WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Картографічні дослідження радіоекологічної ситуації - атлас поліського району. - Реферат

Картографічні дослідження радіоекологічної ситуації - атлас поліського району. - Реферат


Реферат на тему:
Картографічні дослідження радіоекологічної ситуації - атлас поліського району.
На сьогоднішній день екологічні інтереси ще недостатньо усвідомлені в суспільстві. Вони займають в ієрархії інтересів значно нижчий щабель, ніж економічні. Далеко не усіма реально визначається той факт, що людство, як і будь-який інший живий вид, має свою екологічну нішу, тобто свою систему взаємовідносин з оточуючим природним середовищем, законі яких повинні бути обов'язково враховані у життєдіяльності людей. Суспільство в цілому знайоме з тим, який вплив воно справляє на природу.
Досить тривалий час у науці панувала методологія точних розрахунків, оцінок, прогнозів. Вона перекривала прагнення до обгрунтованоїстратегії, а екологічні і культурні цінності отримували тільки економічний вимір. Між тим комплексного географічного підходу питання про роль життєвого середовища у розвитку суспільства може бути розроблене на належному рівні.
Мінуло вже десятиріччя після катастрофи - достатний час для того, щоб став слабшим "чорнобильський синдром", але недостатній для того, щоб зусиллями суспільства подолати всі її наслідки. Більше того, за ствердженнями багатьох фахівців, найгірші наслідки - наслідки для здоров'я населення - ще попереду, хоча деякі негативні тенденції спостерігаються вже сьогодні. Ситуація ускладнюється глибокою кризою, що охопила усі сторони суспільного життя в Україні. Необхідність широких міждисциплінарних досліджень наслідків масштабного радіоактивного забруднення середовища життєдіяльності суспільства, а також виділення на основі цього особливої еколого-географічнох ситуації, тільки зростає. Актуальність такого підходу безумівна, тому що еколого-географічна сітуація, що виникає у певних регіонах, визначає характер і особливості (у т. ч. територіальні) взаємодії картографічної моделі - зразка узагальнення радіоекологічної інформації. Спеціально розробленою науковою концепцією радіоекологічного атласу визначено основні подходи до опрацювання інформації, вібору тематики карт та подання їх змісту у проблемоорієнтованій їх системі.
Цю наукову концепцію можна використовувати як типову для створення атласів довгострокового моніторингу радіоекологічної ситуації в районі, області та всій зоні впливу аварії на ЧАЄС.
Територія Поліського району Київської області складає 130 тис.га., на ній розміщено 62 населенних пункта, у тому числі селеща міського типу Поліське і Вільча.На території району функціонувало 10 промислових підприємств, 5 будівельних організацій, 11 колгоспів, 2 радгоспи. Станом на 26 квітня 1986 року в районі проживало 36 тис чоловік. На той час у землекористуванні було 52 803 га сільськогосподарських угідь, 60 тис.га лісів. Поголів'я великої рогатої худоби складало більше 40 тис.голів.
У практиці системних картографічних досліджень наслідків Чорнобильській катастрофи сформувалася особлива методологія й методика багатоаспектниного узагальнення результатів вивчення радіоекологічної ситуації, соціально-економічних проблем та шляхів їх вирішення в районах, що потерпіли від радіаційного забруднення.
В методології картографії важливу роль відіграють системний підхід, загальні й спеціфічні методи моделювання, геоінформаційне забезпечення картографічних розробок.
Під системним картографуванням розуміють створення карт, їх серії та атласів як просторових системно-упорядкованих, образно-знакових моделей різніх об'єктів дійсності компонентів навколишнього середовища і суспільства, їх подальший розвиток та функціональне значення.
У вивчені наслідків великих техногенних катастроф, зокрема Чорнобильської, має бути відчутним перехід від статичного опису окремих екстремальних ситуацій у певних просторових межах до системного пояснення масштабів, характеру і наслідків катастрофічних явищ у термінах просторово-часових змін.
