WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології - Реферат

Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології - Реферат

вивчити роль мікроорганізмів, насамперед ґрунтових бактерій, у регуляції кругообігу азоту. Відомі основні властивості бактерій як біотехнологічних об'єктів. Як азотфіксатори вони беруть участь в утворенні біогазу і фтороводню.
Мікроорганізми - не єдиний фактор ґрунтової родючості. Нині неможливо визначити, який із компонентів ґрунту найбільше пов'язаний із діяльністю біоти. На перший погляд, це, безперечно, гумус як комплекс органічних полімерів ґрунту. Однак відомо, що рослина, яка розвивається на ґрунтовому субстраті, використовує ряд компонентів його мінерального інгредієнта. Глинисті та суглинисті ґрунти містять багато мінералів - польовий шпат, слюда, кварц, каолін, монтморилоніт, різні калієвмісні мінерали, вапно, фосфорит, водні оксиди, сполуки заліза, алюмінію, марганцю та ін. В них є також речовини, необхідні для рослини - кальцій, калій, фосфор, залізо тощо. Найцінніщі колоїдні частки, оскільки поживні речовини, які у них містяться, легше розчиняються у воді. В піщаних і супіщаних ґрунтах, навпаки, велика кількість кварцу, що не може забезпечити живлення рослин. Останніми роками набула значного поширення концепція використання ґрунтових мінералів і глинистих часток як матриць для синтезу органічної речовини.
Постійний контроль за станом ґрунту та рослин, біосинтетичними і деструкційними процесами, які в них відбуваються, є основою біологічного моніторингу - теоретичної та практичної основи контролю за станом біологічного компонента навколишнього середовища. Він складається з таких підпрограм: генетичної, клітинної, фізіологічної, популяційної й біоценологічної (екологічний моніторинг). Біомоніторинг має два напрями: діагностичний і прогнозувальний. Останній передбачає біотестування та екотоксикологію. Біологічний моніторинг - це спостереження, оцінка і прогноз стану біотичної складової біосфери.
Усім відома ідея Д.М. Прянишникова про те, що аміак - це альфа й омега в обміні азотистих речовин у рослині. З нього починається синтез і закінчується розпад. Світло для синтезу аспарагіну не потрібне, але синтез білків без нього не відбувається. Отже, азот і вуглець ґрунту є в біосфері тими біофільними елементами, без яких не може розвиватися все живе. У біосфері існує маловивчена система взаємодії циклів. Поєднання циклів кисню, вуглецю, сірки та азоту - це та кооперативна основа, що підтримує стабільність біосфери. Людина створює агроценози, що формуються в результаті сільськогосподарської діяльності. На відміну від природи, яка намагається збільшити в біогеоценозах валову продукцію (врожай біологічний, загальна маса органічної речовини), стратегія людини спрямована на зростання чистої продукції - кількості насіння, плодів, бульб та ін. Для кожної культури визначають господарський коефіцієнт:
Кгосп. = Угосп./Убіол. ,
де Угосп. - урожай господарський; Убіол. - урожай біологічний.
Уже з часів Лібіха, Тьеєра та Гельрігеля застосування добрив поєднувалося з рядом агротехнічних прийомів і концепцією плодозміни (сівозміни). Починаючи із 30-40-х років ХХ ст. цей захід поєднувався з внесенням пестицидів. Паралельно формувалась концепція застосування синтетичних інгібіторів і стимуляторів: у 30-ті роки - стимулятори, 50-ті - дефоліанти та десиканти, 60-ті - ретарданти, в 70-ті - етилен-продуценти. Деякі дослідники вважають, що, коли при хімізації сільського господарства були допущені помилки, слід від неї відмовитися. Це суперечить здоровому глузду. Не підлягає сумніву, що людина як розумна істота повинна вести екологічно вивірений спосіб життя, досліджувати потенціал біосфери, її приховані ресурси, оптимізувати відомі фізіолого-біохімічні процеси рецепції, трансформації та акумуляції сонячної енергії.
В.А. Ковда і Я.А. Пачепський підкреслюють, що ґрунти і рослини виробляють дуже цінну і необхідну для людини біологічну продукцію (продовольство, сировину), акумулюють і розподіляють сонячну енергію, яка пройшла через фотосинтез, забезпечують оптимальний баланс кисню, вуглецю й азоту в атмосфері і є екраном, що утримує у біосфері найважливіші біофільні хімічні елементи від їх втрат у Світовий океан. Ґрунт разом із його мікросвітом відіграє роль універсального біологічного поглинача й нейтралізатора різних забруднень. Усе це підкреслює необхідність постійного піклування про максимальне збереження і поліпшення ґрунтового покриву, який є компонентом природи, що легко руйнується.
Н.Ф. Глазовський вважає, що провідна роль людини у формуванні концепції природокористування для найекономнішого використання природних і суспільних ресурсів, часу та простору біосфери може проявитись лише через ставлення до ґрунту. Реконструкцію зовнішнього середовища і відновлення ґрунтової родючості з цього погляду можна розглядати як систему біотехнологічних прийомів
Слід вдосконалювати агрохімічні дослідження: створювати нові форми добрив пролонгованої дії з синхронним ефектом; розробляти прийоми їх внесення з урахуванням біогеохімічних циклів N, С, S2О3; підвищувати в формуванні врожаю частку біологічного азоту, розробляти концепцію ґрунтової біотехнології.
Не менш важливим і актуальним завданням є створення малотоксичних регуляторів росту, що мають властивість евакуації метаболітів із листя в господарськокорисні органи (евакуатори), вибірково пригнічувати ріст бур'янів (нове покоління гербіцидів), імітуючи ефект алелопатогенів. Необхідний також пошук генетичних альтернатив агрохімічним прийомам. Безперечно, шкала "хімізація-генетика" рухома, і з досягненнями останньої вона рухатиметься у бік обмеження засобів хімізації та оптимізації селекційно-генетичних розробок. Чи означає це, що агрохімія в майбутньому звільнить місце таким новим наукам, як біотехнологія, генна інженерія, молекулярна генетика. Цього не станеться, якщо вона спрямує свої зусилля на мінімізацію забруднення навколишнього середовища, тісніше пов'яже свої дослідження з біогеохімією, селекцією, оптимізацією таких процесів, як перенесення азоту з атмосфери у ґрунт, якістю сільськогосподарської продукції, створенням добрив нового покоління та ін.
Оскільки сучасна біосфера й екологічне середовище на планеті підтримуються процесами, що відбуваються в геодермі (у зоні загальноземного ґрунтоутворення), роль агрохімії, безперечно, спрямована на розвиток ґрунтотворних процесів за рахунок діяльності рослин і мікроорганізмів. Історичний огляд свідчить, що перші ґрунти з'явилися 300-400 млн. років тому. Коли сушу заповнила лісова і трав'яниста рослинність й Земля набула киснево-азотної атмосфери, почалося їх формування. Життя рослин і ґрунтів невід'ємне, а агрохімія - це та ланка, яка повинна оптимізувати як продукційний, так і ґрунтотворний процеси.
Екологічне виробництво - дещо обернене екологізації, що трактується як пристосування виробничої сфери до певних екологічних вимог. Під ним розуміють передчасне, раніше сплановане і науковообґрунтоване перетворення природних комплексів. Воно передбачає створення нової техніки, добрив та екологічних технологій. Крім того, поряд з інтенсивним технічним освоєнням
Loading...

 
 

Цікаве