WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі - Реферат

Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі - Реферат

молока, впроваджувати сучасні інформаційні технології й удосконалювати систему оцінки бугаїв за якістю потомства.
У господарствах різних форм власності згарантовано стабільною кормовою базою, високим рівнем вирощування і годівлі тварин перевагу слід віддавати високопродуктивним спеціалізованим молочним породам вітчизняної селекції, які краще пристосовані до наших умов. Імпортувати племінні ресурси необхідно з селекційною метою згідно із затвердженими програмами.
1.54. Надій молока від корови у господарствах усіх категорій, кг
Надій молока від корови в цілому у лісостеповій зоні прогнозується на 2005 рік близько 3000 кг (табл. 1.54). У чотирьох областях (Київська, Тернопільська, Черкаська та Чернівецька) подолано 3000-й рубіж молочної продуктивності. Прогнозовані показники виробництва молока на 2005 рік у лісостеповій зоні наведено в таблиці 1.55.
1.55. Виробництво молока в господарствах усіх категорій, кг
Поряд із молочним скотарством важлива роль у тваринництві відводиться виробництву м'яса (яловичина, свинина, м'ясо птиці). Прогнозується нарощування обсягів виробництва яловичини за рахунок збільшення вирощування великої рогатої худоби м'ясних і комбінованих порід. Основні напрями розвитку виробництва яловичини наступні:
" впровадження технології інтенсивного вирощування великої рогатої худоби при середньодобових приростах молодняку 700 г та більше, досягнення живої маси однієї голови худоби при реалізації 500 - 550 кг і більше;
" переорієнтування кормовиробництва на максимальне вирощування необхідних для галузі кормів; створення високопродуктивних культурних пасовищ, у тому числі й за рахунок залуження ріллі та поліпшення природних пасовищ, зменшення витрат кормів на 1 ц приросту до 8 ц корм. од.
Реалізація перелічених заходів дасть змогу одержати у 2005 році в Україні від 5 млн. корів молочного і комбінованого напрямів продуктивності 300 кг м'яса в живій масі з розрахунку від корови. Загальний обсяг виробництва яловичини досягне близько 900 тис. у забійній масі, в тому числі у лісостеповій зоні - 360 тис. т.
Виробництво яловичини і телятини великою мірою залежить від кількості поголів'я великої рогатої худоби. З цією метою в перспективі необхідно забезпечити істотне збільшення її в цій галузі (табл. 1.56).
Природнокліматичні умови України сприяють виробництву достатньої кількості власних концентрованих та інших кормів для забезпечення потреб свинарства. В цій галузі необхідно невідкладно розв'язати такі основні проблеми:
" на першому етапі стабілізувати кількість поголів'я і почати його нарощування;
" у 2005 році довести обсяги виробництва свинини до 1,3 млн. т у живій масі; для цього в господарствах усіх категорій потрібно утримувати 1 млн. основних і 1,5 млн. перевірюваних свиноматок й одержувати від них достатню кількість поросят;
" відновити роботу племзаводів, племгоспів і племферм, у стадах яких утримувати 50 тис. основних свиноматок й одержувати щорічно близько 1 млн. племінних поросят.
1.56. Кількість великої рогатої худоби в господарствах усіх категорій, тис. голів на кінець року
У нарощуванні виробництва м'яса в перспективі важливу роль відіграватиме така скороспіла галузь, як птахівництво. Економічно доцільним є відновлення роботи великих птахофабрик як найефективніших підприємств галузі (табл. 1.57).
1.57. Реалізація на забій худоби і птиці в господарствах усіх категорій, тис. тонн у живій масі
Нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва передбачає першочергове розв'язання проблеми кормової бази з метою повної реалізації генетичного потенціалу продуктивності тварин. В Україні є всі можливості для забезпечення тваринництва необхідними кормами, а комбікормової промисловості сировиною. Потрібно відновити роботу комбікормової промисловості й переорієнтувати її на випуск переважно преміксів, кормових добавок і спеціальних сумішей, щоб можна було виробляти комбікорми безпосередньо у господарствах.
Невідкладним завданням є врегулювання системи економічних відносин між виробниками комбікормів і господарствами-споживачами, розробка державних стандартів та забезпечення виробництва комбікормів, преміксів і кормових добавок для різних вікових і технологічних груп тварин. З метою повнішого постачання підприємств комбікормової промисловості сировиною для виробництва комбікормів запровадити регіональні контракти по заготівлі фуражного зерна та білкової сировини.
Програми з кормовиробництва мають передбачати застосування найменш енергозатратних технологій вирощування й заготівлі кормів, найповніше використання потенціалу природних кормових угідь, створення багаторічних пасовищ, розширення посівів і підвищення валових зборів високобілкових культур.
У 2005 році необхідно довести виробництво кормів в Україні до 80 млн. т корм. од., перетравного протеїну - 8,8 млн. тонн і 105-110 г його з розрахунку на 1 корм. од. У 2005 році планується виробляти 17-18,5 млн. т комбікормів, 11,9 - сіна, 16 - сінажу, 32,5 - силосу, 23 - кормових коренеплодів, 15 - жому. Для забезпечення тваринництва високобілковими кормами виробництво макухи і шротів потрібно довести до 2,8 млн. т.
У лісостеповій зоні доцільно виробляти 32 млн. т корм. од. Проблема забезпечення тваринництва кормами повинна вирішуватись за рахунок оптимізації структури посівних площ, зокрема кормових культур, збільшення виробництва протеїну, створення нових сортів і гібридів кормових культур, удосконалення їх насінництва, підвищення ефективності використання меліорованих земель, інтенсифікації лучного кормовиробництва.
У 2005 році питому вагу зернофуражних культур у загальному виробництві зерна необхідно довести до 55%, а в її структурі частку фуражного зерна - до 10, кукурудзи - 25, ячменю - 30%. Посівні площі кукурудзи на зерно слід також збільшити і впровадити технологію зберігання зерна з використанням консерванту вітчизняного виробництва. Частка зернобобових культур повинна зрости до 12 %. Пріоритетним напрямом є розширення площ посіву сої, ріпаку, люпину, кормових бобів та інших високобілкових культур. Площу кормових угідь, включаючи пасовища, треба збільшити за рахунок вилучення з ріллі силових земель.
Велике значення у відродженні тваринницьких галузей має поліпшення племінної справи. Необхідно реформувати систему селекційно-племінної роботи в тваринництві відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві", насамперед в таких напрямах:
" удосконалення структури управління селекційно-племінною роботою та формування державної племінної інспекції;
" запровадження державної підтримки племінної справи у тваринництві і птахівництві;
" проведення селекційно-племінної роботи відповідно до програми селекції в тваринництві та птахівництві;
" поширення системи селекційно-племінної роботи на тваринництво у фермерських і особистих селянських господарствах.
Loading...

 
 

Цікаве