності (постійного переформування) груп, корови від цього стають неспокійними, а їх молочна продуктивність при кожному переформуванні зменшується на 4-5%.
Метод групування корів за періодом отелення передбачає формування груп по мірі їх отелення в родильному відділенні. В результаті в одну групу попадають тварини на однаковій стадії лактації, але з різною продуктивністю, віком, живою масою. Такий метод дозволяє тривалий час зберігати постійний склад групи. При цьому можна досить ефективно проводити диференційовану годівлю і утримання корів відповідно до основних стадій фізіологічного стану. Проте у ряді випадків великі відмінності у добових надоях корів групи дещо знижують позитивні сторони цього групування.
На фермах з поголів'ям понад 400 корів для вказаних виробничих груп виділяють спеціальні приміщення. Потребу в головомісцях для кожної виробничої групи можна розрахувати за формулою:
де КМ - потреба в головомісцях для виробничої групи; М - загальна кількість корів на фермі, голів; КД - термін перебування корів у виробничій групі, днів; Т - величина повного технологічного циклу (сума днів перебування корів в усіх виробничих групах), днів.
Годівля молочних корів різного фізіологічного стану. Для значного підвищення продуктивності молочної худоби важливою є організація достатньої й повноцінної годівлі. Збалансовані за всіма поживними речовинами і енергією раціони підвищують продуктивність тварин на 25-30%, знижують витрати кормів на 30-35%, а собівартість виробництва продукції - на 20%.
У годівлі тварин молочного стада найбільше використовуються об'ємисті корми, концкорми та деякі відходи промисловості, яка переробляє сільськогосподарську сировину.
Годівля сухостійних корів. Сухостійний період - один із найбільш відповідальних у виробничому циклі корови. Недостатня за рівнем та повноцінністю годівля тільних сухостійних корів є основною причиною важких отелень, народження слабких телят, що негативно впливає на їх послідуючий ріст і розвиток, та низької продуктивності корів.
Корови перед отеленням повинні мати заводську вгодованість, тобто за період сухостою відкласти у своєму тілі достатню кількість протеїну, енергії (у вигляді жиру), макро- і мікроелементів та вітамінів. Ці резерви використовуються коровами, особливо високопродуктивними, у перші місяці лактації, коли вони фізично не можуть з'їсти кормів стільки, скільки їм потрібно для покриття витрат на синтез молока, яке вони виробляють. Встановлено, що кожний кілограм відкладених у резерв поживних речовин забезпечує підвищення надою після отелення на 15-20 кг.
Нині переглянуто норми мінерального живлення корів в останні 7-10 днів перед отеленням. Наукою і практикою встановлена необхідність виключення з раціону сполук кальцію (крейда, трикальційфосфат тощо), з метою штучного створення у корови негативного балансу кальцію.
Годівля дійних корів. Годівлю дійних корів необхідно організовувати так, щободержати від них максимум молока високої якості при збереженні їх здоров'я та відтворювальних функцій. Вивчення особливостей обміну речовин у корів на протязі виробничого циклу дозволило розробити диференційовану їх годівлю за періодами (фазами) лактації з урахуванням фізіологічного стану, потреб в енергії й поживних речовинах та можливостей максимально і ефективно використовувати корми. З урахуванням цього весь лактаційний період ділять на три майже рівні за тривалістю періоди (фази). Перший, післяотільний, тривалістю близько 70-110 днів - це період (фаза) роздоювання корів, одержання максимально можливого надою від корови. Другий період (фаза)
Loading...

 
 

Цікаве