WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Республіка Корея - Реферат

Республіка Корея - Реферат

посиленню конкуренції, стимулюючи тим самим підвищення економічної ефективності.
На початку 80-х років у господарському розвитку Південної Кореї відчутними стали деякі негативні наслідки державного регулювання економіки. Надмірне втручання держави знижувало ефективність розподілу ресурсів, стримувало приватну ініціативу та послабляло ринковий механізм. Політика пріоритетного розвитку важкої промисловості сприяла діяльності великих підприємств і посиленню концентрації виробництва, стримуючи розвиток малого та середнього бізнесу.
Незважаючи на заходи для забезпечення фінансової стабілізації, що вживалися наприкінці 70-х років, продовжувала розкручуватися інфляційна спіраль, зводячи нанівець зусилля для підвищення ефективності виробництва та контролю за якістю продукції, породжуючи тим самим трудові конфлікти. Особливо несприятливим був 1980 p., коли спостерігався економічний спад (на 3,7%), що супроводжувався досить високою інфляцією (28,7% на рік) та дефіцитом платіжного балансу в 5,3 млрд дол.
Для боротьби з інфляцією держава намагалася обмежити державні витрати й грошову емісію. 1984 р. були заморожені заробітна плата та інші видатки державного сектора. До другої половини 80-х років змогли добитись позитивного сальдо платіжного балансу, чому сприяло поліпшення зовнішньоекономічних умов. Стабілізувалися також динаміка цін і заробітна плата. Від 1983 р. темп інфляції не перевищував 3% щорічно.
Паралельно із стабілізаційними заходами держава здійснила великомасштабні структурні реформи, спрямовані на пожвавлення ринкових механізмів, заохочення особистої ініціативи та конкуренції. Значно лібералізовано зовнішню торгівлю та інвестиційну політику. Був послаблений контроль за імпортом, знижене імпортне мито, знято чимало обмежень для прямих іноземних інвестицій, лібералізовано цінове регулювання, посилена антимонопольна політика. Більш вузькоспеціалізованою стала державна підтримка промисловості, що стимулює насамперед технологічні інновації та підвищення кваліфікації робочої сили. В систему управління державним сектором було введено принципи економічної відповідальності.
м 83
В результаті державного регулювання частка галузей економіки у ВВП зазнала радикальних змін (див. графік).
Заходи структурної адаптації та поліпшення зовнішньоекономічних умов сприяли динамічному розвиткові корейської економіки у другій половині 80-х років. Серед позитивних зовнішніх факторів були: спад світових цін на нафту, зниження відсоткових ставок на міжнародному кредитному ринкові, підвищення обмінного курсу японської єни, що сприяли відносному падінню курсу корейської національної валюти й тим самим - корейському експортові. Від 1986 р. Корея постійно підтримувала позитивне сальдо торговельного та платіжного балансу. У 1987- 1988 pp. воно складало 10 млрд доларів. Зі сторони інших держав, насамперед США, це викликало потребу більшої відкритості корейського ринку для іноземних товарів.
У період динамічного піднесення у внутрішньому житті країни зросла увага до соціальних аспектів розвитку. Посилилися вимоги щодо соціальної підтримки малозабезпеченим групам населення, розвитку сільських районів, удосконалення систем соціального забезпечення тощо. Процес політичної демократизації, що розгорнувся в країні, супроводжувався суспільними безпорядками, страйковим рухом, а це все негативно впливало на ефективність виробництва.
Для запобігання інфляційної дії позитивного сальдо платіжного балансу держава повинна була обмежити надходження в країну іноземних інвестицій та кредитів. В антиінфляційних цілях стримувалась також внутрішня кредитна експансія, практикувалося продовження строків виплати за борговими зобов'язаннями. Великомасштабні заходи здійснювалися в галузі соціальної політики. Завдання з розвитку соціальної сфери були покладені на підприємства в першу чергу. Держава встановила мінімальний розмір заробітної плати, взяла на себе вдосконалення пенсійної системи та медичного страхування, розширення сфери суспільного землекористування, реорганізацію податкової системи. Нові проблеми постали перед корейською економікою на рубежі 90-х років. Підвищення заробітної плати, що досягло 30% щорічно, призвело до зниження конкурентоздатності експорту. Страйковий рух підривав трудову етику, негативно впливав на продуктивність праці. Тоді ж таки США підвищили тиск на Корею, вимагаючи відкрити її внутрішній ринок, посиливши при цьому власні протекціоністські бар'єри проти корейського експорту. В 1989 р. скоротився обсяг експорту, а в 1990 р. знову мав місце дефіцит торгового балансу.
Економічна політика держави на перспективу базувалася на розвитку сучасних високотехнологічних виробництв, подальшому підвищенні науково-технічного потенціалу країни. Саме наукомісткі виробництва покликані стати майбутньою основою спеціалізації Кореї в міжнародному поділі праці. Цей напрямок структурної перебудови економіки викликав глибокі зміни в галузевому та професійно-кваліфікаційному поділі трудових ресурсів, вимагав від держави активної політики у сфері зайнятості та підготовки кадрів. Важливу роль відігравала і національна кредитна система, покликана забезпечити необхідну фінансову підтримку як підприємствам, що народжувалися, так і підприємствам застарілим, традиційним, які закривалися.
У 90-ті роки значно розширюється сфера соціальної політики держави, що зосереджується саме на розвитку житлового будівництва, міського транспорту та вирішенню екологічних проблем. Протягом 1988 - 1992 pp. планувалося побудувати 2 млн нових квартир або індивідуальних будинків.
Практично все населення охоплене системою медичного страхування. З 1988 р. здійснюється державна пенсійна програма. Успішна соціальна політика при стабільному зростанні національної економіки дає змогу значно підвищити рівень життя всього народу.
З новою політикою корейського керівництва з управління іноземним капіталом утвердився принцип однакового ставлення до іноземних і національних інвестицій. Відповідно до нового положення про стимулювання іноземного капіталу, яке вступило в дію 1 березня 1991 p., система прямих іноземних капіталовкладень передбачає такі важливі моменти: заміна системи затвердження проектів системою повідомлення поступово запроваджувалася протягом 1991- 1993 pp., податкові пільги для СП значно обмежено для забезпечення принципу справедливої конкуренції між іноземними і національними компаніями. Промисловий сектор став практично відкритим для вкладення іноземного капіталу. У сфері обслуговування цейпроцес проходить наростаючими темпами. Лібералізується процес інвестицій в такі технологічно складні сфери, як телекомунікації, інженерне будівництво.
З часу приєднання Республіки Корея в 1988 р. до Міжнародного валютного фонду уряд вживає заходів для подальшої лібералізації операцій з іноземною валютою. Наприкінці 80-х років було спрощено механізм управління з оплати невидимої торгівлі і зарубіжних інвестицій корейських громадян. 1990 р. у Південній Кореї запроваджена нова - "середньоринкова система" обмінного курсу іноземних валют, де курс обміну визначається ринковою стихією, без жорстких обмежень. Практично у 1994 р. ринок капіталів був повністю лібералізований. У даний час корейським громадянам дозволено вкладати капітал за кордоном, а іноземцям надається можливість проводити прямі інвестиції на ринку Республіки Корея і в галузі страхового бізнесу також. Іноземні банки допущено на фінансові ринки на умовах, які надаються місцевим банкам.
Loading...

 
 

Цікаве