WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Значення гідрологічних і гідроекологічних дисциплін у підготовці географів - Реферат

Значення гідрологічних і гідроекологічних дисциплін у підготовці географів - Реферат

напрацювань конкретного викладача кафедри гідрології і гідрохімії.
Проаналізуємо, як забезпечені вітчизняними підручниками і посібниками ті навчальні дисципліни, про які йде мова. З двох нормативних курсів один "Загальна гідрологія" на сьогоднішний день забезпечений підручником колективу авторів кафедри виданим у 2000 р. (автори С.С.Левківський, В.К.Хільчевський, О.Г.Ободовський та ін., за ред. С.М.Лисогора). Що ж стосується другого нормативного курсу "Основи океанології", то з цього курсу поданий у видавництво в 2000 р. рукопис підручника (автори В.К.Хільчевський, і С.С.Дубняк). Із спецдисциплін лише "Основи руслознавства" забезпечені навчальним посібником "Руслові процеси" О.Г.Ободовського.
Таким чином, стосовно випуску навчально-методичної літератури для студентів інших кафедр географічного профілю можна констатувати, що кафедрі гідрології та гідрохімії ще багато треба працювати в цьому напрямку.
Розширення переліку гідрологічних і гідроекологічних дисциплін зумовлено необхідністю поглиблення географами знань, які дають можливість фахово оцінювати антропогенний вплив на географічну оболонку, в межах якої взаємодіють літосфера, гідросфера, нижні шари атмосфери і біосфера. Причому такі дослідження географами проводяться як на комплексному ландшафтному рівні, так і з акцентом на конкретні водні об`єкти, водогосподарські заходи, процеси забруднення поверхневої частини гідросфери. Хотілося б навести приклади тем, поки що невеликих досліджень студентів кафедри фізичної географії і геоекології - їх дипломних робіт. Дані взяті за 1996-2000рр. Так, 24 дипломні роботи фізико-географів і геоекологів мають тематику, пов`язану з водними проблемами, причому досліджуються не стільки гідрологічні питання, а більше гідрохімічні:
1996 р.
- Порівняльний аналіз факторів формування екологічної ситуації в басейнах річок Росі і Десни.
- Оцінка ландшафтів за умовами міграції радіонуклідів (на прикладі Київського Полісся).
- Екологічна ситуація в басейні р.Дніпро.
- Еколого-економічні заходи по збереженню і оздоровленню водойм м.Києва та розвитку його природно-рекреаційного потенціалу.
- Екологічна оцінка природних умов каскаду дніпровських водосховищ за розподілом і трансформацією органічних речовин.
- Екологічний аналіз центральної частини басейну р.Десна.
1997 р.
- Водогосподарський комплекс України: регіональні особливості водозабезпечення та водокористування.
- Радіоекологічний стан Волинського Полісся.
- Тепловий вплив ТЕС і АЕС на екологічний стан водойм-охолоджувачів степової зони України.
- Геоекологічний аналіз басейну Дніпра.
- Осушувальні меліорації в Сумській області.
1998 р.
- Геоекологічна характеристика дніпровських водосховищ.
- Еколого-економічні основи раціонального використання та охорони водних ресурсів.
- Осушувальні меліорації та їх вплив на екологічну ситуацію в Українському Поліссі.
1999 р.
- Екологічна оцінка центральної частини р.Десни.
- Географічні основи водних меліорацій в Україні.
- Створення меліорованих агроландшафтів і особливості їх раціонального використання (на прикладі Рівненської обл.).
- Осушувальні меліорації та їх вплив на екологічний стан Українського Полісся.
2000 р.
- Геоекологічний стан басейну р.Дніпро (на території України).
- Оцінка та охорона водоресурсного потенціалу України.
- Екологічні проблеми водних ресурсів басейну Дніпра.
- Екологічні проблеми Азовського моря та шляхи їх вирішення.
- Водоохоронні та водогосподарські аспекти екології малих річок України.
- Вплив господарської діяльності на розвиток ерозійних процесів (на прикладі Закарпатської області).
