WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Басейн річки Дунай: становлення і розвиток гідролого - гідрохімічних досліджень та їх основні напрямки. - Реферат

Басейн річки Дунай: становлення і розвиток гідролого - гідрохімічних досліджень та їх основні напрямки. - Реферат

[23].
Стандарти якості води, що застосовуються, є найбільш суворі (відповідають "стандартам риборозведення"), які у деяких випадках є суворішими, ніж стандарти, що використовують у країнах ЄС. Частіше істотно порушуються ті стандарти, що стосуються біологічного споживання кисню (БПК5), вмісту нітрогенів, нафтопродуктів, фенолів і важких металів (зокрема міді, цинку та марганцю). Але, як що порівняти стандарти України зі стандартами інших західних країн на "воду для питного постачання", то ситуація виявляється не настільки тривожною. Однак, спостереження Гідрометслужби показують, що 1991 році р. Дунай була забруднена менше, ніж інші крупні річки Європи, такі як Рейн. Цю доволі приємну картину важко зрозуміти, якщо врахувати великий об'єм скидів стічних вод і наявність сильно забруднюючих воду промислових підприємств в районі забору води. Особливо характерним показником у офіційнихдокументах, є дуже низький загальний вміст азоту (максимальна концентрація якого складає менше 1 мг/дм3) у нижній течії річки. Така концентрація складає менше 1/10 від очікуваного рівня для подібних річок. Практично всі види моніторингу використовують традиційні методи фізичного та хімічного аналізу води. Обладнання та процедури, які використовуються для відбору проб і виконання лабораторних аналізів якості води в Україні незадовільні. Не дивлячись на значну кількість стандартів, моніторинг проводиться по відношенню тільки до 50 компонентів, при цьому тільки для 20 з них можна отримати умовно автентичні дані. Не можна також вважати задовільними існуючі методи визначення рівня впливу забруднюючих мікроелементів, таких як важкі метали, пестициди і хлорорганічні вуглеводні. Такі забрудники повинні контролюватись шляхом аналізу біологічних індикаторів та проб донних відкладів. Для з'ясування цих питань необхідно впровадити і вдосконалити практичні методи контролю якості, а також процедури звітності, зробити вибіркове вдосконалення та поновлення аналітичних приладів. І перед тим як визначати якість води необхідно вирішити питання організації моніторингу [4, 10, 11, 21].
За даними Огляду результативності природоохоронної діяльності в Україні, який був підготовлений національними і міжнародними експертами Європейської економічної комісії ООН на протязі 1998-2000 рр. та експертів Світового банку (1993р.) ситуація в управлінні і контролі водними ресурсами є на сьогодні суперечливою, без чіткого розмежування відповідальності між різними органами. Постанова Кабінету міністрів України № 391 від 30 березня 1998 р. була спрямована на поліпшення моніторингової діяльності. Вона регулює відповідальність усіх причетних до проведення моніторингу довкілля органів. Проте вплив цієї постанови на роботу системи моніторингу ще не очевидний. Схеми подальшого реформування та перезподілу відповідальності повинні постійно обговорюватись між різними органами управління. Змістовні контакти і співробітництво між міністерствами та іншими інституціями має бути можливим без санкцій Кабінету міністрів [15].
Кожен орган, що виконує моніторинг водних об'єктів, використовує власні програмні продукти і свої бази даних. У результаті моніторингові дані розпорошені по різних джерелах, не інтегровані й несумісні. Не існує методології гармонізації моніторингових сиcтем. Розподіл відповідальності разом з відсутністю належних комунікацій між цими органами інколи спричиняє відсутність необхідних дій, дублювання й навіть суперечливість у діяльності.
Ці проблеми можна було б подолати, шляхом концентрування відповідальності серед меншої кількості інституцій та покладання суворої відповідальності на координаторів. З метою кращого застосування стандартів та узгодженості в діях різноманітних інституцій, відповідальність має бути покладена на одну з них.
Список літератури
1. Алмазов А.М. Гидрохимия устьевых областей рек. (Сев. Причерноморья К., изд-во Наукова думка УССР, 1962. 255 с. 2. Брунь Ф. О килийском Устье Дуная. 1853. 68 с. 3. Вагин Н.Ф., Карминский, М. Самарьевич. Река Дунай. Л., Гидромтиздат, 1960. 230 с. 4. Водные ресурсы т.20 №4, М.: Наука, 1993. 560 с. 5. Гидрологический справочник реки Дунай 1921-1960. Будапешт, Дунайская комиссия, 965. 169с. 6. Гидрология устьевой области Дуная Авт. Алмазов А.М., Бондарь К. под ред. Никифорова М., Гидрометиздат. Моск. Отделения 1963. 56 с. 7. Гидроэкология Украинского участка Дуная и сопредельных водойомов - К.: Наукова думка. 1993. 328 с. 8. Дунай и его басейн. Гидрологическая монография. 1986. 377 с. 9. Екологічні проблеми басейну Дунаю в межах України. В.Д. Романенко, В.В. Поліщук та інш. Гідроекологічне товариство України К., 1996. 360 с. 10. Козлова С. И. Трансформация форм ртути и процессы ее миграции в экоситемах Килийской дельты р. Дунай и устьевого взморья: Автореф. Дисертации кандидата географических наук.:10.00.07 /Гидрохим. Институт - Ростов-на-Дону, 1990. 25 с. 11. Линник П.Н., Тимченко В.М. О содержании тяжелых металлов на взвесях дунайской воды /Гидробиологический журнал/ - 1989.-22, № 3 - с.76-79. 12. Материалы первой международной комплексной экспедиции по изучению Дуная (март 1988г.). - Киев, 1989. Рукопись деп. в ВИНИТИ, № 210 - В98. 13. Международная конференция по изучению Дуная/ 20-я. Материалы/ отв. Ред. Л.П. Багинский, Р. Липольт. - К.: Наукова думка, 1982. 218с. 14. Нарватов А. Дунай и его басейн. - Свердловск, 1944. - 262 с. 15. Огляд результативності природоохоронної діяльності в Україні /Експерти ООН 1998-2000 рр./ 2000. 386 с. 16. Петреску Иоан Г. Дельта Дуная. Происхождение и развитие. Перевод с румынского. Н.Ф. Леонтьева М., Издательство иностранной литературы, 1963. 130 с. 17. Поліщук В.В., Шега В.В. Історична біографія Дунаю або нагальні проблеми сьогодення у світлі особливостей великої европейської річки. Укр. Міжнародна академія оригінальних ідей. - К., 1998. 680 с. 18. Семенов-Тян-Шанский Вениамин. К вопросу о наростании дельты Дуная. 1908. 19. Система попередження про виникнення аварійних ситуацій басейну ріки Дунай /Програма транскордоної співпраці TACIS/ К., 2000. 24 с. 20. Страбон. География в 17 книгах /Ред. Утченко С.Л. М.: Наука, 1964. 943 с. 21. Стратегічний план дій (проект)/Екологічна програма дій для басейну Дунаю/ 1994. 115 с. 22. Хільчевський В.К. Гідролого-гідрохімічна характеристика середньої та нижньої частин басейну Дунаю //Вісн. КДУ Сер. географ. 1990. №32. с. 29-30. 23. Хільчевський В.К., Водопостачання та водовідведення (гідроекологічні аспекти). - К.: Київський унівеситет, 1999. 316 с.
Loading...

 
 

Цікаве