WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Шкідники сільськогосподарських культур - Реферат

Шкідники сільськогосподарських культур - Реферат

вегетації у Лісостепу розвивається 3-5, а в Степу - 5-7 поколінь шкідника.
Картопляна міль - Phthorimaea operculella Zell. Гусінь і лялечки зимують і в коконах на рослинних рештках та на поверхні ґрунту, в овочесховищах міль навіть може розмножуватися протягом зими. Навесні з насінними бульбами, заселеними яйцями, гусінню та лялечками шкідник знову потрапляє в поле, де продовжує свій розвиток. Самки відкладають яйця по одному або купками з нижнього боку листків на стебла, ґрунт і бульби. На півдні протягом року може розвиватися 3-5 поколінь, які накладаються одне на одне.
Заходи захисту.Проти колорадського жука у фазі бутонізація-початок цвітіння при чисельності 10-15 личинок на один кущ у сухі жаркі роки і 15-20 - у вологі застосовують один із таких інсектицидів: шерпа, 25%-й к.е. (0.1-0,16 /га); банкол, 50%-й з.п. (0,2-0,3 кг/га); децис, 2,5%-й к.е. (0,1-0,15 л/га); дурсбан, 40,8%-й к.е. (1,5 л/га); золон, 35%-й к.е. (1,5-2,0 л/га); карате, 5%-й к.е. (0,1 л/га); сонет, 10%-й к.е. (0,2 л/га); сумі-альфа, 5%-й к.е. (0,25 л/га); суміцидин, 20%-й к.е. (0,3 л/га); фастак, 10% к.е. (0,07-0,1 л/га) і фюрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га); регент, 80%-й в.г. (0,020-0,25 г/га) та ін.
5. Шкідники зернобобових культур
Найбільшої шкоди зернобобовим культурам завдають бульбочкові довгоносики: смугастий, щетинистий, горохова плодожерка, горохова попелиця, гороховий зерноїд, акацієва вогнівка та ін..
Шкідники гороху. Бульбочкові довгоносики: смугастий - Sitona lineatus L., щетинистий - S. crinitus Hrbst. Зимують жуки (довжина 2,5-7 мм) на полях багаторічних бобових трав та перелогах з дикорослими бобовими травами. Навесні при середньодобовій температурі плюс 7-8С, а в години льоту - плюс 13С вони зосереджуються на посівах бобових культур і обїдають листя. Самки відкладають яйця на поверхню ґрунту, листя і стебла, звідки вони обсипаються на ґрунт.
Личинки комахи після виплодження проникають у ґрунт в бульбочки на корінцях рослин, живлячись їхнім вмістом, а потім - тканиною корінців. Жуки нового покоління з'являються в кінці червня-липні й інтенсивно харчуються тими рослинами, де розвивалися личинки, а потім рослинами бобових полів , де зимуватимуть.
Гороховий зерноїд - Bruchus pіsorum L. Зимують жуки всередині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби, а на півдні - у скиртах соломи, рослинних рештках, під корою дерев та в інших місцях. У першій половині травня жуки зосереджуються у місцях, що добре прогріваються, де й перебувають до фази утворення вусиків-бутонізація гороху, щоб згодом перелетіти на посіви, заселяючи крайові смуги. Самки відкладають яйця на стулки молодих бобів. Через 6-10 днів відроджуються личинки, які вгризаються спочатку в середину бобів, а згодом - у недостигле зерно, де й залишаються, перетворюючись на жуків.
Горохова попелиця - Acyrtosiphon pisum Harr. Яйця цього шкідника зимують на люцерні, конюшині, еспарцеті та дикорослих бобових. Навесні партеногенетичні самки утворюють великі колонії на пагонах, листках, квітках та молодих бобах рослин. У другому-третьому поколіннях зявляються крилаті особини, які переселяються на горох чи інші бобові культури. За літо розвивається до 10 поколінь крилатих і безкрилих партеногенетичних самок, кожна з яких народжує до 120 личинок. У кінці серпня-жовтні зявляються особини статевого покоління, а згодом самки відкладають зимуючі яйця (кожна до 10 шт.) на багаторічні бобові трави.
Бобова (акацієва) вогнівка - Etiella zinkenella Тr. Зимує гусінь вогнівки у щільних сірувато-білих коконах у верхньому шарі ґрунту. В середині травня, в період цвітіння жовтої акації та озимої вики, метелики починають літати і відкладати на завязі і молодих бобах яйця. Гусінь вгризається в зерна, якими живляться близько 1 місяця, закінчивши живлення, частина гусені заляльковується, а частина діапазує. Метелики другого покоління у липні літають, відкладають яйця на пізні бобові культури, де у липні-серпні розвивається гусінь другої генерації. На півдні у серпні-вересні можлива й третя генерація вогнівки, гусінь якої йде на зимівлю.
Шкідники сої. Основними шкідниками сої є багатоїдні фітофаги: описана вище акацієва вогнівка, звичайний павутинний кліщ, клопи: ягідний і трав'яний.
Клопи: ягідний - Dolycoris baccarum L.; трав'яний - Lygus rugulipennis Popp. Зимують дорослі клопи в лісах, лісосмугах під опалим листям та в підстилці. Самки відкладають яйця в два рядки на стебла і листя. Протягом року розвивається 23 генерації трав'яного клопа.
Заходи захисту. Організаційно-господарські заходи з розміщенням зернобобових рослин у сівозміні після культур, які не мають з ними спільних шкідників та якісне проведення основного і передпосівного обробітку ґрунту. При загрозливій щільності шкідників проводять крайові чи суцільні обробки посівів інсектицидами: волатон, 50%-й к.е. (1 л/га); анометрин, 50%-й к.е. (0,15 л/га); БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,5-1 л/га); диметрин 40% к.е. (0,5-1 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0.2 л/га); золон, 35%-й к.е. (1,4 л/га); суміцидин, 20%-й к.е. (0,3 л/га); циклон 10% к.е. (0,15-0,25) та ін.
Шкідники люпину. До основних шкідників люпину належать багатоїдні види комах: ковалики: широкий, посівний, люцернова попелиця, описані вище бульбочкові довгоносики: люпиновий, смугастий, щетинистий,
Заходи захисту. Дотримання сівозмін з поверненням люпину на попереднє поле не раніше як через 5-6 років, просторова ізоляція (до 1 км) від інших бобових культур, внесення під основний обробіток ґрунту фосфорно-калійних добрив та мікроелементів згідно з ґрунтово-кліматичними умовами господарства. При масовій появі бульбочкових довгоносиків сходи люпину обробляють інсектицидами. На насінних посівах при заселенні понад 10% рослин попелицями та іншими фітофагами проводять крайове обприскування інсектицидами: БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,8 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0,2 л/га) тощо.
6. Шкідники ріпаку
Найпоширенішими шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, ріпаковий клоп.
Хрестоцвіті блішки - Phillotreta Spp. Зимують жуки під рослинними рештками та у верхньому шарі ґрунту в полі, на узбіччях доріг, на галявинах, у лісосмугах. Вони з'являються на початку квітня-травня, а при появі сходів ріпаку переміщуються на ці культури. Більшість видів блішок відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Жуки нового покоління зявляються наприкінці липня - у серпні. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Ріпаковий квіткоїд - Meligethes aeneus F. Зимують жуки під рослинними рештками та на поверхні ґрунту, навесні з'являються дуже рано, спочатку живляться на квітках різних ранніх рослин - мати-і-мачухи, кульбаби тощо, а потім переходять на квітки ріпаку. Самки відкладають яйця
Loading...

 
 

Цікаве