WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Відтворення та ремонт молочного стада - Реферат

Відтворення та ремонт молочного стада - Реферат

порівняно із стадом у цілому (моральне зношування). Найбільш доцільним слід вважати такий рівень заміни маточного поголів'я, при якому буде досягнуто найвищого ефекту якісного поліпшення стада і на одиницю затрат вироблятиметься максимальна кількість продукції.
Для ефективного ведення молочного скотарства досить важливо визначити принципи вибракування корів. При поліпшенні стада далеко не байдуже, проводиться вибракування низькопродуктивних тварин чи вибраковують корів незалежно від їх господарсько-корисних ознак внаслідок різних захворювань і функціональних порушень в організмі. Звичайно, бажано було б вибракувати корів через низьку продуктивність, вік і внаслідок непридатності до машинного доїння. Однак, як свідчить аналіз причин вибуття корів у господарствах, названі причини не є головними. Найбільше вибраковують корів через інфекційні й незаразні хвороби (60-65%). Серед них майже третину (28%) становлять порушення відтворної здатності, що завдає господарствам значних економічних збитків.
У господарствах України рівень ремонту стада знаходиться в межах 5-40%. Господарства, де оновлення стада не перевищує 15%, практично не проводять селекцію худоби за комплексом господарсько корисних ознак. Доказом цього може бути те, що внаслідок низької продуктивності вибраковують лише 7-12% корів. Проте слід зазначити, що інтенсифікація галузі неможлива без підвищення темпів оновлення маточного поголів'я. Наприклад, рівень вибракування корів внаслідок низької продуктивності в середньому по США становить близько 30%, а в штаті Пенсільванія - 36,9, в Англії - 24,5-28,8% корів від загальної кількості вибракувань. Дані про можливості підвищення продуктивності стада залежно від кількості й якостівведених у нього первісток наведені в табл. 14.2. Як бачимо введення в стадо 10% високопродуктивних первісток бажаних результатів не дає, оскільки при цьому ми маємо можливість замінити лише незначну кількість корів з найнижчою продуктивністю.
14.2. Підвищення продуктивності стада залежно від кількості та якості первісток, що вводять у стадо (Ф.Ф. Ейснер та ін.)
Якісного поліпшення стада при збільшенні відсотка вибракування низькопродуктивних корів можна досягти лише в тому випадку, коли первістки мають надої, близькі до середніх по стаду, або ж перевищують їх. При продуктивності первісток, що відповідає 50-60% середнього надою по стаду, збільшення процента вибракування корів не поліпшує, а, навпаки, знижує якісні показники стада. Це й природно, адже первістки, що вводяться в стадо, не поліпшують його порівняно з вибулими низькопродуктивними тваринами.
Матеріали таблиці 14.5 дозволяють, враховуючи запланований рівень продуктивності й конкретні умови господарства, (за можливістю) вибрати програму формування стада, визначити щорічну потребу в первістках і вимоги до їх якості.
Для генетичного поліпшення худоби зоотехнія сьогодні використовує в основному два засоби - відбір і підбір. При відборі дуже важливо своєчасно і з високим ступенем імовірності дати оцінку генотипу тварин. При цьому суттєве значення мають ті ознаки, коефіцієнти успадкування яких досягають 0,30 і більше, а фенотипові кореляції - відповідно 0,50 і більше. А тому чим вищі коефіцієнти успадкування морфологічних або фізіологічних ознак чи корелятивних взаємозв'язків між ними і продуктивністю, тим ефективнішим буде відбір корів за вказаними ознаками.
Щорічний ремонт маточного поголів'я вони рекомендують проводити за рахунок кращої частини стада - плем'ядра, куди виділяють до 50% корів. Але чи достатньо буде теличок, одержаних від плем'ядра, для заміни корів, що вибувають на сучасній механізованій фермі? Розрахунки показують, що недостатньо. Так, якщо господарство одержує 85 телят від кожних 100 корів, то теличок буде 40-42; 20-21 - від корів племінного ядра.
Нині в Лісостепу України певна частина господарств досягли надоїв 4000-5000 кг молока від корови за рік. Але досить часто подальші темпи підвищення продуктивності уповільнюються. Це є результатом не тільки недостатньої годівлі, але і застарілих методів ремонту стада. В таких господарствах необхідно вирощувати до отелення всіх придатних до відтворення теличок, що дасть змогу виводити із стада корів, які за показниками продуктивності не відповідають вимогам. Аналіз літературних даних свідчить, що при збільшенні інтенсивності відбору первісток за надоєм у першу лактацію на 10% продуктивність залишених в стаді корів підвищується на 3,5-4,0%, а середні надої за п'ять лактацій - на 1,7-2,0% (табл. 14.3).
14.3. Верхня межа добового надою (кг) для вибракування первісток на 2-3 місяцях лактації
Слід зазначити, що відбір корів-первісток за власною продуктивністю досить ефективно можна проводити за надоєм у перші 90-100 днів лактації, оскільки коефіцієнт рангової кореляції між продуктивністю корів за вказаний відрізок часу і надоєм за 305 днів лактації досягає величин плюс 0,8. Таким чином, корів-первісток, які мають низьку продуктивність і виявилися непридатними до машинного доїння, можна вивести зі стада після закінчення вказаного періоду. Вимоги до продуктивності первісток у кожному випадку встановлюють, виходячи з конкретних показників, одержаних у господарстві.
У декого може виникнути справедливе запитання: а наскільки це виправдано економічно? Розрахунками доведено, що відбір 50% корів-первісток за продуктивністю порівняно з відбором за походженням підвищує середній надій від корови на 13,8%, валовий надій молока - на 25%, валовий приріст молодняку - на 51% та загальну вартість реалізованої продукції - на 27,1%. При цьому потреба в кормах і загальні витрати на виробництво збільшуються на 26,4%. Але, незважаючи на це, додаткові витрати на розширене вирощування ремонтних телиць і нетелей повністю окупаються. Значне вибракування корів-первісток не збиткове для господарства, оскільки прибутки від їх реалізації на м'ясо та додатково одержані теля і молоко за неповну або повну лактацію покривають всі витрати на вирощування. Але головне те, що на звільнене місце можна поставити високопродуктивну, а отже, і економічно вигідну тварину. Отже, відбір первісток за власною продуктивністю підвищує ефективність селекції в молочному скотарстві в 3-4 рази.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве