WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Природні фактори формування ресурсів та хімічного складу джерельних вод - Реферат

Природні фактори формування ресурсів та хімічного складу джерельних вод - Реферат

залежності від рельєфу місцевості, пори року і кількості випадаючих атмосферних опадів, що не перевищують в долинах річок 1- 1,5 м, на вододілах до 3 - 5 м.
Живлення вод четвертинних відкладів проходить, в основному, за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і найбільш інтенсивно це відбувається весною. У весняний і осінній періоди, в понижених ділянках рівень грунтових вод досягає світлової поверхні, що приводить до заболочення території.
Формування грунтових вод четвертинних відкладів області в умовах інтенсивного водообміну і доброї промитості порід визначає низьку мінералізацію і, в більшості випадків, гідрокарбонатно-кальцієвий склад.
Тільки в районах широкого розвитку боліт води, звичайно, гідрокарбонатно-хлориднокальцієві. Загальна мінералізація вод четвертинних відкладів переважно 0,1 - 0,3 г/л, зрідка до 0,5 - 0,6 г/л, загальна твердість - 2-4 мг-екв. На окремих ділянках басейну мінералізація вод зростає до 0,9 - 1 г/л за рахунок збільшення вмісту хлоридів, нітратів і сульфатів. В основному, це спостерігається в межах населених пунктів.
Таким чином, четвертинний водоноснийкомплекс Волинської області приурочений в основному до алювіальних і флювіогляціальних утворень, в яких поширені прісні води.
Значний вплив на формування природних ресурсів підземних вод Волинської області має кліматичний фактор. Від кількості опадів, що випали, від того, яка частина витрачається на випаровування, транспірацію та інфільтрацію, залежить величина поповнення ресурсів підземних вод, об'єм підземного стоку. На його формування впливає також глибина промерзання грунту, температурний режим, вологість повітря та атмосферний тиск. З кліматичними факторами пов'язана широтна зональність в розподілі підземного стоку, тобто природних ресурсів, що залежать від кількості атмосферних опадів, величини випаровування, глибини промерзання грунтів і т.д.
Клімат впливає на хімічний склад грунтових вод через інтенсивність і режим атмосферних опадів, температуру повітря і випаровування.
Атмосферні опади суттєво впливають на мінералізацію та склад грунтових вод, а в зоні надмірного зволоження вони значно перевищують випаровуваність. Лише на порівняно обмежених ділянках суттєву роль в живленні підземних вод набуває підтік з водоносних горизонтів, що лежать нижче та з поверхневих водотоків ( в періоди паводків). Основні витратні статті балансу підземних вод зони вільного водообміну - підземний стік, або розвантаження підземних вод в струмки, річки різних порядків, озера, моря, а також випаровування з поверхні підземних вод.
В області, як наголошує Руденко Ф.А. [ 5 ], що розташована в зоні надмірного зволоження, де річна cума опадів 500-600 мм і антропогеновий покрив представлений добрепроникними піщаними алювіальними і флювіогляціальними відкладами, запаси підземних вод поповнюються майже виключно за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і талих вод. Азональними з точки зору умов живлення є річкові долини [ 5 ].
Вплив температури повітря на зміну хімічного складу підземних вод дуже суттєвий в тих випадках, якщо зміна температури повітря веде до зміни температури води і значному промерзанню грунтового покриву.
Річні суми опадів у Волинській області становлять 550-600 мм. Найбільше опадів спостерігається в червні, липні та серпні (до 80-90 мм за місяць), найменше - у січні 24-32 мм. Отже, протягом року опади розподіляються нерівномірно. Приблизно 70% всієї їх кількості випадає в теплий період року ( з квітня по жовтень) і тільки 30% - в зимовий.
Опади -один із важливих метеорологічних елементів, який в основному визначає режим випаровування як поверхневих так і грунтових вод області [ 2 ].
Гідрографічна сітка непрямо впливає на хімічний склад грунтових вод через густину та глибину ерозійного врізу, величину поверхневого стоку, похили, рівневий та льодовий режими і т. д. Глибокий ерозійний вріз, велика густина річкової сітки, інтенсивний стік - все це сприяє формуванню вод слабої мінералізації, гідрокарбонатно-кальцієвого складу (Лісостепова зона). В умовах вологого клімату ці фактори суттєво не впливають на склад води, тому що тут провідним формуючим фактором являється клімат ( Полісся).
В районах надмірного зволоження, до яких належить Волинська область, річкові долини складені звичайно алювіальними і флювіогляціальними відкладами, служать зонами дренажу (розвантаження) грунтових вод. Тут грунтовий потік направлений до річки і грунтові води живлять води річок [ 3 ].
Внаслідок тісного зв'язку річок з грунтовими водами зміна витрати води в річці і положення рівня викликають відповідні коливання рівня і запасів грунтових вод. В період паводків відбувається поповнення запасів грунтових вод і підвищення їх рівнів, в меженні може спостерігатися обернена закономірність.
В зоні надмірного і нормального зволоження рівень грунтових вод в алювіальній терасі лежить вище рівня води в річці, і грунтові води живлять ріку, яка значить дренує терасу. За матеріалами обробки гіпсометричних даних великомасштабних фізичних карт складена карта глибин ерозійних врізів русел річок для всієї території України [ 1 ]. В основу розрахунків глибин ерозійних врізів покладені середньозважені величини відміток вододілів та урізів води річок третього і четвертого порядку.
Ця карта не характеризує генетичну сторону ерозійних процесів, однак дуже важлива при вирішенні питань, що пов'язані з підземним стоком і природними ресурсами підземних вод, так як дає уявлення про потужність зони активного дренування і базис ерозії, які суттєво впливають на режим водоносних горизонтів.
З карти ерозійних врізів русел рік видно, що для території Волинської області глибина ерозійного врізу збільшується з півночі на південь в межах від 0 до 60 м.
Головні дрени території району дослідження - це річки Прип'ять і Західний Буг.
Другим значним
Loading...

 
 

Цікаве