WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин - Реферат

Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин - Реферат

також і введеного екзогенно, стимулювало приживлення ембріонів.
Вважають, що реципієнтів слід підбирати так само уважно, як і донорів. Вони повинні бути клінічно бездоганно здоровими. Вірогідність приживлюваності ембріонів збільшується, якщо реципієнт має вік, старший 252 днів. Повноцінні ембріони, пересаджені добрим реципієнтам, приживлювалися в 55,9% випадків, а такі ж зародки, трансплантовані посереднім телицям, - у 33,3%. У телиць-реципієнтів з нормальною вгодованістю рівень приживлюваності був більшим (53-55%), ніж у телиць з нижчою вгодованістю (44%). У корів-реципієнтів, закуплених на ярмарках, приживлюваність була на рівні 45,9%, а у відібраних у господарстві - 68,7%.
У Національному аграрному університеті були проведені дослідження, які показали, що приживлення ембріонів у самиці залежить від морфо-функціонального стану як організму в цілому, так і статевої системи на 7-8-й день статевого циклу, а саме від формування жовтого тіла, зростання вмісту в крові прогестерону та ЛПВЩ, зниження вмісту g-глобулінів та залежної від них бактерицидної активності крові (БАК), оптимального рівня обмінних процесів, особливо глюкози і каротину та інтенсивності сечового циклу. Всі ці процеси інтегруються нервовою системою, про що свідчать вольт-амперні характеристики біологічно активних точок матки і яєчників, зумовлені генотипом тварини. Врахування цих ендогенних факторів дозволило розробити ряд способів оцінки та відбору тварин для трансплантації та штучного осіменіння з метою збільшення приживлюваності ембріонів у самиць великої рогатої худоби при біотехнологічних методах відтворення (Шеремета В.І., 1999).
Літературні джерела переконливо доводять залежність відтворної функції корів від збалансованості раціонів за окремими мікроелеметами (мідь, марга-нець, цинк, кобальт, йод), вітамінами та природними сорбентами. Тому спеціалісти НАУ запропонували ряд прийомів корекції обмінних процесів для покращення результатів трансплантації ембріонів, один з яких полягав у комплексному застосуванні цих біологічно активних речовин при підготовці телиць-реципієнтів до пересадження ембріонів. На основі проведених досліджень були розроблені:
" а) спосіб підготовки тварин-реципієнтів;
" б) мінеральний премікс для здійснення цього способу (Богданов Г.О., Шеремета В.І., 1997).
Крім тривалої 2-3місячної підготовки телиць-реципієнтів згодовуванням їм раціонів, збагачених вітамінно-мінеральними добавками, на основі результатів цих досліджень був розроблений другий більш ефективний прийом корекції обмінних процесів в їх організмі з метою збільшення приживлюваності пересаджених ембріонів. Суть його полягає у використанні біологічно активних речовин у період стимуляції в реципієнтів статевої охоти аналогами простагландинів. Для цього був створений препарат "Глютам". Теоретична передумова його розробки полягала у необхідності участі його субстратів в енергетичному та пластичному процесах обміну в репродуктивних органах і гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій ендокринній системі з метою поліпшення умов для розвитку ембріонів та стимуляції їх приживлення.
Експериментальна перевірка показала, що багаторазове введення "Глютаму" в комплексі із згодовуванням мікроелементів та вітамінізацією раціонів нормалізує у телиць процеси обміну вуглеводів та знижує БАК, створюючи в їх репродуктивних органах сприятливі умови для приживлення трансплантованих ембріонів. Так, рівень приживлюваності у цих реципієнтів становив 83,3% проти 42,9% у тварин, яким згодовували лише мінерально вітамінні добавки та 25% у контрольних.
Отже, приживлюваність ембріонів залежить від численних факторів, серед яких вирішальним є морфофункціональний стан організму реципієнта та його статевої системи, на що в значній мірі впливають умови утримання тварин, особливо кількісний та якісний рівень годівлі. Корекція обмінних процесів у організмі реципієнтів, зокрема за рахунок введення до їх раціону біологічно активних речовин, дозволяє збільшити приживлюваність пересаджених ембріонів. Ефективність методу трансплантації визначається кількістю отриманих придатних ембріонів, вихід яких у значній мірі зумовлює якість гонадотропних гормонів та рівень суперовуляції у корів-донорів.
Альтернативою суперовуляції у корів-донорів є методи культивування in vitro, що дозволяють отримувати значну кількість дешевих ембріонів. Методи дозрівання ооцитів і запліднення яйцеклітин сільськогосподарських тварин in vitro дають змогу отримувати зиготи та ембріони на різних стадіях їх розвитку (від 2-х клітинних до бластоцисти). За даними Європейської асоціації з трансплантації ембріонів сільськогосподарських тварин, частка отриманих in vitro ембріонів великої рогатої худоби з З0 тис. зародків, яких щороку використовують у країнах Європи для ембріопересадок, становить близько 6%.
Однією із перспективних методик у скотарстві щодо ефективнішого використання величезного запасу гамет самок, закладеного в яєчниках, є багаторазова нехірургічна трансвагінальна аспірація незрілих ооцитів (ОРU - оvum рісk-uр), вперше запропонована М. Ріеtегsе еt аl. (1991). У поєднанні з методом культивування і запліднення in vitro ОРU найближчим часом може стати альтернативою класичній трансплантації ембріонів у схемах МОЕТ. Цей біотехнологічний метод має низку переваг порівняно з одержанням ембріонів у схемах МОЕТ, а саме дає можливість одержання ооцитів від нестатевозрілих телиць, починаючи з 5- 6-місячного віку, що істотно скорочує генераційний інтервал, від так званих "проблемних донорів" - генетично цінних тварин, які з різних причин не можуть бути використані для відтворення та від тільних тварин без загрози втрати плода; він дешевший і має вищу повторюваність порівняно з суперoвуляцією, дає можливість від однієї тварини-донора одержати в 4 рази більше придатних ембріонів для нехірургічної трансплантації (Д.О. Мельничук, О.Є. Гузеватий, 2002).
В Україні перші телята-трансплантанти з ембріонів, вирощених in vitro великої рогатої худоби були одержані в результаті спільних досліджень науковців Інституту тваринництва УААН та Інституту розведення та генетики тварин УААН (М. Зубець, М. Безуглий, О. Гузеватий та ін., 1995).
Важливе значення для селекції сільськогосподарських тварин має отримання їх клонів. Це є єдиним методом в селекції, що дозволяє тиражувати унікальних в генетичному плані тварин. Нині розроблені методи одержання ембріональних та соматичних клонів. Перший базується на властивості тотипотентності ембріональних клітин - їх здатності розвиватисьу будь-якому напрямі, що дає змогу одержувати потомків із ізольованих бластомерів ембріону на 8-32-клітинній стадії. У світі методом ембріонального клонування одержано близько 2 тис. телят. Кількість клонів, одержаних з одного зародка, не перевищувало 5 ідентичних тварин (М. Прокофьев, 2000).
Принципова різниця ембріонального і соматичного методів клонування в тому, що клонування завдяки пересадці ядер ембріональних клітин забезпечує одержання ідентичних тварин. Водночас пересадка ядер соматичних клітин тварини забезпечує одержання не тільки ідентичних між собою тварин, але й однакових за генотипом з твариною-донором соматичних
Loading...

 
 

Цікаве