Кожна наука має на миті вивчення певного аспекту наслідків Чорнобильської катастрофи в чітко визначеному, найбільшпродуктивному для неї інтервалі наукового пізнання. Основою, на якій будуватимуться географічні дослідження цієї значної проблеми, повинна бути територіальна парадигма. Її суть полягає не тільки і не стільки в тому, що тнриторія - це арена взаємодії різних рушійних сил і компонентів природи і суспільства, а й в існуванні певних і закономірних просторових форм прояву природних та антропогенних процесів, а також у наявності їх територіальної обумовленості і визначеності.
Шляхи має вказати системи наук, які всебічно вивчають радіаційну ситуацію та вплив її на здоров'я людей. В цей системі певне місце належить еколого-географічним дослідженням зони впливу аварії на Чорнобильській АЕС. Значення радіаційно-екологічних карт, як результатів цих досліджень не потребує особливих пояснень чи доказів.
Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територія Поліського району зазнала значного радіоактивного забруднення.
Метою створення атласу Поліського району було не лише картографічне забезпечення даної радіаційно забрудненної території, а й, головним чином, побудова комплексної модели-зразка.
Системний підхід використовують відносно зображуваних явищ і форм їх картографічного втілення, його застосовують у багатьох напрямках досліджень: екологичних, еколого-економічних, біогеоекологічних, техногенно-екологічних тощо. Він і визначає всі форми систематизації інформації і програму наукових досліджень, системи геоінформаційного забезпечення.
Застосування системного підходу в картографічному узагальненні результатів досліджень радіоекологічної ситуації, яка склалась в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, забезпечує єдність оцінки впливу радіоактивного фактору, а також можливостей реабілітації території, які потрапили під радіоактивне забруднення. Така об'єктивна орієнтація визначає тематичну структуру картографічної полімоделі, тематику розділів радіоекологічного атласу.
Головна орієнтація цієї системи карт відображення не лише основних зв'язків об'єктів та явищ в зоні екологічної біди, оцінки сучасної радіоекологічної ситуації, а й її змін та шляхів господарчого використання забрудненної території, забезпечення сприятливих для здоров'я людей, умов життєдіяльності в зоні впливу аврії на ЧАЕС та за її межами.
Загальною концепцією картографічного забезпечення довгострокового радіоекологічного моніторингу передбачалося висвітлити природно-, соціально- та економіко-екологічні аспекти, а також медико-екологічні (санітарно-гігієнічні) та еколого-економічні.
Основний масштаб карт 1 : 200 000. В цьому масштабі складено топокарти широкого вжитку для усіх областей України.Отжеможливим є вокористання їх як карт-основ для створення атласів, аналогічних атласу Поліського району.
Аналізуючи результати теоретико-методичних та експериментально-практичних робіт, виконаних під час створення атласу Поліського району, можна зазначити, що орієнтири, накреслені у науковій концепції, значно ширше охоплюють проблематику радіоекологічних досліджень, ніж це вдалосяпрактично. Причини - брак конкретно локалізованої інформації по усії населенних пунктах, кварталах лісу, річках і по комплексах заходів щодо території певних підприємств, груп населення та осередків його розселення.
Проте аналіз карт по розділах дає змогу визначити конкретні особливості радіоекологічної ситуації.
По карті вступного розділу атласу зони впливу аварії на ЧАЕС можна визнвчити, що смуга радіаційного забруднення перекреслює територію Поліського району з північного сходу на південний захід за досить значними показниками забруднення радіо - цезієм. До речі, ця карта підтверджує доцільність, актуальність усіх виконаних картографічних розробок.
Карти радіаційного забруднення грунтів на сільськогосподарських угіддях та лісах, а також ділової деревини у лісах вимальовують сучасну ситуацію на основі відповідних галузей радіо-екологічного моніторингу.
За цими картами можна накреслити дуже конкретні плани розвитку моніторингових досліджень: де саме слід брати пробу грунтів, деревини на вміст в них радіонуклідів. Поряд з цим карти визначають осередки ризику: де слід найперше оздоровити сільськогосподарські угіддя (не
Loading...

 
 

Цікаве