WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Методологічні основи моніторингу біоти природних вод - Реферат

Методологічні основи моніторингу біоти природних вод - Реферат

гербарії).
Зоопланктон. Систематичнийсклад зоопланктону з точки зору таксономічної ієрархії формується представниками еволюційно різних таксономічних груп: інфузорій (тип), коловерток (клас) та нижчих ракоподібних - веслоногих (ряд) і гіллястовусих (підряд). Різноманітність зоопланктону як біологічної підсистеми дозволяє йому швидко реагувати на незначні зміни абіотичних чинників. Не менш важливим є і його велика розмірна дисперсність.
Відбор проб зоопланктону, їх камеральне опрацювання детально описані [6; 7; 10].
Зообентос. Зообентос, як і зоопланктон, представлений не менш різноманітними систематичними, розмірними, екоморфологічними групами тварин. Для біологічного моніторингу основне те, що зообентос досить "інертна" біологічна підсистема, а отже її структура впродовж значного часу може представляти інформацію про вплив природних чи антропогенних чинників.
Відбір проб мікро, макро- і мезобентосу виконується різними типами дночерпаків з подальшим камеральним опрацюванням [2; 7; 10; 12].
Зооперифітон. Як екологічна група - аналогічна фітоперифітону з відповідними методами відбору проб. Камеральна обробка проб аналогічна зообентосу.
Бактеріопланктон. Один із основних біологічних компонентів трансформації як алохтонних, так і автохтонних органічних речовин, формування кругообігу речовин в водних екосистемах. Найбільш важливі бактеріальні показники: а) загальна кількість бактеріопланктону; б) кількість гетеротрофних бактерій, що мінералізують білкові сполуки; в) мікроорганізми різних фізіологічних груп. Основна вимога при дослідженні мікроорганізмів від відбору проб до камерального їх опрацювання - це стерильність обладнання, яке використовується.
Відбір проб бактеріопланктону аналогічний як такому для фітопланктону, а їх лабораторне опрацювання проводиться згідно [7; 9; 10].
Інформаційне забезпечення. Проведення моніторингу неможливе без інформаційного забезпечення, яке включає три основних блоки:
1) Визначники систематичної ієрархії флори і фауни - від виду (підвиду, форми, варієтету, статусу) до таксонів найвищого рангу - тип, царство.
2) Основні монографічні роботи, за допомогою яких можна: обгрунтувати необхідність дослідження гідробіонтів даної систематичної, екологічної чи трофічної групи; вибрати необхідні найбільш інформативні структурно-функціональні характеристики; освоїти нові методи досліджень.
3) Математичне забезпечення - в найменшій мірі розроблене і адаптоване до аналізу гідробіологічних даних, представлене, в основному, методами варіаційної статистики. Практично відсутні програми системного забезпечення і аналізу емпіричних даних, методичних підходів до їх узагальнення з метою отримання нових результатів. Доопрацювання вимагає математичне забезпечення короткочасових і, особливо, довгострокових прогнозів. Більшість розроблених в екології математичних моделей дозволяє моделювати абіотичні складові водних екосистем, а біотичні, як правило, ігноруються. Необхідною складовою інформаційного забезпечення повинен бути пакет комп'ютерних програм для підрахунку різних гідробіологічних показників, структурних індексів, основних функціональних характеристик біологічних підсистем. Важливим моментом також є і те, що математичне забезпечення дозволяє більш чітко сформулювати мету, задачі досліджень, логічно обгрунтовувати отримані результати досліджень.
Таким чином, представлена методологія дозволить об'єктивно проводити гідробіологічний моніторинг, оцінювати екологічний стан довкілля в Україні, розробляти екологічне обгрунтування для концептуальних планів-дії його збереження та покращення.
Список літератури.
1. Андреев А.Д., Щербак В.И. Интегральная количественная оценка состояния фитопланктонного сообщества по структурным показателям // Гидробиол. журн. - 1994. - Т. 30, №2. - С. 3-7. 2. Бакланов А.И. Сравнительная оценка эффективности работы дночерпателей различных систем // Гидробиол. журн. - 1977. - Т. 3, №2. - С. 97-103. 3. Владимирова К.С. Фитомикробентос Днепра, его водохранилищ и Днепровско-Бугского лимана. - К.: Наук. думка, 1978. - 228 с. 4. Водоросли. Справочник / Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П. и др. - К.: Наук. думка, 1989. - 608 с. 5. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. - М.: Гидрометеоиздат, 1984. - 560 с. 6. Киселёв И.А. Планктон морей и континентальных водоёмов. - Л.: Наука, 1969. - Т. 1. - 656 с. 7. Методы изучения биогеоценозов. - М.: Наука, 1975. - 267 с. 8. Плигин Ю.В., Щербак В.И., Арсан О.М. и др. Влияние поверхностного стока на биоту Каневского водохранилища в районе г. Киева и рекомендации по его очистке // Матер. междунар. научно-практич. конф. "Экология городов и рекреационных зон". - Одесса: Астропринт. - 1998. - С. 272-277. 9. Романенко В.И., Кузнецов С.И. Экология микроорганизмов пресных вод. - Л.: Наука, 1974. - 189 с. 10. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1983. - 240 с. 11. Топачевский А.В., Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. - К.: Вища школа, 1984. - 333 с. 12. Травянко В.С., Евдокимова Л.В. Микробентометр БМ-ТЕ // Гидробиол. журн. - 1988. - Т. 4, №1. - С. 94-95. 13. Щербак В.И. Фитопланктон Днепра и его водохранилищ // Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ. К.: Наук. думка, 1989. - С. 77-109. 14. Щербак В.И. Структурно-функциональная характеристика фитопланктона / Гидроэкологические последствия аварии на ЧАЭС // Под ред. Д.М.Гродзинского. - К.: Наук. думка, 1992. - С. 14-27. 15. Щербак В.И. Влияние промышленного комплекса на биопродуктивность и качество воды в водоёмах // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1997. - №6. - С. 35-40. 16. Щербак В.И., Безкаравайная В.Д., Гошовская Г.А., Майстрова Н.В. Влияние гидротехнических работ на развитие водорослей днепровских водохранилищ // Там же.- 1991. - №3. - С. 43-46. 17. Щербак В.И., Кленус В. Г. Сравнительный анализ величин первичной продукции фитопланктона, определяемых скляночным методом в кислородной и радиоуглеродной модификациях // Гидробиол. журн. - 1982. - Т. 18, №1. - С. 18-22. 18. Щербак В.И., Кузьменко М.И. Скорость фотосинтеза фитопланктона на различных глубинах фотической зоны // Гидробиол. журн. - 1987. - Т. 23, №2. - С. 22-26. 19. Щербак В.И., Майстрова Н.В. Методические подходы для оценки состояния водных экосистем по фитопланктону // Экологические проблемы городов и рекреационных зон. - Одесса: ОЦНТЭИ. - 1999. - С. 236-245. 20. Щербак В.И., Омельченко Н.В., Гошовская Г.А. Влияние подогретых вод Трипольской ГРЭС на санитарно-гидробиологическую характеристику Каневского водохранилища // Гидротех. строительство. - 1989. - №6. - С. 31-34. 21. Shcherbak V.I. Stability of water ecosystems in the different levelt of radioactive contamination // Radioactive Waste Managenent and Environmantal "Ecological, Biological and Medical Effects of the Chernobyl Accidant". - (в печати).
Loading...

 
 

Цікаве