WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Охорона навколишнього природного середовища у фрн та стан українсько-німецького співробітництва у цій сфері - Реферат

Охорона навколишнього природного середовища у фрн та стан українсько-німецького співробітництва у цій сфері - Реферат


Реферат на тему:
Охорона навколишнього природного середовища у фрн та стан українсько-німецького співробітництва у цій сфері
У введеній у 1994 р. статті 20а Основного закону про охорону навколишнього середовища Федеративної Республіки Німеччина піднято до рівня державної політики тезу: "Держава захищає природні основи життя також і з позицій відповідальності перед прийдешніми поколіннями". Це завдання пронизує всі сфери політики і включає в себе концепцію циркуляційного господарства, вирішення проблем транспорту та комунікацій сприятливим для довкілля чином, а також примирення сільського господарства з охороною природи.
Індустрія і економіка визнали, що економія і екологія не повинні бути протилежностями, а навпаки - охорона навколишнього середовища необхідна також і з економічної точки зору. Послідовний захист повітря, води і грунтів є на тривалий час важливою передумовою для здорового економічного розвитку. В Німеччині понад 700 000 осіб прямо чи посередньо працюють на охорону навколишнього середовища. Розвинулася сучасна індустрія з охорони навколишнього середовища, яка пропонує на експорт прогресивну техніку для запобігання і усунення шкоди навколишньому середовищу. Частка німецької індустрії з охорони навколишнього середовища в світовій торгівлі становить понад 20%.
Політика охорони навколишнього природного середовища. На рівні німецької федерації за охорону навколишнього середовища відповідає Федеральне міністерство охорони навколишнього середовища та безпеки ядерних реакторів. Йому підлягає Федеральне відомство охорони навколишнього середовища у Берліні. Федеральні землі мають також міністерства охорони навколишнього середовища.
Екологічна політика федерального уряду керується трьома принципами:
" принцип передбачливості - політика охорони навколишнього середовища повинна формуватися таким чином, щоб можна було якнайраніше запобігти небезпеці і уникнути нанесення шкоди навколишньому середовищу;
" принцип спричинювача - не суспільство, а той, хто обтяжує навколишнє середовище або завдає йому шкоди, є відповідальним за це і повинен нести витрати на запобігання шкоді або її усунення;
" принцип співпраці - у вирішенні екологічних проблем беруть широку участь держава і економіка, громадяни і громадські групи, бо кожний несе відповідальність за навколишнє середовище.
Завданням федерального уряду є якнайшвидше створення в усій Німеччині однорідних екологічних життєвих умов на високому рівні. Для цього потрібні величезні інвестиції, головним чином в галузі санації застарілих забруднень, знешкодження відходів і розширення та побудови нових очищувальних установок.
Причому, лише національні заходи не є достатніми, тому що забруднення повітря, річок і морів не знає національних кордонів. Особливим завданням є глобальні екологічні проблеми, такі як зміна клімату, руйнування озонового шару і скорочення біорізноманіття, які можуть бути вирішені лише шляхом широкого світового співробітництва. Тому федеральний уряд провадить і на міжнародному рівні активну політику охорони навколишнього середовища, надто в ЄС, але також і в численних міжнародних організаціях. Надзвичайною подією у 1992 р. стала конференція ООН щодо охорони навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Федеральний уряд енергійно виступає за те, щоб ухвалені там рішення швидко були здійснені в Німеччині і щоб надалі послідовно розвивалося міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища. В 1995 р. в Берліні відбулася перша конференція держав-учасників договору з питання рамкової конвенції щодо клімату, яка була підписана в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро.
