WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Економіка найменш розвинутих країн - Реферат

Економіка найменш розвинутих країн - Реферат

гірничодобувною промисловістю, туризмом і ремісничим промислом. Окремі країни (Бангладеш і Того) активно використовують ІПІ у межах експортних виробничих зон. Проте й досі приплив ІПІ в НРК незначний. За останнє десятиріччя (1981- 1990 pp.) чисті вкладення іноземного приватного підприємницького капіталу в усі ці країни, разом узяті, склали лише 2 млрд дол. У розрахунку на душу населення чистий приплив ІПІ був меншим 1 дол. на рік. Протягом вказаного періоду частка прямих інвестицій в загальному обсязі зовнішнього фінансування НРК скоротилася з 4,2 до 0,2%.
Основним джерелом зовнішнього фінансування НРК є офіційна допомога розвитку (ОДР). Обсяг цієї допомоги НРК збільшився з 7,6 млрд дол. у 1981 р. до 13,5 млрд дол. 1990 p., а її частка в загальному припливі фінансових ресурсів підвищилась з 81,7 до 99,8%. За рахунок ОДР нині забезпечується практично увесь приплив ресурсів до зазначених країн. Для експортних кредитів та позик комерційних банків характерний чистий відплив ресурсів із НРК.
Офіційна допомога розвитку надходить до НРК головним чином з країн-членів Комітету сприяння розвитку (КСР) ОЕСР. 1990 р. країни КСР надали 57% всіх пільгових позик і субсидій НРК. Приблизно 40% сукупної ОДР надається НРК через багатосторонні фінансові установи й програми розвитку. В абсолютному вираженні найкрупнішим джерелом пільгового фінансування серед зазначених установ є Всесвітній банк (ВБ), який виділяє кошти через Міжнародну асоціацію розвитку. Близько 3% допомоги надходить від країн-членів ОПЕК та Східної Європи.
Новим явищем при наданні двосторонньої допомоги НРК з боку країн-членів КСР стало пов'язування ОДР з вимогами скорочення частки воєнних витрат та проведення демократичних політичних реформ у країнах-реципієнтах. При недотриманні цих критеріїв донори скорочують свої асигнування на ОДР.
Фінансова підтримка зусиль НРК у галузі структурної перебудови здійснюється по таких п'яти напрямах: надання позик ВБ для структурної перебудови всієї економіки та окремих її секторів; спільне фінансування проектів з участю ВБ, регіональних банків розвитку й урядів розвинутих держав; надання кредитної підтримки у межах Спеціальної програми допомоги країнам Африки, які розташовані на південь від Сахари; використання ресурсів ПРООН (55% всіх коштів ПРООН у 1991- 1996 pp. буде надано НРК); пільгові кредити МВФ по лінії Механізму структурної перебудови та Удосконаленого механізму структурної перебудови (при щорічній ставці в 0,5% та періоді погашення 10 років, включаючи пільговий період тривалістю 5,5 року).
СПЕЦИФІКА ВРЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНІХ БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
Особливості фінансування економіки НРК зумовили специфіку їхньої зовнішньої заборгованості. Домінуюча її частина (93% у 1990 р.) має довгостроковий характер. У структурі боргу переважають зобов'язання по пільгових державних кредитах, їхня частка складала 65% усієї заборгованості НРК в 1990 р.
Сукупний зовнішній борг зазначеної групи держав збільшився з 41,6 млрд дол. у 1982 р. до 86,3 млрд дол. у 1990 p. Хоча майже половина загальної суми зовнішньої заборгованості НРК припадає на п'ять країн (Бангладеш, Судан, Ємен, Ефіопія та Афганістан), обслуговування боргу поглинає значну частку експортних надходжень у більшості НРК. 1990 р. величина платежів по обслуговуванню заборгованості у двох третинах НРК дорівнювала 20% або й більше від їхніх експортних надходжень. Зовнішній борг цих країн складає приблизно три чверті їхнього сукупного ВНП, а в 17 НРК - перевищує ВНП. На кінець 1990 р. дев'ятнадцять найбідніших держав були визначені Всесвітнім банком як країни, що мають надмірно великий борг. У цих країнах показники заборгованості та обслуговування боргу перевищували критичні рівні.
