WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Основи системного гідроекологічного районування територій - Реферат

Основи системного гідроекологічного районування територій - Реферат

ресурсів водного фонду, що загалом як принцип властиве положенням стохастичної екогідрології при її становленні [3].
На етапі модельної параметризації при районуванні оперують з водогосподарсько-екологічними [3] системами (англ. "Water-Management Environmental Systems", надалі просто "екосистемами") обраних природних або природно-технічних територіальних утворень певного рангу. Такі екосистеми задаються на різних рівнях формалізації як детермінованими, так і випадковими (детерміновано-стохастичними) числовими скалярними полями за основними чинниками, що визначають стан екосистем утворень і водних об'єктів в їх межах, а також комбінаціями цих полів. У цілому при моделюванні і оцінці стану екосистем зазначених утворень, як і стану макросистеми ДТ загалом, застосовують принцип зниження від груп показників такого стану (макрорівень формалізації) до наборів компонентів і елементів цих груп (мезо- і мікрорівні). Отже, наприклад, на макрорівні у загальному вигляді динаміка макросистеми досліджуваних територій [D(ДТ)] визначається динамікою екосистем кожного з природних або природно-технічних територіальних утворень ДТ [D(ПТУ, ПТТУ)] і подається як параметричні збурення відповідних екосистем у вигляді
D(ДТ) = D(ПТУ, ПТТУ) = [(ГД)(R,t); (ТД)(R,t); (ДС)( ,R,t)] , (2)
де (ГД)(R,t), (ТД)(R,t) і (ДС)( ,R,t) - набір, відповідно, географічно-детермінованих, "технічно"-детермінованих і випадкових (детерміновано-стохастичних) полів за означеними для кожного набору групами показників стану екосистеми обраного утворення; - число елементарних результатів дослідів (елементарних подій, або наслідків, випадкових експериментів) у визначених просторово-часових координатах (тобто сукупність елементів початкового простору, чи множини, елементарних подій та основного ймовірнісного простору [3,5]); R - загальна просторова область зазначених полів, як правило, - загальні межі ДТ; R (х,y,z) у заданій системі координат [наприклад, у системі координат ГІС MapInfo R (x,y)]; t - час; t Т, де Т - множина (0, ) (неперервний час).
У моделі (2) можливим набором географічно-детермінованих полів може бути їх сукупність за гідрологічною, геологічною, геохімічною, геоморфологічною, "грунтовою", гідрогеологічною, ландшафтною, фізико-географічною тощо групами показників стану екосистеми певного природного територіального утворення. "Технічно"-детерміновані поля згідно з особливостями структури природно-технічних територіальних утворень можна формалізувати за "технічною" (конструктивною), "технологічною", "організаційною" тощо групами показників або поєднаннями таких ознак груп. Відповідно, набір випадкових полів, як стосовно чи в межах ПТУ, так і ПТТУ, може диференціюватися за гідрофізикохімічною, екотоксикологічною, водогосподарською, радіоекологічною, медично-екологічною тощо групами показників, а також групою інтегральних та спільних показників (для різних груп чи їх більш низьких елементів). При цьому будь-яка з груп показників може розглядатися як явна чи неявна (загальноцільова) [3]. Останнє, наприклад, було здійснене при районуванні можливих радіоекологічних наслідків місцевого водокористування у [1], коли водогосподарська група показників виступала загальноцільовою, але без безпосереднього вирізнення меж конкретних локальних комплексів такого водокористування, а з моделюванням та наступною структуралізацією полів власне цих наслідків, віднесених до групи інтегральних показників стану досліджуваних територій.