Захист вод суші і морів. Захист водойм - одне з найважливіших завдань німецької та європейської політики охорони навколишнього середовища. По відношенню таких річок як Рейн, Ельба, Дунай і Одер, які протікають територіями кількох держав, необхідними є не лише національні, але й узгодженні міжнародні дії. Федеральне відомство з охорони навколишнього середовища співробітничає із своїми європейськими сусідами в рамках міжнародних комісій по прибережним територіям - Міжнародною комісією по захисту Рейну від забруднення та Міжнародною комісією по захисту Ельби. Європейський Союз також набуває все більшого значення в сфері охорони навколишнього середовища. Включення його директив в національне право має для охорони водойм вирішальне значення. Важливі імпульси для подальших заходів по захисту внутрішніх водойм від забруднень були отримані від Конференції міністрів по захисту Північного та Балтійського морів. Передбачалось знизити до 1995 року внесення шкідливих речовин у Північне та Балтійське моря на 50% у порівнянні з 1985 і 1987 роками. В такому ж розмірі повинно було бути обмежено і скидання поживних речовин.
З метою статистичної та графічної обробки Федеральному відомству з охорони навколишнього середовища передаються дані по стану водойм в агрегатній формі (річні величини як 50- і 90- процентаж, максимуми, мінімуми і т.д.). Ці дані надходять із 146 вимірювальних пунктів (LAWA - мережа вимірювальних пунктів), 105 із яких знаходяться в старих і 41 в нових землях. У Федерального відомства з охорони навколишнього середовища було 50.000 даних, які були зібрані з 1982 до 1993 року.
Значного поліпшення у справі захисту вод суші і морів було досягнуто також лише після впровадження суворих правил скидання стічних вод і будівництва нових очисних споруд, насамперед біологічної очистки промислових і господарсько-побутових стічних вод. Вони були передусім спрямовані проти забруднення поверхневих вод органічними речовинами. Якщо в дуже забруднених річках, таких як Рейн або Майн, на початку сімдесятих років розмаїття видів гідробіонтів помітно скоротилося, то нині там водяться - завдяки поліпшенню якості води - численні види риб. Проте, як і раніше, велику потребу в санації відчувають багато озер і річок в нових федеральних землях.
Велике значення у справі захисту вод має Закон про мито на скидання стічних вод. Він змусив комунальні служби і промисловість дуже різко знизити вміст у стічних водах токсичних речовин, а також біогенних елементів, що призводять до евтрофікації водойм. Проблемою, що потребує вирішення, є забруднення вод шкідливими і біогенними речовинами, які не дисимілюються або дисимілюються важко. Води повинні особливо захищатися від забруднення пестицидами (отрутохімікатами), які використовуються для захисту сільгоспкультур, в першу чергу шляхом високих вимог щодо допуску і використання таких речовин в сільському господарстві. Для питної води, яка надходить переважно з підземних горизонтів, з 1986 р. в Німеччині діють суворі граничні нормативи.
Багато токсичних і біогенних речовин потрапляють зрештою через річки або повітря у моря, забруднюючи їх. Крім того судноплавство, видобуток нафти на морському шельфі та аварії танкерів забруднюють моря. Рибальство також все більш негативно впливає на морське довкілля. Ці проблеми можна вирішити лише шляхомсолідарних дій всіх держав. Кроки по зменшенню вмісту токсичних і біогенних речовин у Північному морі були ухвалені за ініціативою Німеччини на міжнародних конференціях щодо захисту Північного моря у 1984, 1987, 1990 і 1994 рр.
Усіма державами басейну цього моря на підставі прийнятих рішень було зупинено скидання у море промислових відходів.
Країни району Балтійського моря співробітничають з 1974 р. в Гельсінській комісії по захисту Балтійського моря. У 1992 р. вони ухвалили міжнародну програму дій, яка протягом найближчих 20 років має здійснити санацію найбільших джерел забруднення.
Заходи проти забруднення повітря. Роботи по захисту повітря від забруднення характеризуються підводом нових федеральних земель до того прогресивного рівня, який вже досягнутий в нових федеральних землях, при одночасному подальшому розвитку в напрямку зменшення там ще існуючих проблем (наприклад, літній смог), міжнародною направленістю та гармонізацією заходів, а також більш сильною орієнтованістю на цілі якості навколишнього середовища. Технічні заходи по захисту повітря від забруднення концентруються на розробці та застосуванні інтегрованих методів. До них належать розробка та застосування методів по запобіганню, зменшенню та переробці залишкових речовин, а також раціональне використання енергії.
Особлива увага при проведенні заходів по зниженню вмісту шкідливих речовин в атмосфері приділяється поряд із звичайними групами шкідливих речовин високотоксичним діоксинам і субстанціям, що утворюють тропосферний озон.
В країні була розроблена широка програма
Loading...

 
 

Цікаве