WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми - Реферат

Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми - Реферат

підурочище на сапропелях, що сформувалися на алювіальних пісках.
2.1.Субліторальні акумулятивні водоростево-залізисті сапропелеві малопотужні (0-2,5м) фації розріджених харово-елодеєвих асоціацій з однорідним температурним режимом, радіоактивно забруднені.
2.2.Субліторальні акумулятивні водоростево-залізисті сапропелеві потужні (2,5-15,0м) фації розріджених елодеєво-харових асоціацій з незначною амплітудою температур у літній період, радіоактивно забруднені.
2.3.Субліторальні акумулятивні водоростево-залізисті сапропелеві, що підстеляються водоростево-лімонітовими сапропелями потужні (2,5-18,5м) фації з поодинокими плаваючими водоростями та неоднорідним температурним режимом, радіоактивно забруднені.
Рис. 3. Ландшафтно-морфологічна структура природно-аквального комплексу оз. Нижнє.
1.-3. - фації; межі: а- простого аквального урочища, б-аквальних фацій.
1. Мілководна акумулятивна піщана фація рогозово-очеретяно-осокових асоціацій з одноріднимтемпературним режимом.
2. Мілководні акумулятивні водоростево-залізисті сапропелеві малопотужні (0-2,5м) фації рогозово-очеретяних та елодеєво-рдестових асоціацій з однорідним температурним режимом, радіоактивно забруднені.
3. Мілководна акумулятивна водоростево-залізисто-сапропелева середньопотужна (2,5-5,0м) фація осоково-очеретяних та харово-рдестово-елодеєвих асоціацій з однорідним температурним режимом, радіоактивно забруднена.
Тут важливо поглибити знання про морфологічну структуру ландшафту - елементарні природно-територіальні комплекси (ПТК) - фації, урочища, місцевості. Дещо відмінну морфологічну будову мають природно-аквальні комплекси (ПАК) озер. Як зазначалось нами в роботі [7], аквальний комплекс розглядається у ранзі складного урочища (за винятком мілководних озер з однотипними відкладами), яке включає ряд підурочищ: літоральні, субліторальні, профундальні, пелагіальні (або перехідні їх види). Важливо з'ясувати ландшафтно-геохімічну залежність між ПТК водозбору та аквальним комплексом озера на зразок "елементарних ландшафтів" (фацій): елювіальні, супераквальні (надводні) і субаквальні (підводні), що була запропонована Б. Полиновим [8].
Отже, суть першого етапу дослідницької діяльності полягає у пізнанні ландшафтно-морфологічної структури ПТК і ПАК локального рівня, функціонально-динамічних особливостей геосистем водозбору озера, що відрізняються односпрямованим потоком речовини і енергії, розробці концептуальної моделі системи "озеро-водозбір".
Другий етап - камерально-польовий. Найвідповідальнішим періодом ландшафтознавчого картографування басейнової озерної геосистеми є другий етап. Умовно ми його поділяємо на три складові.
1. Підготовчий камеральний період. Розпочинається з вибору території майбутніх польових робіт, підбору і аналізу картографічних, аерофотознімальних, фондових, літературних матеріалів. Необхідно вибрати ключові ділянки (озерні водозбори) на топографічній основі масштабу 1:100000-1:10000, зробити копії батиметричних схем відповідних озер із фондових джерел (якщо ж такі відсутні, то в польових умовах провести батиметричне знімання). На основі аналізу галузевих фізико-географічних карт (геологічних, геоморфологічних, гідрокліматичних і ін.) складається попередня ландшафтна карта (карта-гіпотеза).
2. Польовий період. Основним змістом цього періоду є польові ландшафтні спостереження на ключових ділянках та репрезентативних водозборах. Дослідження геокомплексів водозборів і ПАК озер здійснюється згідно із загальноприйнятою методикою ландшафтознавчих польових знімань [1, 2] та лімнологічних досліджень [9].
Щоб прослідкувати геохімічні особливості міграції речовин з водозбору в аквальні комплекси слід відібрати проби грунтів елювіальних, транселювіальних та приаквальних ПТК. За результатами їх аналізу можна судити про виніс біогенних елементів у ПАК та розробляти заходи щодо охорони водойм.
На відміну від ПТК водозборів виділення ПАК має певні труднощі у зв'язку із динамічними особливостями водного середовища, специфікою відбору зразків (донних відкладів, "похованих грунтів", рослинних видів).
3. Завершальний камеральний період. Результати польових досліджень, аналіз галузевих карт, профілів та польових записів, літератури дозволяє завершити карту ландшафтно-морфологічної структури водозбору та ПАК озера (рис. 1-3).
Таким чином, складання ландшафтної карти озерно-річкової басейнової геосистеми можна розглядати як завершальний етап роботи. Однак, в залежності від поставлених завдань, створена карта (або басейнова модель) може стати основою для подальших досліджень.
Список літератури
1. Беручашвили Н.Л., Жучкова В.К. Методы комплексных физико-географических исследований. Учебник. -М.: Изд-во МГУ, 1997. - 320с. 2. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. - К.: Вища шк., 1975. - 248с. 3. Корытный Л.М. Бассейн как высокоинтегрированная геосистема // Теоретические и прикладные проблемы ландшафтоведения: Тез. докл. VІІІ Всесоюз. совещ. по ландшафтовед. - Л., 1988. - С.51-52. 4. Корытный Л.М. Бассейновый подход в географии // География и природные ресурсы. - 1991. - №1.- С.161-166. 5. Мартинюк В.О. Ландшафтно-лімнологічні дослідження східної частини Волинського Полісся для кадастрових цілей // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - С.70-72. 6. Мартинюк В.О. Ландшафтно-лімнологічний аналіз басейнової (озерної) геосистеми // Наукові записки Тернопіл. держ.пед.ун-ту. Сер. Географія. - 1999. - №2. - С. 29-36. 7. Мартинюк В.О. До методики вивчення озерних природно-аквальних комплексів // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць / Відп. за вип. О.О. Жемеров. - К.: Антекс, 2000. - Вип. 1. - С. 144-146. 8. Полынов Б.Б. Ландшафт и почва // Географические работы. - М.: Географгиз, 1952. - С.357-365. 9. Эдельштэйн К.К. Лимнологическая практика / Под. ред. В.Д.Быкова. - М.: Изд-во МГУ, 1972. - 158с.
Loading...

 
 

Цікаве