WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Дослідження стану природно-гідротехнічних систем в басейні - Реферат

Дослідження стану природно-гідротехнічних систем в басейні - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження стану природно-гідротехнічних систем в басейні
Дніпра з метою оптимізації природокористування
Просторово-часова організація географічних утворень, де проникають і тісно взаємодіють компоненти територіальних і аквальних комплексів, вимагає нестандартних підходів до їх оптимізації. Оскільки техногенна складова природно-гідротехнічних систем значно збільшує вплив і навантаження на аквальні ландшафтні комплекси, видозмінює їх та визначає подальші еволюційні зміни, то вивченню її складової повинно приділятися не менше уваги, аніж природній.
Одним із найменш досліджених з позицій ландшафтно-екологічої оптимізації ПГТС в басейні Дніпра є притоки першого порядку (за класифікацією Веліканова М., 1948), що мають штучно підтримуваний в пригирловій ділянці рівень води. Таких складних природно-гідротехнічних комплексів, що складаються із чітко вирізнених систем природного походження й гідротехнічних комплексів і які межують з водосховищами дніпровського каскаду - дванадцять. До них належать басейни таких середніх і малих річок як Ірпінь, Трубіж, Тясмин, Козинка, Вільшанка (частково зі стоком річки Рось), Золотоношка, Крива Руда, Павлівка, Леглич, Білозіра, Базавлук, Томаківка. Такі ПГТС є повністю регульованими, оскільки природний стік даних річок (у деяких випадках доповнений інфільтраційними водами з дренажних каналів) транспортується через захисні дамби спеціальними насосними станціями. Необхідно взяти до уваги той факт, що найбільш чутливими до впливу є саме пригирлові ділянки згаданих вище річок, оскільки вплив на гідрогеологічний та гідрологічний стан даних об'єктів тут не є дуже складним через легку регульованість механічним способом.
Певний інтерес при дослідженні ПГТС такого типу зумовлений комплексом географічних і геоекологічних факторів, які визначають існування й розвиток схожих за будовою та способом роботи ПГТС в різних природних зонах. Окрім того, специфічність згаданих систем полягає в зарегульованості рівня води й витрат з використанням механічних пристроїв. В окремих випадках, як наприклад, захист криворізьких залізорудних родовищ чи населених пунктів з сільськогосподарськими територіями від підтоплення, використовуються повітряні компресорні станції (міста Марганець, Нікополь, Кременчук, Кам'янка -Дніпровська, Ржищів, Велика Знам'янка і т.д.). Створення ПГТС мало на меті мінімізувати негативний вплив гідрогеологічних процесів, які активізувалися внаслідок наповнення водосховищ. Це, насамперед, ерозійні та суфозійні процеси, прояви підтоплення, руйнування берегів тощо. Паралельно з цим, в даних ПГТС максимально враховано можливість підтримання в первинному стані корінних природних комплексів (наприклад, переливна дамба забезпечила збереження заплавних, періодично затоплюваних луків на лівобережжі в районі масиву "Бортничі - Вишеньки"). У даному випадку в результаті будівництва гідротехнічної споруди мінімізовано вплив водосховища й обмежено площу затоплення прибережних території внаслідок його заповнення. Разом з тим, залишено майже нетрансформований первинний ландшафт.
Як один із варіантів вивчення стану водогосподарських ПГТС з метою подальшої їх оптимізації може бути, наприклад, найбільша в басейні Дніпра природно-гідротехнічна система річки Тясмин. В ланшафтно-територіальному відношенні вона відповідає Вільшансько-Тясминському і Канівському прибережно-водосховищним ландшафтним районам лівобережної провінції. Створена в долині річки Тясмин ПГТС має площу 16,5 тис. га (290 тис. га - загальна площа території, що захищаються від підтоплення на 24 масивах в басейні Дніпра). Останнє відзначає значну ландшафтоутворюючу роль даного регіону, навіть і без урахування впливу Кременчуцького водосховища, спонукає для розгляду даної території в якості репрезентативної ланки геосистем такого типу для лісостепової зони і, з точки зору значного антропогенного навантаження даного регіону, показує необхідність оптимізації природокористування. Адже комплексна екологічна оцінка стану басейнів річок - притоків Дніпра показала, що немає жодного басейну, стан якого можна було б класифікувати як добрий. Із 47 розглянутих басейнів річок системи Дніпра лише 8 % зазнали незначних екологічних змін, 9 % мають задовільний стан, 40 % - поганий, 26 % - дуже поганий і 17 % катастрофічний (Яцик, 1996).
Тясминська ПГТС представляє собою захищений масив, що складається із обмежувальної дамби, насосної станції і дренажного каналу. В захищених 26 населених пунктах, які включають частково території міст Сміла і Чигирин, нараховувалось 2337 дворів з населенням 7,5 тис. чоловік і 235 підприємства та громадських будівель. В зоні захисту для потреб раціонального використання і відтворення земельних ресурсів можна використати близько 11094 га території на заболочених заплавних землях.
Головною спорудою, яка захищає долину Тясмина від затоплення, є дамба комбінованого профілю довжиною 3,7 км. Стік р. Тясмин у водосховище здійснюється насосною станцією з сифонним водозливом продуктивністю 85 м3 на секунду. В гідрогеологічному відношенні рівень ґрунтових вод оптимізований за допомогою меліоративної системи площею 12 тис. га. Магістральним каналом служить трансформоване шляхом розширення, заглиблення та спрямлення русло р. Тясмин довжиною 78,1 км. Як наслідок проведення такої оптимізації перетвореного ландшафту отримано усталений рівень ґрунтових вод із задовільними гідрогеологічними умовами на території масиву. Означена територія (пригирлова ділянка річки) внаслідок проведення комплексу гідротехнічних заходів поступово трансформувалась в природно-гідротехнічну систему керованого типу із штучним регулюванням таких компонентів природного середовища як рівень ґрунтових вод та стік річки.
Якщо розглядати ступінь впливу антропогенної складової на
Loading...

 
 

Цікаве