WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Агротехнічні заходи - Реферат

Агротехнічні заходи - Реферат

надмірні їх дози можуть спричинити інтенсивний розвиток багатьох хвороб і збільшити щільність популяції окремих шкідливих організмів. Застосування мікроелементів (марганцю,бору, цинку, міді. кобальту, заліза, магнію тощо) сприяє підвищенню стійкості рослин до грибків та окремих вірусів.
Добрива можна використовувати проти багатьох шкідливих об'єктів. Внесення аміачної води зменшує чисельність ґрунтових шкідників (личинок хлібних жуків, дротяників, хрущів тощо). Позакореневе підживлення рослин сечівкою викликає загибель більшості клопів, що перезимували, а також яєць і личинок шкідливої черепашки. Отже, оптимізація режиму живлення рослин є важливим фактором формування задовільних фітосанітарних умов у посівах сільськогосподарських культур.
Оздоровлення насіння, бульб, цибулин, висадок насінників шляхом очистки, сортування, калібрування, відбору садивного матеріалу дає змогу зменшити небезпеку значного погіршення фітосанітарного стану посівів і насаджень сільськогосподарських культур, оскільки багато збудників хвороб і шкідників поширюється з насінням і садивним матеріалом.
Оптимальні строки посіву сільськогосподарських культур не завжди співпадають з оптимальними умовами розвитку хвороб і шкідників. Тому можна так маневрувати строками сівби, щоб забезпечити одержання дружніх сходів і обмежити дію шкідливих організмів. За ранніх строків сівби ярої пшениці та ячменю, вівса, гороху набагато знижується пошкодження рослин шкідниками та ураження їх іржею, фузаріозом, борошнистою росою і різними плямистостями. Це пояснюється тим, що більшість видів шкідників починають розмножуватися при середньодобовій температурі вище плюс 12оС, а ярі злаки та горох - плюс 4-6 оС. Озима пшениця за оптимальних строків сівби менше пошкоджується злаковими попелицями, мухами, цикадами і уражується іржею, кореневими гнилями, борошнистою росою, сніговою пліснявою та іншими збудниками хвороб. Недотримання строків сівби кукурудзи збільшує ризик загибелі сходів від ґрунтових шкідників і пліснявіння насіння соняшнику - призводить до зрідження посівів внаслідок загибелі сходів від ураження пліснявими грибами та пошкодження шкідниками (дротяники, несправжні дротяники тощо ). Рані строки сівби цукрових буряків обмежують розвиток коренеїду, церкоспорозу, переноспорозу, мозаїки, жовтяниці, інших хвороб, зменшують пошкодження рослин совками, блішками, буряковою крихіткою тощо.
Значно знижується щільність популяції шведської та ярої мухи, хлібного пильщика, стеблової блішки при збільшенні норми висіву. Однак в загущених посівах зернових створюються сприятливі умови для розвитку кореневих гнилей, бурої іржі, септоріозу, борошнистої роси, темно-бурої плямистості та інших грибкових хвороб. У загущених посівах просапних культур спостерігається збільшення інтенсивності розвитку переважної більшості шкідливих організмів та підвищення їх стійкості проти багатьох стеблових і листкових шкідників (попелиць, злакових мух, хлібних пильщиків тощо).
Залежно від глибини загортання насіння нерідко значною мірою змінюється фітосанітарний стан посівів. Глибокий висів насіння сприяє розвитку сажкових хвороб пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, кореневих гнилей, коренеїду цукрових буряків, інших хвороб сільськогосподарських культур, підвищує шкодочинність дротяників та інших шкідників.
Зрошення є одним з факторів, що діє диференційовано на комплекс шкідливих і корисних видів, стимулюючи розвиток одних (наприклад злакових мух, дротяників, листових попелиць, жужелиці, злакових пильщиків, кореневих гнилей, іржі, септоріозу тощо) і одночасно знижуючи чисельність інших (саранових, хлібних жуків, клопа-черепашки). Вологозарядкові і промивочні поливи знищують багатьох ґрунтових шкідників, їх гусені та лялечок (наприклад, гусінь підгризаючих совок). При дощуванні з рослин змиваються попелиці, блішки, цикадки, інші шкідники, які масово гинуть.
Суттєвим фактором в оздоровленні фітосанітарної ситуації в господарстві є регулярне знищення бур'янів - потенційного джерела інфекції та проміжних господарів-живителів для багатьох шкідників і хвороб. Велика кількість шкідливих організмів розвивається на бур'янах у той період, коли культурні рослини ще не зійшли або вже зібрані. Рано навесні буряковий клоп живиться на лободі і щириці, більшість видів хрестоцвітих блішок - на диких хрестоцвітих. Після збирання хлібів гесенська муха розвивається на пирію повзучому, павутинний кліщ - на різних бур'янах, шведська муха - на вівсюзі звичайному, просяний комарик - на мишію сизому, плоскусі звичайній, згодом з цих рослин шкідники переходять на посіви сільськогосподарських культур. Бур'яни навіть мають спільні хвороби з культурними рослинами (на видах пирію, вівсяниці, метлюзі звичайному та інших злакових бур'янах розвивається звичайна коренева гниль зернових колосових злаків, на пирію і бромусі житньому - базальний бактеріоз пшениці, на живокості та подорожнику - борошниста роса гарбузових тощо).
Своєчасне і якісне збирання сільськогосподарських культур знижує втрати врожаю і кількість падалиці, на якій розвиваються збудники хвороб і шкідники. Завчасне обкошування полів, збір урожаю спочатку з крайових смуг значно скорочує чисельність шкідників (совок, пильщиків, мух, горохової зернівки тощо). Зараження насіння льону (фузаріозом, антракнозом, аскохітозом, побурінням стебел, крапчатістю, бактеріозом), витеребленого в ранній жовтій стиглості, втричі менше ніж зібраного у фазі жовтої стиглості.
Агротехнічні заходи, що застосовують під час вирощування плодово-ягідних насаджень, сприяють збільшенню довголіття культур та їх високої продуктивності.
Система утримання ґрунту в плодових насадженнях щільно пов'язана з поширенням вертицильозного в'янення, хвороби, особливо поширеної в садах, де в міжряддях вирощують овочеві культур і суницю. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних смугах значно зменшує зимуючий запас шкідників і кількість збудників хвороб. Догляд за штамбами та обрізування знижує кількість плодожерок, листокруток, глодового і звичайного павутинного кліщів, щитівок та багато інших шкідників, які зберігаються під старою корою або її тріщинах, а також сповільнює розвиток цитоспорозу, чорного та бактеріального раку та інших збудників хвороб. Омолоджуюче обрізування абрикосів (3-5-річної деревини), які щорічно уражуються клястероспорозом з одночасним укорочуванням верхівкового приросту на периферії крони дає можливість надійно захистити дерева від цієї хвороби. Таким чином, творче застосування агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур відіграє вважливу роль у регулюванні чисельності шкідливих організмів.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве