WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Основні напрямки досліджень іонного стоку в басейні Дніпра - Реферат

Основні напрямки досліджень іонного стоку в басейні Дніпра - Реферат

оцінки антропогенної складової іонного стоку, її динаміка та прогноз. Порівнюючи величини іонного стоку, розрахованого за даними відносного гідрохімічного фону, з величинами сучасного іонного стоку (при цьому, вносячи поправку на зміну водного стоку), автор оцінює антропогенну складову за рахунок Cl-, SO42-, Na+, K+, Mg2+. Розрахунки показали, що внесок антропогенної складової в сумарний іонний стік річок в цілому становить 30%, в тому числі для річок зони мішаних лісів - 2%, лісостепової зони - 12% і степової - 49%. За рахунок антропогенної складової формується 60% стоку хлоридів, 50% - сульфатів, 49% - натрію і калію, 34% - магнію.
Згодом, методика розрахунків антропогенної складової іонного стоку при розрахунках гідрохімічного балансу була вдосконалена Л.М.Горєвим і В.І.Пелешенком [8, 9].
Іонний стік басейну Верхнього Дніпра досліджував В.К.Хільчевський [41]. Його робота відрізнялася від повередніх тим, що, крім створів на річках басейну Верхнього Дніпра на території України, були включені репрезентативні створи на притоках, які знаходяться в Білорусі (на р.Дніпро, р.Березина, р.Сож, р.Прип`ять, р.Піна, р.Ясельда) і Росії (на р.Десна, р.Судость, р.Свапа). Автором узагальнені дані Гідрометслужби з 1947 по 1982 рр., виділені періоди з різним антропогенним навантаженням на іонний стік Верхнього Дніпра (1947-1962 рр. - період відносного гідрохімічного фону; 1961-1975 рр. - період початкового антропогенного навантаження; 1976-1982 рр. - період сучасного антропогенного навантаження. Розрахунок антропогенної складової іонного стоку показав, що найбільш піддається антропогенному впливу стік іонів Cl- (63%) і SO42- (48%), Mg2+, Na++K+ - менше, ніж на 30%. Отримані значущі коефіцієнти кореляції між стоком SO42- і модулями випадання SO42- з атмосферними опадами. Виконано прогноз зміни іонного стоку до 1990 р. за набором згладжувальних функцій.
Важливою з точки зору обсягу опрацьованих даних і задач, які при цьому вирішувалися, стала робота Д.В.Закревського, В.І.Пелешенка і В.К.Хільчевського [25]. В ній за період 1971-1980 рр. по трьох сезонах (весняна повінь, літньо-осіння і зимова межень) розрахований стік хімічних компонентів з річковими водами України. Розрахунки виконані за трьома групами хімічних компонентів (головні іони, біогенні елементи - NH4+, NO2-, NO3-, Nьін i Pмін та органічні речовини) по 59 створах. Найбільше створів представлено в басейні Дніпра. Були зроблені карти-схеми показників іонного стоку та стоку біогенних елементів з території країни. При розрахунках стоку хімічних компонентів з водами Дніпра в Чорне море стік розглядався як сумарний по створах Каховської ГЕС і по р.Інгулець (с.Могилівка), а концентрація хімічних компонентів бралася по створу м.Херсон. Крім того, стік хімічних компонентів вивчався по басейнах річок на території України, тому для Дніпра дані по водному стоку взяті з відніманням стоку, що надходить з території Росії і Білорусі. Встановлено, що за досліджуваний період іонний стік Дніпра під час весняної повені становить 215,9 104 т, в період літньо-осінньої межені через зарегульованість річки - зростає (311,6 104 т), хоча річка знаходиться в зоні з переважанням іонного стоку під час весняної повені. Авторами виконано порівняння отриманих результатів з даними О.М.Алмазова [7]. Під час виконання цих досліджень В.І.Пелешенком, Д.В.Закревським, В.К.Хільчевським та ін. [38], на основі даних експедиційних робіт у гирлі р.Прип`ять (м.Прип`ять), була виконана оцінка точності розрахунків іонного стоку за різною частотою відбору проб.
Значні дослідження гідрохімічного режиму, а також складових солеобміну Дніпровсько-Бузького лиману і Чорного моря були виконані Л.О.Журавльовою [16]. Пізніше, в роботах [17, 18] був проаналізований стік завислих речовин і фосфору з річковими водами Дніпра і Південного Бугу в Чорне море. Результати цих досліджень були узагальнені в роботі А.О.Морозової [31].
Узагальненою щодо вивчення стоку біогенних елементів з річковими водами у басейні Дніпра стала робота С.І.Сніжка [39]. В ній, з виділенням двох періодів (1961-1970 рр. - період відносного гідрохімічного фону і 1971-1985 рр. - період активної господарської діяльності), встановлено збільшення стоку сполук мінерального азоту (в 1,7 рази) і фосфору (в 1,5 рази) за рахунок антропогенного впливу і зменшення стоку кремнію (в 0,8 рази). Виявлено зменшення показників стоку біогенних елементів з верхів`я річок до гирла під впливом зарегульованості їх стоку ставками і водосховищами, які сприяють створенню умов для акумуляції біогенних елементів [37, 40].
Дослідженням впливу зрошувальних меліорацій на іонний стік річок басейну Дніпра займався Л.М.Горєв [7]. Детальне вивчення впливу осушувальних меліорацій на іонний стік річок Правобережного Полісся провів Д.В.Закревський [19-21]. Ним встановлено, що переважна частина антропогенних складових у концентраціях та іонному стоку хлоридів, магнію і сульфатів (відповідно 74, 58 і 50%) у водах приток Прип`яті формується під впливом осушувальних меліорацій. Збільшення у воді річок - водоприймачів вмісту хлоридів, сульфатів і магнію при стабільному зменшенні концентрацій гідрокарбонатів і кальцію викликало певні зміни у хімічному типі вод, які нехарактерні для природного стану [22-24,26].
Дослідженням впливу агрохімічних засобів на формування стоку хімічних речовин з річковими водами в басейні Дніпра присвячені роботи В.К.Хільчевського, опубліковані одноосібно [41-43] та у співавторстві [44-46]. В цих роботах показано, що в басейні Дніпра за рахунок виносу поживних речовин добрив з сільгоспугідь формується 7% річного стоку нітратів, 11% - нітритів, 8% - фосфатів. За рахунок виносу баластних речовин добрив у басейні Дніпра формується 11% річного стоку хлоридів, 3-сульфатів, 8-натрію і калію, 3% - суми іонів.
Вивченню стоку важких металів з поверхневими водами на окремих водозборах у басейні Дніпра із застосуванням експедиційних досліджень, зокрема в басейні р.Рось, присвячені роботи В.І.Осадчого [34] і В.В.Гребеня [11]. В цих роботах отримані поглиблені дані щодо виносу важких металів з різних типів водозборів у порівнянні з отриманими раніше данимиГ.С.Коноваловим та А.О.Івановою [28] для басейну Дніпра в роботі, яка стосувалася басейнів великих річок колишнього СРСР.
Певні узагальнюючі дані стосовно іонного стоку річок басейну Дніпра наводяться в роботах Л.М.Горєва, В.І.Пелешенка і В.К.Хільчевського [10] та В.К.Хільчевського і К.О.Чеботька [47], які стосуються всієї території України.
Серед досліджень останнього періоду треба відзначити роботу М.В.Яцюка [48], в якій на прикладі р.Самара моделюються процеси формування іонного стоку річки, що знаходиться під значним антропогеним впливом.
Слід зазначити, що в цілому проблемі охорони вод від забруднення в басейні Дніпра приділяється значна увага з боку держави. Зокрема, Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р. була затверджена "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" [33]. В констатуючій частині Національної програми наводяться дані по скидах із стічними водами в річки басейну сульфатів, хлоридів, нітратів, міді, цинку, нікелю, хрому, нафтопродуктів, фенолів. Національна програма по Дніпру передбачає пріоритетні завдання і комплекс заходів (які вже реалізуються) за основними напрямами дій: охорона поверхневих і підземних вод від забруднення; екологічно безпечне використання водних ресурсів; відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок; впровадження басейнового принципу управління водокористуванням та охороною водних ресурсів; поліпшення якості питної води; зменшення впливу радіоактивного забруднення. Для дієвості програми заплановане розширення науково-технічного забезпечення її реалізації, виконані орієнтовні розрахунки вартості заходів та джерела її фінансування.
Loading...

 
 

Цікаве