WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль структурного фактору у формуванні озер та боліт (на прикладі території волинського Полісся) - Реферат

Роль структурного фактору у формуванні озер та боліт (на прикладі території волинського Полісся) - Реферат


Реферат на тему:
Роль структурного фактору у формуванні озер та боліт (на прикладі території волинського полісся)
Одним із дієвих індикаторів cучасних рухів земної кори є деякі від'ємні форми рельєфу земної поверхні. Серед них в першу чергу слід виділити озерні улоговини та болотні пониження. Особливо широко такі форми поширені в Поліссі. Найбільш повно та комплексно вивчення цих форм проведено нами в межах Волинського Полісся, з урахуванням різноманітних опублікованих та фондових матеріалів по даній території [1, 3, 4, 5, 9, 10]. Зрозуміло, що особливості конкретних форм обумовлені ще деякими, в ряді випадків важливими, факторами: кліматичними, геоморфологічними, геологічними, гідрологічними та іншими. Однак структурний, в геологічному розумінні, фактор завжди залишався тим фоном, на якому розгорталися вказані вище чинники.
За структурно-морфологічними ознаками можна виділити серед цих від'ємних форм три основні групи: лінійні, лінійно-полігонні та полігонні. Просторове поєднання названих груп дозволяють виділити додаткові групи - точкові, вузлові, інтерференційні, комбіновані. Характерною рисою всіх від'ємних форм в Поліссі є регіонально високе положення рівня грунтових (підземних) вод, тому навіть незначні за амплітудою сучасні вертикальні тектонічні рухи фіксуються на матеріалах аерокосмозйомок (МАКЗ). В той же час висока інформативність дистанційних методів про геодинамічні процеси щодо вказаних форм поєднується досить часто з принциповою неможливістю їх безпосереднього вивчення прямими геологічними та геофізичними методами. У зв'язку з цим, деякі наші висновки базуються не на детальному аналізі особливостей окремих конкретних форм, а на синтезі їх певних ознак.
Серед лінійних та точкових ділянок заболочування та болотних низин можна виділити наступні структурні варіанти:
1) Численні невеликі ділянки лінійного заболочування пов'язані з застійним режимом поверхневих вод у відносно опущених частинах блокових структур, поверхні яких характеризуються нерівномірністю рухів чи так званими перекосами.
2) Поперечне по відношенню до сучасних річкових долин підняття окремих блокових структур викликає на ділянках, розташованих в долині вище за течією, утворення боліт що являють собою по суті аномально розширені, сильно заболочені відрізки річкових заплав. Аналогічний ефект в долинах викликають підняття-пережими, обумовлені виникненням діапірового підняття або піщаної гряди. Такі болота, що мають в плані стрічкоподібну, краплеподібну та серпоподібну форму вище за течією річки поступово змінюються заплавою витриманої по простягання ширини. В розрізі заплавних відкладів тут переважають алювіально-болотні фації.
3) Заболочування гідромережі та поширення болотних і алювіально-болотних фацій на надзаплавній терасі та схилах часто пов'язане із опусканням крупних за площею тектонічних структур. В цих випадках процеси заболочування більш-менш рівномірно поширюються на систему водотоків і різких коливань ширини заплави не спостерігається. У розрізі відкладів заплави руслові фації поступово змінюються спочатку заплавними, а потім болотними фаціями. При цьому структурна обумовленість локальних відрізків первинної гідромережі успадковується ділянками заболочування.
4) Окремі округло-ізометричні та лінійні заболочені пониження сформувались як компенсаційні на вершинах похованих каолінових діапірових стовпів та гряд. В бортах діапірів перервні смуги заболочування можуть бути пов'язані з опусканням ділянок над місцями горизонтального перетоку первинних плащових форм залягання каолінів або над нисхідними діапірами.
В групу лінійно-полігонних форм рельєфу входять від'ємні відносно крупні, лінійно-витягнуті болотні низини. Як правило, ці форми розташовуються в річкових долинах і являють собою аномально занурені ділянки грабеноподібних структур, які, в цілому, контролюють досить крупні долини. Такі грабени мають різну за складністю будову, що відображається у фаціях, їх потужностях та часі їх накопичення. Як правило, значні потужності характерні для пізньочетвертинних-голоценових болотних відкладів, тому частина родовищ торфу розташована саме в таких структурах. Численні горизонти осадового чохла, що мали раніше покривний характер розповсюдження, тут відсутні. Це стосується і валунних суглинків дніпровсько віку. В той же час деякі осади тут мають підвищену потужність. Все це свідчить про те, що ці структури в мезозой-кайнозої регулярно контролювали місцезнаходження та діяльність річкової долинної сітки, а аномальне занурення у післядніпровський час не є виключенням в геологічній історії таких ділянок.
На низовинних та слабопідвищених рівнинах Полісся особливо широко розповсюджені ділянки заболочування, виникнення яких зумовлене новітніми опусканнями окремих тектонічних блоків та їх невеликих угруповань. Ці структури віднесені нами до групи полігонних. Ступінь диференціації за тектонічною активністю таких блоків серед оточуючих структур загалом незначна. Максимальні амплітуди відносних занурень не перевищують 1-2 м, при цьому спостерігаються перекоси поверхонь блоків.
Типові болотні фації в таких низинах відсутні або представлені малопотужними горизонтами, торфяний покрив тут практично не спостерігається. Принципових відмінностей в будові осадового чохла під низинами та поза ними, як правило, не фіксується. Спостерігаються лиш невеликі коливання потужності окремих горизонтів та зміни гіпсометрії їх поверхонь. Однак навіть ці невеликі аномалії дозволяють намітити межі блоків, які охоплені слабим опусканням.
У Поліссі широко розповсюджені форми віднесені нами до групи вузлових. В основі таких боліт знаходяться тектонічні блоки, які, в усякому випадку в новітній етап, характеризуються чітко вираженою тенденцією до занурення. Ці форми мають в плані дуже чіткі округлі або овальні обриси. Зустрічаються більш складні варіанти, представлені групою одного або різних рангів, які злились між собою. Діаметр таких низин коливається від 30 до 700 м. В рельєфі вони яскраво виражені.
Новітні та сучасні рухи тектонічних блоків
Loading...

 
 

Цікаве