Стосовно моделі (2) слід зважати на те, що визнака "детерміновані" має дещо умовний зміст, як щодо географічно-детермінованих, так і щодо "технічно"-детермінованих полів. Для географічно-детермінованих полів (наприклад, за гідрологічною, ландшафтною, фізико-географічною ознаками) це пов'язане насамперед з відносно нетривалим, як правило, часовим оцінним інтервалом при гідроекологічному районуванні. Для інших часових інтервалів, наприклад геохронологічних і т.ін., зазначений вид детермінованих полів стає вже відчутно і "стохастично" обумовленим. Аналогічний момент можна відзначити і стосовно "технічно"-детермінованих полів, причім альтернативний часовий інтервал, що може викликати "стохастичну" обумовленість цих полів, вже значно менш тривалий, ніж для географічно-детермінованих полів. Такий інтервал вже пов'язаний із спрацюванням складових частин природно-технічних утворень, зважаючи на капітальність, строки служби, ступінь аварійності при експлуатації і інші чинники, що викликають трансформацію стану технічних підсистем цих утворень. Крім того, в обох випадках географічно- або "технічно"-детермінований складник не є єдиним у структурі відповідних полів, а істотно переважає над "суто" стохастичним, який значною мірою зумовлений особливостями тестування природних або природно-технічних територіальних утворень [1,3], передусім похибками картографічної імплементації та моделювання відповідних полів та їх складників. У цілому тези цього абзацу свідчать про відсутність при районуванні перешкод для процесу поєднання стохастичної структури випадкових полів (субполів) і структури детермінованих полів (субполів).
Значення всіх видів полів моделі (2) - детермінованих з аргументами (R,t) і детерміновано-стохастичних з аргументами ( ,R,t) - можуть бути як "суто" числовими, так і інтегральними характеристиками (ознаками) за комплексом вихідних числових величин або якісних параметрів, виражених за якісною (символьною, вербальною тощо) ознакою. Крім того, нижчі за ієрархією поля параметрів макросистеми ДТ мають власні просторові області (субобласті SR) у складі R, тобто є субполями у складі як кожної групи показників ДТ, так і ДТ взагалі. Отже
R [SR(КМ)(R,t)], R [SR(КМ)( ,R,t)] ; (3)
R [SR(ЕЛ,n)(R,t)], R [SR(ЕЛ,n)( ,R,t)] , (4)
де SR - символ, що маркує відповідні просторові субобласті компонентів (КМ) і елементів n-го рівня (ЕЛ,n) груп показників стану ДТ та її складових частин - екосистем природних або природно-технічних територіальних утворень.
Записи (3) і (4) є символьно-загальнофункціональними. Тобто, наприклад, субобласть субполя певного елемента за (4) у свою чергу просторово диференційована за відповідними величинами або ознаками тощо (значеннями субполя),сукупність (набір) яких, як складників елемента, чисельно (символьно) і визначає (формує) власне цей елемент. Так, наприклад, просторова субобласть загального субполя елемента першого рівня "рід ландшафту" компонента цього елемента "тип ландшафту" групи показників стану певної макросистеми ДТ за ландшафтною ознакою (або ландшафтної групи показників) сформована субобластями наявних на досліджуваних територіях родів ландшафту, значення субполів кожного з яких подані вербально ("лесова сильно розчленована закарстована височина на осадових відкладах із сірими лісовими грунтами" тощо) або символьно (кодом "15", відповідним зазначеній височині, і т.ін.). Таким же чином, наприклад, просторова субобласть загального субполя, вираженого за вербальною ознакою як "ділянки осушування", тобто компонент "функціонально-конструктивної" групи показників осушувально-зволожувальної системи (як ПТТУ, заданого "технічно"-детермінованим полем), може бути сформована субобластями гончарного дренажу, відкритої мережі, механічного водопідйому і т.ін. Зазначені приклади наведені саме для "складних випадків" задавання значень полів моделі (2) (при однокомпонентній та одноелементній "представленості" та "полігамності" компонентів і елементів, див. далі), позаяк територіальні утворення, значення полів яких є числовими характеристиками, практично не потребують особливих
Loading...

 
 

Цікаве