WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми - Реферат

Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми - Реферат


Реферат на тему:
Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми
Одним із найважливіших завдань озерознавства є узагальнення нагромадженої інформації і створення відповідної теорії функціонування озерної геосистеми. Сучасний підхід до дослідження озер передбачає вивчення динамічних процесів їх існування не лише взаємно, в тісному зв'язку одні з одними, але й з процесами, що відбуваються на водозбірному басейні. В основу такого підходу покладено уявлення про водойму та її басейн як окрему геосистему (або екосистему), що дає змогу по-новому пояснити природу водойм, відкрити найбільш оптимальні варіанти використання, збереження і охорони їх ресурсів.
Це свідчить про те, що водойму неможливо розглядати як щось однорідне та ізольоване. Її геосистему пронизує ціла низка зв'язків, причому потоки речовин і енергії змінюють свої ознаки та інтенсивність. Це дає підставу розглядати озеро і його периферію як напівзамкнену систему. Тому озеро є дієвим чинником ландшафтоутворюючих процесів. Саме така концепція повинна бути покладена в основу розробки теорії природних озерних геосистем, тієї теорії, яка має стати фундаментом прикладного спрямування в лімнології.
Басейнові геосистеми (озерні, річкові, водосховищні), як особливий вид територіальних утворень, що виділяються за "... ознаками динамічної поєднаності і функціональної цілісності та об'єднані потоками речовини та енергії" [3, С.51], привертають увагу спеціалістів різних галузей. Актуальність дослідження таких геосистем пов'язана з посиленою антропогенною та природною трансформацією геокомплексів (територіальних та аквальних) локального та регіонального рівня, потребами науки та практики тощо.
На жаль, проблема ландшафтознавчого картографування озерних (озерно-річкових) басейнових геосистем не отримала належного висвітлення у літературі, що створює певні труднощі під час проведення польових робіт. Досвід ландшафтознавчих (ландшафтознавчо-лімнологічних) досліджень озерних геосистем [5,6], дозволяє сформулювати ряд висновків щодо картографування цих складних природних утворень.
Розглянемо основні етапи ландшафтознавчого картографування антропогенно-модифікованої озерно-річкової басейнової геосистеми оз. Верхнє і Нижнє (понад 20 років тому, у результаті спрямлення русла р. Льва, був створений обвідний канал, що проліг вздовж східного берега озер і відокремив їх від головного водотоку) Льва-Горинського природного району, Волинське Полісся (рис. 1-3). Перший етап - теоретико-методичний. Методологічною основою дослідження є басейнова концепція у фізичній географії [4], згідно положень якої озеро та його водозбір розглядається як єдина природна система. Така система має свій вхід (надходження води у басейн), трансформацію (притік води з басейну в озеро і прямий прихід води на дзеркало) і вихід (стік води з озера, випаровування з басейну, дзеркала, а також інфільтрація). Це основні параметри, співвідношення яких визначає формування, існування і розвиток озерного басейну.
Рис. 1. Ландшафтно-морфологічна структура водозбору оз.Верхнє та Нижнє (Волинське Полісся).
1 .-9. - урочища, 10. - складні аквальні урочища; межі: а- водозбору, б- урочищ.
1. Піщані дюни із крутими (10-20о) схилами, вкриті дубово-сосновими та сосновими сухими борами на слабо- та середньопідзолистих піщаних грунтах, частково розорані та забудовані.
2. Продовгуваті піщані гряди міжрічкових рівнин із сильно спадистими (5-10о) схилами, вкриті чорничниковими сосновими та дубово-сосновими свіжими борами на слабопідзолистих та дерново-підзолистих піщаних та супіщаних грунтах, в більшості розорані та забудовані.
3. Слабохвилясті ділянки водозбору, вкриті сосновими свіжими борами та ялиновими свіжими суборами на дернових опідзолених супіщаних і піщаних грунтах.
4. Вирівняні понижені ділянки межиріч з вільхово-сосновими та березово-сосновими лісами і суходільними злаково-різнотравними луками на лучно-дернових глеюватих та болотно-лучних глейових супіщаних грунтах, частково розорані.
5. Сплановані вирівняні ділянки річкових долин і низьких межиріч з осоково-злаково-різнотравними угрупованнями та частково чорновільховими лісами на лучно-болотних та лучних глеюватих супіщаних грунтах, осушені та частково розорані.
6. Вирівняні понижені ділянки межиріч, вкриті різнотравно-осоково-зеленомоховими та зеленомохово-осоково-ситниковими угрупованнями на середніх і потужних торфяниках.
7. Верхові болота з березово-чорновільховим сфагново-зеленомоховим дрібноліссям та осоково-ситниково-зеленомоховими угрупованнями на потужних торфяниках.
8. Колишнє русло р.Льва, фрагментарно вкрите осоками та очеретом.
9. 3ашлюзований з'єднувальний канал між озерами з кавальєрами, що вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями на примітивних супіщаних грунтах.
10. Озерні улоговини, на відмілинах порослі осоково-очеретяними та розрідженими елодеєвими угрупованнями, на дні вкриті потужними водоростево-залізистими та лімонітовими сапропелями.
Рис. 2. Ландшафтно-морфологічна структура природно-аквального комплексу оз.Верхнє.
1.1. -2.3. - фації; межі: а- складного аквального урочища, б-аквальних підурочищ, в-аквальних фацій.
І. Літоральне підурочище на алювіальних пісках та малопотужних сапропелях, що підстеляються алювіальними пісками з видовим різноманіттям надводних і підводних макрофітів.
1.1.Мілководні акумулятивно-абразійні піщані фації розріджених осоково-очеретяних асоціацій з однорідним температурним режимом, антропогенно модифіковані.
1.2.Мілководні акумулятивні водоростево-залізисті сапропелеві малопотужні (0-2,5м) фації розріджених осоково-очеретяних та елодеєво-рдестових асоціацій з однорідним температурним режимом, радіоактивно забруднені.
1.3.Мілководні акумулятивні водоростево-залізисті сапропелеві на лімонітових малопотужних (0-2,5м) сапропелях фації розріджених рдестово-харових асоціацій з однорідним температурним режимом, радіоактивно забруднені.
ІІ. Субліторальне
Loading...

 
 

Цікаве