У другій половині 80-х років криза зовнішнього боргу НРК набула таких масштабів, що перегляд строків погашення заборгованості, котрий був ізольованим інструментом разової дії, перетворився на самостійний механізм регулювання зовнішніх боргових зобов'язань. У 1984-1991 pp. для 20 НРК було переглянуто строки погашення офіційної заборгованості в межах Паризького клубу. Деякі НРК змушені були не раз проводити реструктуризацію державного зовнішнього боргу. Так, Мавританія зверталася до зазначеного механізму чотири, Того - п'ять, Нігер - шість разів.
У результаті перегляду строків погашення офіційної заборгованості НРК були консолідовані платежі по обслуговуванню державного зовнішнього боргу на суму 5,9 млрд дол. Реструктуризація офіційної заборгованості призвела до скорочення асигнувань навиплату зовнішнього боргу. Коефіцієнт обслуговування заборгованості НРК зменшився з 27 у 1985 р. до 22% у 1991 р.
Поряд із переглядом строків погашення зовнішнього боргу здійснювались програми часткового списання заборгованості НРК по лінії двосторонньої допомоги розвиткові. 1978-1989 pp. так було списано 3,9 млрд дол. боргу країнам КСР. Приблизно половина цієї суми припадає на Німеччину.
Останнім часом кілька країн-кредиторів оголосили про нові програми полегшення тягаря заборгованості, у межах яких буде списано приблизно 6 млрд дол. боргових зобов'язань НРК по лінії ОДР. Для врегулювання багатосторонньої заборгованості НРК ВБ у 1988 р. створив спеціальний механізм рефінансування зовнішнього боргу найбідніших держав. Даний механізм є складовою частиною Спеціальної програми допомоги країнам Африки. Він орієнтований на регулювання непільгової заборгованості перед банком тих країн, що тепер можуть користуватись лише кредитами МАР та здійснюють структурну перебудову економіки.
У межах цього механізму найменш розвинутим країнам виділяються додаткові кредити по лінії МАР. Сума кредитів дорівнює обсягові виплат відсотків Банкові. За 1991 фінансовий рік п'ять держав (Бангладеш, Мавританія, Малаві, Танзанія і Уганда) одержали через зазначену схему рефінансування заборгованості 23,5 млн дол.
Нігер і Мозамбік стали першими учасниками Механізму Всесвітнього банку по скороченню заборгованості, створеного в 1989 р. Функціонування цього механізму базується на наданні Банком субсидій НРК для зменшення їхнього зовнішнього боргу перед комерційними банками. Скорочення заборгованості відбувається шляхом викупу боргових зобов'язань і конверсії зовнішнього боргу. Деякі розвинуті країни-донори зробили додаткові внески на проведення подібних операцій. Фінансова підтримка програм скорочення заборгованості дала змогу ліквідувати майже увесь борг Нігера перед комерційними банками, а Мозамбік викупив свої боргові зобов'язання по комерційних кредитах з відчутною знижкою.
Крім того, розширилися методи конверсії боргу у зобов'язання урядів НРК здійснювати заходи в галузі охорони навколишнього середовища. Спеціальні схеми фінансування таких операцій по викупу боргу створені Францією та Швейцарією.
Зовнішня заборгованість НРК є складовою глобальної боргової проблеми країн, що розвиваються. Механізм її урегулювання сформульовано у Програмі дій на 90-ті роки, яку було схвалено на другій Конференції ООН по найменш розвинутих країнах. Пріоритетними напрямами реорганізації заборгованості НРК світове співтовариство розглядає списання значної частини боргових зобов'язань по лінії ОДР, надання нових фінансових коштів переважно у формі субсидій, субсидіювання виплат відсотків по багатосторонній заборгованості та рефінансування на пільгових умовах виплат капітальної суми боргу ВБ. Це допоможе НРК стати кредитоспроможними, оздоровити платіжний баланс і збільшити приплив фінансових ресурсів.
Loading...

 
 

Цікаве