Крім того, можна навести приклади по дисертаційних роботах. Так, докторська робота Л.Л.Малишевої (кафедра географії України), захищена в 1998р., була присвячена геохімічному аналізу ландшафтів у різних регіонах України і антропогенному впливу на них. Кандидатська дисертація О.В.Аріон (кафедра фізичної географії та геоекології), захищена в 1999р., була присвячена оцінці стану ландшафтів природоохоронних територій (на прикладі Качанівського заповідника). В обох роботах (відповідно, в докторській більше) велика увага приділена гідрохімічним дослідженням. Причому, наводяться власні визначення вмісту хімічних компонентів у природних водах, їхня інтерпретація, висновки.
Важливим аспектом є також виконання спільних міжкафедральних наукових досліджень: 1998 р. - госптема з Мінекоресурсів України (науковий керівник проф. М.Д.Гродзинський, виконавці - проф. П.Г.Шищенко, доц. О.Г.Ободовський), присвячена екологічним проблемам р.Дніпро; 1999 р. - комплексна тема (кафедри гідрології та гідрохімії, географії України, геоморфології і палеогеографії, фізичної географії і геоекології, економічної і соціальної географії) по Закарпатській області згідно угоди між Закарпатською облдержадміністрацію і Геологічним інститутом Київського університету імені Тараса Шевченка). До виконання останньої теми залучені студенти різних кафедр, які при цьому проходять виробничу практику.
А тепер хотілося б поділитися враженнями від викладацької роботи із студентами географами, від перегляду їхніх дипломних робіт.
1). В першу чергу, в них глобальніша постановка задачі дослідження, ніж у гідрологів (як було видно з переліку тем дипломних робіт). Але при цьому спотерігається значно спрощене розуміння гідроекологічних проблем. Воно базується, з одного боку на недостатніх знаннях гідрохімічних і гідрологічних процесів і закономірностей, з іншого - на використанні популістських малонаукових публікацій. Наприклад, у більшості студентів-географів панує думка про те, що водосховища дніпровського каскаду треба обо`язково ліквідувати; добрива, які вносяться на сільгоспугіддя - це лише отруйні речовини, а не розроблені вченими - агрохіміками речовини, які дають на сьогоднішній день можливість вирощувати врожаї сільськогосподарських культур, які необхідні для того щоб прогодувати населення планети. Приклади можна продовжувати.
2). Мабуть, друге витікає з першого. Це відсутність культури вживання гідрохімічних і гідрологічних термінів і визначень, а також одиниць вимірювання різних величин. Тут спостерігається картина від повного хаосу у використанні - доперекручування і невірного вживання. Це і "забруднювачі", які вживають замість "забруднювальних речовин", і "гідрохімічний аналіз води" замість "хімічний аналіз" і т.д.
Але в цьому зауваженні хотілося б піти далі і навести приклади вже не студентської термінології, а тієї, що використовується у фахових виданнях і документах, які носять директивний характер, і до створення яких причетні випускники факультету. Так, у "Національній програмі з оздоровлення р.Дніпро і поліпшення якості питної води", затвердженої Верховною Радою України в 1997р., вживається місцями так само невірно термін "забруднювач". У Водному кодексі України, прийнятому в 1995р., введено єдиний термін "водокористувачі", а в ДСТ України "Охорона гідросфери. Терміни і визначення" залишається два терміни - "водокористувачі" і застарілий "водоспоживачі". Автори цього Державного стандарту України просто переписали терміни із старого ГОСТу колишнього СРСР.
Хочеться підкреслити, що робота кафедри гідрології та гідрохімії із залученням колег з інших установ над навчальними посібниками і підручниками, тлумачними словниками, повинна стати цілеспрямованою. Крім студентів географів, ця література буде в нагоді фахівцям різного профілю, яким з тих чи інших причин довелося вивчати водні проблеми, вчителям в школі. В цьому повинен полягати один з важливих напрямків діяльності кафедри.
Loading...

 
 

Цікаве