WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Фізико-механічний та біофізичний методи - Реферат

Фізико-механічний та біофізичний методи - Реферат

середній смузі - через кожні 10-12 днів, закінчують огляд в кінці серпня (при зниженні температури до +10оС) . В районах з одним поколінням плодожерки ловильні пояси оглядають один раз після збирання врожаю, з умовою, що протягом літа не рідше одного разу на місяць послаблюють обв'язки, щоб запобігти перехвату кори. Відловлену гусінь збирають та знищують, а після збирання врожаю паперові пояси знімають і спалюють.
Для виловлювання шкідників, що ховаються вдень під накриттями, використовують різні принади. Так слимаків збирають у вологу погоду або після дощу та рано вранці, доки не спала роса, використовуючи для цього принадні укриття із соломи, трави, підстилки, дощок, шиферу, зеленого листя лопухів тощо. Їх рівномірно розміщують по ділянці ( 3-5 м одна від іншої ), періодично проглядають, після чого шкідників збирають та знищують.
Для вилову вовчка звичайного на початку травня розкладають принади із свіжого гною, куди комаха залазить для відкладання яєць. Через 3-4 тижні гній розкидають, внаслідок чого яйця гинуть. З цією метою також в кінці вересня викопують принадні ями завглибшки до 0,5 м, які заповнюють сумішшю гною (бажано кінського) з соломою. Пізно восени або взимку ями розкопують, гній розкидають і вовчок, що збирається в ямах гине від холоду.Але найбільш ефективним є застосування отруйних принад.
В період масового поширення яблуневої плодожерки, мінуючих молей на початку цвітіння пізніх сортів яблуні (Ренет Симиренко) розвішують феромонні пастки "Атракан-А" (1 пастка на 3 га). Для відлову капустяної совки використовують феромонні пастки типу " Атракан-К", "Монім-С".
Для збирання та знищення на виробничих посівах цукрових буряків жуків звичайного бурякового, сірого, чорного довгоносика, люцернового скосаря, гусені озимої совки, совки-гамми, лучного метелика та інших шкідників обкопують поля та минулорічні бурячища крайовими ловчими канавками, заглибшки 35 см, завширшки зверху 25-27 см, що повинні мати прямовисні стінки. Через кожні 5-10 м по дну канавки висвердлюють колодязі завглибшки 35 см. Періодично канавки та колодязі оглядають, шкідників збирають та знищують.
Можна навести ще багато прикладів механічних прийомів захисту сільськогосподарських культур від шкідників, але цей метод використовують обмежено, як допоміжний, хоча в деяких випадках у невеликих колективних господарствах наприклад, на присадибних ділянках та при правильному та своєчасному застосування він може мати значення основного методу захисту рослин, адже є безпечним для навколишнього середовища.
Біофізичний метод ґрунтується на використанні засобів і прийомів, що порушують поведінкові реакції, репродуктивні функції та умови розвитку комах. Досягнення в області біофізики відкривають великі можливості в пошуках нових високоефективних методів і прийомів захисту сільськогосподарських культур від шкідників. Вчені всього світу в т.ч. і в Україні (УІЗР), ще в 50-60-х роках минулого століття приділяли значну увагу використанню радіоактивних ізотопів (метод маркування) для прогнозу чисельності комах та гризунів, а також вивченню питання променевої та хімічної стерилізації комах (яблунева плодожерка, середземноморська плодова муха, динна муха тощо).
Цей метод зумовлений використанням генетично змінених особин того виду, проти якого він застосовується. Ці особини в значних кількостях штучно вводяться у природну популяцію для її послаблення і самовиродження (чисельність стерилізованих самців в багато разів повинна перевищувати чисельність самців природної популяції). В подальшому шляхом повторних випусків стерилізованих самців популяція шкідників може бути повністю ліквідована. Ідею використання принципів генетики в боротьбі з шкідливими комахами запропонував в 1929 р. А.С. Серебровський, теоретично обґрунтувавши метод випуску в популяцію особин того ж виду, але зі зміненими генетичними властивостями (нежиттєздатна транслокація). Він передбачав розведення комах в лабораторних умовах і періодичний їх випуск в період депресії популяції виду. Практичне ж використання генетичного принципу і стерилізуючого ефекту іонізуючої радіації запропонував Є.Ф. Ніплінг в 1937 році для боротьби з мухою-калітрогою, яка наносила значні збитки тваринництву. В США в боротьбі з цим шкідником успішно використали цей метод, і вже через 17 місяців після початку робіт в південно-східних штатах неможливо було виявити тварин, заражених мухою-калітрогою.
Слід зазначити що при розробці статевої стерилізації комах істотне значення мають біологічні особливості об'єкта, проти якого планується використати цей метод, (дальність міграції, число генерацій, плодючість самок).
При здійснені статевої стерилізації на значних площах виникає проблема отримання в штучних умовах шкідливих комах в кількості, достатній для їх стерилізації і наступного випуску. Крім того, одним із найскладніших питань при розробці цього методу є визначення оптимальних доз радіації необхідних для статевої стерилізації комах. При практичному використанні стерилізуючого ефекту важливо визначити оптимальну кількість стерилізованих комах, які повинні бути випущені в польові умови для придушення природної популяції, розмір заселеної шкідником площі та його чисельність.
З огляду на те, що вартість застосування методу статевої стерилізації в багато разів перевищувала витрати на використання хімічних препаратів, спробу впровадити його в сільське господарство успіху не мали, тому після 70-х років минулого століття дослідження в цьому напрямку практично припинились.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве