WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль держави в економічному розвитку країн АСЕАН - Реферат

Роль держави в економічному розвитку країн АСЕАН - Реферат

економічного розвитку важко реалізувати.
Орієнтація ж на дрібне виробництво означає, як правило, орієнтацію на сповільнений розвиток продуктивних сил, хоча допомагає певним чином вирішувати такі важливі проблеми, як безробіття та дефіцит капіталовкладень. Для створення нового робочого місця на великому підприємстві, наприклад в Індонезії, потрібно додатково витратити майже 50 тис. дол., а середньому підприємству для цього досить 5 тис. дол., дрібній фірмі - лише 500 дол.
Звичайно, на початковому етапі індустріалізації у держав, що розглядаються, були відсутні умови для розвитку великих капіталомістких виробництв, внаслідок чого неминучим було сприяння широкому розвитковідрібного підприємництва як основи для становлення крупного національного промислового виробництва.
Державна політика, що реалізувалася у 60-ті, а особливо в 70-ті роки, передбачала систему різноманітних заходів для стимулювання розвитку дрібної промисловості: надання пільгових кредитів, державних замовлень, допомогу в реалізації продукції, розробку необхідних технологій та організацію консультацій з налагодження виробництва. Внаслідок цього масштаби дрібного підприємництва в економіці країн Південно-Східної Азії зросли (табл. 4).
Але, незважаючи на значні масштаби дрібного підприємництва, головна частина вартості у промисловості припадала на великі підприємства. Наприклад, на Філіппінах - 71,2%. При цьому на них було зайнято приблизно 20% загальної кількості працюючих у промисловості.
м 68
Від кінця 70-х років у НІК Південно-Східної Азії почали сприяти Інтеграції дрібної та крупної промисловості на умовах субпідряду. У 70-ті роки дрібне підприємництво з його малопродуктивною технікою задовольняло передусім споживчий попит, а в 80-ті роки воно було переорієнтоване на задоволення виробничого попиту, який пред'являв державний сектор та велике приватне підприємництво, щ0 прагнули використовувати його потенціал для підвищення стабільності росту й прибутковості своїх підприємств.
Але навіть у тих країнах, де в 60- 70-ті роки заохочувалося дрібне підприємництво, стратегії розвитку не передбачали його ізольованого розвитку, оскільки індустріалізація все-таки пов'язувалася зі створенням великих підприємств. Тому податкове стимулювання залежало від обсягу капіталовкладень і дуже мало торкалося дрібних підприємств, що вело до перерозподілу коштів на користь великої та середньої промисловості. Основну частину кредитів на початку 80-х років також одержували великі підприємства: в Малайзії - 97%, Таїланді - 79%.
У процесі промислового розвитку НІК Південно-Східної Азії прискорилася концентрація виробництва як на рівні підприємств, так і на рівні фірм, компаній. Концентрація на рівні підприємств проявлялася у рості їхніх розмірів, виробничих потужностей, зосередженні на них робочої сили, виробництва окремих видів промислової продукції. Внаслідок цього, наприклад, в Індонезії змінився критерій визначення дрібного бізнесу: до 1973 р. до нього належали підприємства, де працювало дев'ять робітників і не було двигуна, або був двигун та працювало до чотирьох чоловік, а після 1973 р. визначення дрібних підприємств за ознакою використання енергії не проводилося; до них зараховували тільки ті, де працювало вже до 19 робітників.
Концентрація виробництва на рівні окремих підприємств стала об'єктивною основою концентрації на рівні компаній, що поступово веде до панування відносно невеликої кількості компаній у виробництві окремих товарів, або цілих галузей економіки НІК ПСА. Великі компанії, як правило, переважають у наукомістких галузях, оскільки саме вони мають більше можливостей здійснювати науково-дослідні роботи, розробляти сучасну техніку і технології. Так, в електронній промисловості Малайзії одна тільки компанія "Малайзіан-амерікен електронік індастрі" контролює більше половини виробництва й експорту електронних компонентів.
Концентрація поширилася і на банківську сферу. Збільшення масштабів банківських операцій, концентрація капіталу у цій сфері перетворили НІК ПСА у крупні фінансові центри. Наприкінці 80-х років до найкрупніших комерційних банків країн, що розвиваються, входили п'ять таїландських, чотири сингапурських та п'ять малайзійських банків.
Значний вплив на зростання і структуру утворення національних компаній в НІК чинив іноземний капітал. ТНК провідних промислово розвинутих країн та НІК Далекого Сходу беруть участь в акціонерному капіталі більшої частини найкрупніших національних компаній, які часто є сумісними або дочірніми чи асоційованими компаніями. Так, у Малайзії в середині 80-х років у загальному обсязі акціонерного капіталу діючих підприємств частина іноземного капіталу складала приблизно 25%. В Таїланді з 50 найкрупніших національних фірм половина контролювалася також ним.
Серед інших особливостей формування великих компаній у НІК ПСА треба зазначити активну роль національної держави та вплив капіталу китайців, що сконцентрований у субрегіоні. Наприклад, в Малайзії китайцям належить майже 50% сукупного акціонерного капіталу, що удвічі перевершує частину іноземних підприємців.
Останнім часом найкрупніші національні компанії НІК ПСА починають відігравати більш значну роль не тільки у внутрішній економіці, а й світовому господарстві в цілому. Правда, за результатами господарської діяльності (вартість продажів у 1990 р.) до списку 500 найкрупніших компаній світу входила лише одна компанія країн Південно-Східної Азії - це "Петронас Малайзія", яка займала 322 місце (1989 р. - 364), обсяг продажів якої складав 4279,6 млн дол., прибутку - 1119,9 млн. дол. і в якій було зайнято - 8107 робітників.
Взагалі ж практика створення великих промислових компаній експортної орієнтації нагромаджує досвід вирішення однієї з основних суперечностей економіки країн, Що розвиваються, з якими зіткнулись у багатьох колишніх соціалістичних країнах, - суперечності між монополізацією господарства та необхідністю створення великих підприємств - головних рушіїв економіки. Ефективність роботи великих компаній НІК Південно-Східної Азії забезпечувалась їхньою орієнтацією на світовий ринок, де національні гіганти ставали звичайними конкурентами і тим самим зберігали внутрішні імпульси якості та ефективності, властиві господарському укладові цих країн.
Loading...

 
 

Цікаве