WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології - Реферат

Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології - Реферат

природи не виключені можливості втручання суспільства в нові простори у Світовому океані, літосфері та космосі. Через це у загальному плані наводять основні напрями оптимізації механічного освоєння природи - гармонізацію технічних агросистем з біосферою, створення екологічного виробництва й освоєння нових просторів та умов у межах і за межами Землі.
Засновником вчення про біосферу був В.І. Вернадський. Він довів, що життя на Землі розвивалось як взаємозв'язана сукупність організмів, які забезпечувала безперервний потік елементів у біогенному обміні речовин. Взаємозв'язок між ними виявляється у біогенній міграції атомів за рахунок енергії сонячного випромінювання. Біосфера - це специфічно організована цілісність усього живого та мінеральних елементів.
Популяції всіх видів, що займають певний простір, становлять біоценоз, який при взаємодії з середовищем існування утворює екосистему, або біогеоценоз. У сільському господарстві формуються агроекосистеми трьох рівнів організації: перший - поле, зайняте культурою; другий - територія сівозміни з набором культур; третій - сільськогосподарський ландшафт -природно-економічний район з вираженою спеціалізацією.
Агроекосистема в рослинництві існує протягом року - від появи сходів до збирання врожаю. Основна мета управління нею - одержання максимальної кількості продукції. Вплив хімізації на продуктивність агроекосистеми обмежений природними умовами. Межа позитивного ефекту використання добрив - це повне забезпечення сільськогосподарських культур елементами живлення з максимальним коефіцієнтом їх використання.
Як зазначає Фокін А.Д., зв'язок між різними структурними одиницями біосфери, біогеоценозів і ґрунтом здійснюється через біогеохімічні кругообіги.
Біохімічний кругообіг може бути таким:
1. хімічні форми елементів у ґрунті;
2. надходження доступних форм елементів у рослину;
3. біологічна міграція, тобто перерозподіл елементів між надземними органами та кореневою системою;
4. повернення елементів у ґрунт в трансформованій формі;
5. утилізація і трансформація рослинних решток ґрунтовою біотою у поєднанні з абіогенними процесами трансформації та міграції речовин до початкового стану.
Знання біохімічного кругообігу органічної речовини і хімічних елементів дає змогу регулювати поживний, водний, повітряний режими ґрунту, розробляти та ефективно використовувати різні прийоми, які захищають природні об'єкти від забруднення токсичними речовинами. Зміна кругообігу речовин залежить від багатьох причин. Так, речовини можуть вимиватися водою з верхніх шарів ґрунту в глибинні або підґрунтові води, у вигляді газів надходити в атмосферу, а також втрачатися внаслідок водної та вітрової ерозій.
Зміст агроекології в інтенсивному землеробстві полягає у взаємодії системи ґрунт - рослина - засоби хімізації - вода - тварина - людина. На основі зональних систем землеробства В.Д. Панніков та В.Г. Мінєєв сформулювали основні умови та екологічні принципи підвищення ефективності засобів хімізації й охорони навколишнього середовища:
1. проведення комплексу заходів, які забезпечують зберігання та розширене відтворення родючості ґрунту;
2. утримання й підвищення вмісту гумусу як основного регулятора родючості ґрунту, захист ґрунтів від ерозії;
3. оптимізація структури посівних площ;
4. управління родючістю та ліквідація втрат хімічних засобів і добрив, використання їх на основі досягнень науки;
5. освоєння інтегрованих систем захисту рослин;
6. вирощування інтенсивних сортів культур;
7. поліпшення якості сільськогосподарських культур;
8. облік погодних умов для забезпечення високої ефективності засобів хімізаії;
9. охорона навколишнього середовища від можливого негативного впливу засобів хімізації та інших антропогенних факторів;
10. довгостроковий прогноз змін вмісту й дії токсикантів у ґрунті та екосистемах.
Життя на планеті може продовжуватися тільки завдяки розумній творчій діяльності людини. Фахівець відповідає перед суспільством за свою ділянку роботи. Він повинен приймати рішення з організації планування робіт, розробляти і впроваджувати технологічні процеси. Кілька років тому це вважалося достатнім. Нині становище суттєво змінилося. До його завдань входить також і охорона природи.
2. Основні закони агроекології
Біогенетичний закон. Організм в індивідуальному розвитку (онтогенез) повторює дев'ять у скороченому й закономірно зміненому вигляді 0 історичний розвиток виду.
Закон внутрішнього врівноваження. Природна системи має внутрішню енергію, речовину, інформацію і динамічні якості, пов'язані між собою настільки, що найменші зміни одного з цих факторів викликають відповідні зміни в інших.
Контури Землі визначаються не вчинками людей, а складною системою сонячної енергії, хмар, океанів, рослин і ґрунту. Неспроможність людини узгоджувати свої дії з цією системою зумовлює докорінні зміни екосистем. Більшість таких змін загрожує життю на Землі. Це нова реальність, вона повинна бути визнана й контролюватись.
Закон мінімуму (основний закон). Витривалість організму визначається найслабшою ланкою в ланцюгу екологічних проблем, тобто лімітуючим є той екологічний фактор, частка якого близька до необхідного організму чи екосистемі мінімуму, а подальше послаблення цього фактора призводить до загибелі організму чи деструкції екосистеми.
Закон толерантності. Лімітуючими факторами розвитку організму можуть бути як мінімум, так і максимум екологічного фактора, діапазон між якими відповідає величині толерантності (витривалості) організму до цього фактора.
Закон відповідності умов середовища генетичній визначеності організму. Вид організмів може існувати доти і настільки, наскільки навколишнє середовище збігається з генетичними можливостями пристосування цього виду до змін середовища. Докорінна перебудова природи небезпечна для нині існуючих видів, у тому числі й для самої людини.
Закон біогенної міграції атомів. Міграція хімічних елементів на земній поверхні та в біосфері у цілому здійснюється при безпосередній участі живого організму (біогенна міграція) або ж відбувається в середовищі, геохімічні особливості якого ( наявність О2, CO2, H2 тощо) зумовлені життєдіяльністю організмів, які заселяють біосферу, і тих, що існували на Землі протягом усієї геологічної епохи.
Закон необоротності еволюції. Організм (популяція, вид) не може повернутися у той стан, в якому перебували його предки.
Закон збіднення різнорідності живої речовини. Індивідуальна система у середовищі з нижчим рівнем організації приречена на поступове зникнення через втрату своєї структури.
Закон одного відсотка. Зміна енергетики природної системи в середньому на один відсоток ( від 0,3 до 1) виводить її з стаціонарного стану.
Закон зниження енергетичної ефективності природного користування. З часом при видобуванні корисної продукції з природних систем на її одиницю витрачається все більша кількість енергії.
Loading...

 
 

Цікаве