WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Загальна характеристика природних умов та господарства КИТАЮ - Реферат

Загальна характеристика природних умов та господарства КИТАЮ - Реферат


Реферат на тему
Загальна характеристика природних умов та господарства КИТАЮ
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ
Китай розташований у східній частині Азії на західному узбережжі Тихого океану. Площа території 9,6 млн км2. В меридіальному напрямі територія Китаю простяглася на 5500 км від серединної лінії русла р. Хейлунцзян на півночі до рифу Цзенмуаньша у південній частині архіпелагу Наньша на півдні; в широтному напрямі - на 5200 км від злиття рік Хейлунцзян та Усуліцзян на сході до Памірського нагір'я на заході. Протяжність сухопутних кордонів 22800 км. Узбережжя континентального Китаю на сході та на півдні омивається водами Бохайського, Жовтого, Східно- та Південно-Китайського морів. Китай дотримується 12-мильної зони морських територіальних вод. В обширній морській території, що належить Китаєві, розміщено 5000 островів. Найбільшими із них є Тайвань (36000 км2) та Хайнань (34000 км2). Протяжність берегової лінії Китаю- 18000 км. Чимало зручних гаваней, портів неабияк впливають на розвиток господарства Китаю. Важливі порти розташовані з півночі на південь: Далянь, Ціньхуандао, Тяньцзінь, Яньтай, Ціндао, Ляньюньган, Наньтун, Шанхай, Нінбо, Веньчжоу, Фучжоу, Сямень, Гуанчжоу, Чжаньцзян та Бейхай. Серед них Шанхай з населенням 13,45 млн чоловік є найбільшим містом Китаю з розвинутою промисловістю, торгівлею, банківськими послугами та океанським судноплавством.
ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Китай - третя за площею країна світу - має значний земельний фонд, великі запаси корисних копалин, потужні гідроресурси, а також широкі можливості освоєння ресурсів океану. Природні умови більшої частини країни не дуже сприятливі для сільськогосподарського виробництва: понад 60% території зайнято горами та рівнинами з висотою більше 1 тис. м над рівнем моря, крім того, є багато гарячих пустель.
Китай посідає одне з перших місць у світі за запасами багатьох корисних копалин. Особливо значні поклади вугілля, нафти, залізної руди, бокситів, руд вольфраму, молібдену, сурми, олова, ртуті, міді, свинцю, цинку; великі також запаси природного газу, сланців, урану, золота, марганцю, кухонної солі, фосфатів, сірки магнезиту, рідкісноземельних елементів тощо.
Наявність практично всіх основних мінеральних ресурсів - важливий фактор розвитку промисловості КНР. Китай має і уранову сировину, на півдні країни відомі відповідні родовища Китаю.
Однак, незважаючи на різноманітність і великі запаси корисних копалин, у Китаї промисловість недостатньо забезпечена деякими видами сировини. Наприклад, потреби країни в міді, свинцю, алюмінію задовольняються не повністю, країна навіть імпортує ці метали. Слабо налагоджено виробництво хрому, титану, кобальту та інших рідкісних і рідкоземельних металів.
Отже, в цілому у Китаї є майже всі передумови для стійкого економічного розвитку.
НАСЕЛЕННЯ
Китай - найбільша за кількістю населення країна в світі. Наприкінці 1992 р. населення Китаю досягло 1,17 млрд чоловік (без провінцій Тайвань, районів Гонконгу), приблизно 21,5% населення Землі. Китай має порівняно велику густоту населення. За даними 4-го всекитайського перепису від 1 липня 1990 р. вона становила 118 чоловік на 1 км2, проте населення розміщене нерівномірно. У приморських районах Східного Китаю густота сягає 360 чоловік на 1 км2, а в гірських районах - менше 10 чоловік на 1 км2.
Уявлення про склад населення в Китаї дають наступні дані (%):
Зайнятість населення характеризується також нерівномірністю (табл. 1).
Проведення стратегічної модернізації економіки Китаю залежить, на думку керівництва КНР, не тільки від темпів розвитку народного господарства, а й від контролю за ростом населення, тому суворий контроль є важливим завданням, яке поставлене перед Китаєм. У статті Конституції КНР записано: держава запроваджує планову народжуваність з тим, щоб зростання населення відповідало планам соціально-економічного розвитку. Необхідність стримання темпів росту населення пов'язана з багатьма причинами економічного і соціального характеру.
Основними параметрами нової політики народжуваності є: заохочення пізніх шлюбів; обмеження народжуваності зводиться до народжуваності однієї дитини в сім'ї; одним із головних завдань є народження здорових нащадків.
Від часу проведення політики реформи, тобто з 1979 p., у Китаї досягнуто значних успіхів в економіці. Заслуговують уваги темпи росту. Наприклад, валовий національний продукт країни дорівнював 2393,8 млрд юанів, відповідно збільшившись у 3,3 раза порівняно з 1978 р. У 1993 р. темпи зростання економіки Китаю досягли 13%, 1994 p.- 11,5%, що перевищує плановий показник на 2,8%. За 15 років реформи в Китаї значно збільшилася могутність держави.
Зростання валового національного продукту в період 1978-1993 pp. характеризувалося такими даними (млн юанів):
За абсолютними показниками виробництва деяких видів сільськогосподарської та промислової продукції Китай посідає одне з перших місць у світі, зокрема з виробництва бавовняних, вовняних та шовкових тканин, велосипедів, пральних машин та інших товарів народного споживання, а також м'яса, рослинних та тваринних жирів. І з виплавлення сталі, виробництва хімічних волокон, кольорових металів, електроенергії Китай також займає чільне місце серед головних виробників відповідних видів продукції у світі.
Відповідно до поставлених китайським керівництвом стратегічних цілей економічного будівництва та модернізації Китаю намічено три етапи. Перший передбачає збільшення ВНП вдвічі порівняно з 1980 p., вирішення проблеми забезпечення населення продуктами харчування та предметами першої необхідності. Протягом другого етапу передбачається прискорити темпи середньорічного приросту ВНП на 8- 9%, що дасть змогу до кінця століття підняти добробут народу до рівня середньої заможності. На третьому етапі, тобто приблизно до середини наступного століття, передбачається, головним чином, завершити модернізацію, довести ВНП до рівня розвинутих країн. Завдання першого етапу в основному виконане. В даний час у Китаї докладають максимум зусиль для реалізації завдань другого етапу модернізації.
Проте в народному господарстві Китаю є чимало проблем, зокрема, надмірне зростання обсягів капіталовкладень в основні фонди, різке збільшення грошової емісії, збільшення напруженості в роботі транспорту, дуже швидке зростання цін на товари широкого вжитку та деякі засоби виробництва. Досить високі темпи економічного зростання підтримуються багато в чому за рахунок банківського кредитування. Таким чином, прискорення розвитку постійно пов'язане з небезпекою "перегріву". В даний час відповідні органи китайського керівництва намагаються вирішити ці проблеми.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
З часу проведення в Китаї економічних реформ у сільськогосподарському виробництві були впроваджені різні форми
Loading...

 
 

Цікаве