WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Італія - Реферат

Італія - Реферат

господарства, незважаючи на літні посухи і зимові повені. Хоча обидва вапнякових масиви і півострів Салентина майже повністю позбавлені поверхневих вод, однак це дуже продуктивні сільськогосподарські території, що спеціалізуються на вирощуванні винограду, маслин і мигдалю.
Сардинія. Другий за розміром острів Італії Сардинія - це, по суті, величезна брила міцних кристалічних порід,розчленована розломами на південному заході, де утворилася велика рівнина Кампідано. На значній частині плато під заростями чагарникового дуба та убогими пасовищами розвинуті малопотужні ґрунти, які схильні до ерозії, а поверхня плато дуже розчленована. Води р.Тірсо використовуються для зрошення рівнини Орістано на західному узбережжі, а води р.Флумендоса - для водопостачання міста Кальярі і рівнини Кампідано. На південному заході підняте плато Іглезієнте відоме мінеральними ресурсами. Найважливіші корисні копалини тут - свинець, цинк, залізо і кам'яне вугілля.
Клімат і рослинність
За кліматичними особливостями Апеннінський півострів і острів Сардинія - типово середземноморські райони, тоді як Альпи і басейн По - центральноєвропейські. За винятком гірських місцевостей, де температура з висотою знижується, решта Італії насолоджується тривалим теплим літом. Зими на узбережжі м'які, з достатньою кількістю погожих сонячних днів. Однак лише південь Апеннінського півострова і Сицилію можна по праву вважати краєм апельсинів і маслин. У внутрішніх районах півострова на північ від Неаполя зимові заморозки заважають дозріванню цитрусових, а у верхньому поясі Апеннін сніг лежить до травня. У басейні По зими набагато суворіші, з частими туманами у зв'язку з тим, що тут застоюється холодне повітря, яке стікає з Альп. В Альпах з жовтня по травень бувають сильні снігопади, що змінюються тривалими періодами з ясною сонячною погодою, переважають низькі температури.
Контрасти середніх температур найхолоднішого і найтеплішого місяців зменшуються з півночі на південь. У таблиці наведені середні температури липня і січня та суми опадів для ряду міст країни.
СЕРЕДНІ ТЕМПЕРАТУРИ (°С)
Місто Липень Січень Опади за рік
Кортіна-д'ампеццо 16° -2° 1220 мм
Мілан 24° 2° 810 мм
Рим 25° 7° 660 мм
Таорміна (Сицилія) 26° 11° 710 мм
Річні опади між північними і середземноморськими районами Італії розподілені нерівномірно. Для півночі країни характерна достатня кількість опадів і їх рівномірний розподіл протягом року з максимумом зазвичай восени. У середземноморській Італії виражена літня посуха, тривалість якої зростає на південь, сягаючи максимуму в Сицилії та Апулії.
У географічному розміщенні опадів чітко простежується тенденція до їх збільшення з висотою. Наприклад, в Альпах та Апеннінах (за винятком низів долин) випадає 1000-1500 мм опадів за рік, що набагато більше від середніх показників для країни. Зазвичай опади над територією Італії утворюються за рахунок змішування повітряних мас з різними температурами і різним вмістом водяної пари під час проходження циклонів. Рідкі опади часто випадають у вигляді коротких руйнівних злив.
У Середземноморській Італії умови є несприятливими для розвитку сільського господарства не стільки через невеликі річні суми опадів, скільки через невизначеність термінів випадання опадів і їх зливовий характер. Крім того, найбільше опадів припадає на зиму, коли вегетація багатьох культурних рослин переривається. А розвиваються вони в період високих температур, коли зростає і потреба у волозі. Деревні культури можуть перехоплювати підземну вологу своїм довгим корінням, але польові культури потерпають від літньої посухи.
За винятком Альп, де зосереджені великі масиви хвойних порід - ялиці, сосни і модрини, в Італії збереглися лише невеликі залишки лісів, які в минулому вкривали майже всю територію країни. Листяні ліси з дуба, в'яза, тополі і верби в басейні По давно вирубані для розширення площ орних земель. Така ж доля спіткала засухостійкі вічнозелені дубові ліси на середземноморських прибережних рівнинах. Місцями ці ліси збереглися у вигляді чагарників, відомих під назвою маквіс, або макк'я, але на вапнякових ґрунтах вони поступилися місцем середземноморським верещатникам - гаріга. У деяких більш високих і зволожених місцевостях Апеннін вціліли древостої з дуба, каштана, бука і сосни. Багато підвищених територій використовувалося для лісовідтворення, там в основному висаджувалися європейські засухостійкі вічнозелені породи та австралійські евкаліпти.
Тваринний світ
Оскільки Італія заселена людьми упродовж багатьох століть і щільність населення тут дуже висока, диких тварин збереглося мало. В Апеннінах ще водиться невелика кількість ведмедів і вовків, у лісах зустрічаються лисиці і кабани. Косулі і шляхетні олені здебільшого водяться у мисливських заказниках. Серни живуть в Альпах, але зараз зустрічаються дуже рідко, а кам'яні козли живуть тільки в національному парку Гран-Парадізо. Водоплавних птахів дуже мало через безконтрольний відстріл. У водах, що омивають береги Італії, ловлять сардин, тунців та анчоусів.
3. Населення
За даними перепису 2001 року, в Італії проживало 57,1 млн. осіб - майже на 860 тис. більше, ніж у 1981 році, і на 23 млн. більше, ніж у 1901-му. Середньорічний приріст населення в період 1991-2001 становив 0,15% (у 1971-1981 - 0,47%, у 1961-1971 - 0,77%), в 2004 році - 0,9%.
Етнічний склад: італійці, німці (в області Трентіно-Альто-Адідже мешкає німецька община), французи (в області Валле-д`Аоста), словенці (в області Трієсте-Гориція).
Найбільш населена Ломбардія (8,9 млн. чоловік в 1991), наступна Кампанія (5,6 млн.) і Лаціо (5,1 млн.). Найменшнаселена Валле-д'Аоста (117 тис.).
У післявоєнні десятиліття в Італії поступово відбувалося старіння населення. Особи у віці 65 років і більше в 2003 складали 18,8% усього населення (у 1951 - 8%). Вікова група від 15 до 64 склала 67,2%, а від 0 до 14 - 14%.Середня тривалість життя в Італії в чоловіків - 76,47 років, у жінок - 82,52.
Демографія. Народжуваність у 2003 складала 9,18 чел. на 1 тис. (у 1931 - 25, а в 1911 - 31). Наприкінці 1970-х років народжуваність в Італії знизилася до такого ж рівня, як у більшості інших країн Заходу, і в 1980 склала 11 чел. на 1 тис. На промисловій Півночі народжуваність підтримується на набагато більш низькому рівні, чим на Півдні.
Смертність зменшувалася досить повільними темпами: з 30 на 1 тис. жителів у 1861-1870 до 10 у 1951-1960. У 2003 смертність складала 10,12 чел. на 1 тис. Рівень дитячої смертності (дітей у віці до року) скоротився з 72 на 1 тис. немовляти в 1948 до 6,19 у 2003.
До виникнення Рима на території Апеннінского п-ова проживали різні італійскі племена. Серед них за рівнем розвитку культури виділялися етруски, що жили в районі між
Loading...

 
 

Цікаве