WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Японія - Реферат

Японія - Реферат

безхребетних, близько 140 видів ссавців, 40 видів птахів, велика кількість плазунів, амфібій і риб. На острові Хонсю водиться японська макака. Серед хижаків виділяються бурий ведмідь, чорний та рудий ведмеді. Практично на всіх острова мешкають лисиці та борсуки. Поширені норка, видра, зайці, куниці, білки,білки-летяги, миші (хоча домашніх мишей немає), різні види кажанів. Серед оленів двох видів найбільш розповсюджений японський плямистий олень, серед птахів - ластівка, горобець, чапля, качка, дятел, зозуля, лебідь, бекас, альбатрос, журавель, фазан, голуб. Серед співочих птахів широко розповсюджені два види солов'я та снігур.
Населення
Територія Японських островів - одна з найбільш густо заселених у світі. За чисельністю населення (127,6 млн) Японія посідає сьоме місце у світі. За 100 років її населення збільшилось у три рази. Щільність Японії відрізняється виключною національною однорідністю (99% японців). Переважна більшість населення країни розміщується на вузьких смугах прибережних рівнин. Японська мова дуже специфічна і не входить до жодної мовної групи. Серед національних меншин Японії найбільш чисельні корейці, інші національності не-чисельні. Понад 3/4 населення - міське. Кількість сільського населення безперервно зменшується. 60% міського населення зосереджено в міських агломераціях.
За останні 10-15 років характер природного руху населення різко змінився. Японія стала першою державою в Азії, що перейшла від другого типу відтворення населення до першого. Ця "демографічна революція" відбулася за дуже короткий термін. Вона стала наслідком соціально-економічних перетворень в японському суспільстві, досягнень в галузі освіти та охорони здоров'я. Японія - держава з найнижчим рівнем дитячої смертності у світі. Великий вплив мала державна демографічна політика.
Співвідношення чоловіків і жінок у населенні Японії майже дорівнює одиниці. В останні роки процес "старіння" населення, як результат зниження народжуваності і збільшення тривалості життя, став гострою проблемою Японії. Цей процес проходить тут набагато швидше, ніж в інших розвинених країнах.
Темпи росту економічно активного населення скоротились за рахунок зменшення притоку молоді, що, у свою чергу, було пов'язане зі зменшенням народжуваності і збільшенням часу, для отримання необхідної освіти. Рівень безробіття в Японії на сьогодні набагато нижчий, ніж в інших розвинених країнах.
Системи розселення в зонах Токіо - Йокогама, Осака - Кобе - Кіо-то, Наґоя, Північної частини Кюсю (Кітакюсю - Фукуока) становлять великі багатомільйонні агломерації. Уздовж головної транспортної осі країни, що з'єднує ці агломерації, виникло одне з найпотужніших у світі зосереджень промисловості та інших видів економічної діяльності, за яким закріпилася назва "Тихоокеанський промисловий пояс Японії". У східній частині цього поясу від Токіо - Йокогама до Осака - Кобе склався другий у світі за кількістю населення мегаполіс - Токайдо (понад 65 млн осіб).
Релігії
Найдавніша Японська релігія син-то (тобто "шлях богів") стверджує,
що все у світі має свою душу і тому наділене святістю: гора, що дихає вогнем, лотос, що цвіте в болотній трясовині, веселка, що з'являється після грози... Аматерасу, як світло життя, є головою цих восьми мільйонів божеств.
Перед кожним синтоїтським храмом обов'язково височить торій - щось схоже на ворота з двома перекладинами. (Торій вважається національним символом Японії, оскільки це один з небагатьох зразків справжнього японського мистецтва, що існувало до чужоземних впливів.)
У своєму початковому значенні слово "торій" означає "сідало". Він ставиться перед храмом на згадку про легенду, що розповідає про те, як Аматерасу образилась на свого брата і заховалась у підземеллі. Довгий час ніхто не міг вмовити богиню Сонця вийти звідти і розсіяти темряву, яка поглинула весь світ. Тоді перед печерою спорудили сідало і посадили на нього півня, а поряд поставили кругле дзеркало. Коли півень проспівав, Аматерасу за звичкою вирішила, що вже ранок і пора прокидатися. Виглянувши назовні, вона побачила в круглому дзеркалі своє відображення і прийняла його за невідому красуню. Це розпалило жіночу цікавість богині, і Аматерасу вийшла з печери, щоб подивитись, хто ж це насмілився змагатись з нею у красі. Світ тут же освітився, життя на планети знову пішло своїм шляхом.
Із подібних легенд складена священна книга синто, яка називається Кодзіні. Примітивний синтоїзм був народжений поклонінням природі. Японці поклонялись предметам і явищам навколишнього світу не через страх перед незбагненними і грізними стихійними силами, а з почуття вдячності природі за те, що, незважаючи на різкі спалахи свого неприборканого гніву, вона досить часто буває лагідною і щедрою.
Саме синтоїтська віра виховала в японців любов до природи, вміння насолоджуватись її безкінечною мінливістю, радіти її багатогранній красі. Синто не вимагає від віруючих щоденного поклоніння - достатньо присутності на храмових святах. У побуті сповідачі синто проявляють себе лише релігійним ставленням до чистоти. Отже, властиве японцям почуття єдності з природою має глибоке коріння.
Буддизм на японську землю потрапив у 552 році, саме тоді на території Японії з'явилися перші зображення Будди. Буддійські сутри стали для японців першими підручниками ієрогліфічної писемності, книгами, які поєднували їх з найдавнішими цивілізаціями Сходу.
Буддизм прижився в Японії як релігія знаті, в той час як синто зали-шався релігією простого люду. Сказання синто були набагато зрозумі-ліші народу, аніж буддизм. Середній японець сприйняв лише поверхневу частину буддійської філософії, перш за все ідею непостійності і недовговічності всього сущого (стихійні лиха, характерні для острівної країни, сприяли цьому світогляду).
Синто і буддизм - важко уявити собі ще більш разючий контраст. З одного боку, примітивний культ поклоніння природі і повага до предків; з іншого - загалом складене віровчення з непростою філософією здавалось, між ними неминуча непримиренна боротьба, в якій чужорідна сила повинна була або витіснити місцеву, або, навпаки, бути відчуженою внаслідок своєї складності.
Не сталось, однак, ні того, ні іншого. Японія, як не парадоксально, розкрила свої двері перед буддизмом. Замість релігійної боротьби утворилось щось схоже на союз двох релігій.
Такий союз не зрозумілий для іноземних туристів. Як же відрізнити синтоїтський храм від буддиського? Зовнішні ознаки перерахувати неважко. Для синтоїтського храму головна з них - торій; для буддистського - статуї. Ще одна різниця - це самі підступи до храму. Дорога до синтоїтського храму висипана дрібним щебенем, в якому грузне нога. Екскурсантів часто
Loading...

 
 

Цікаве