WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Японія - Реферат

Японія - Реферат


Реферат на тему:
Японія
Походження назви країни
"Когда боги Идзанаги й Идзанами по радуге спускались с небес, чтобы отделить земную твердь от хляби, Идзанаги ударил своим богатырским копьем по зыбко колыхавшейся внизу пучине. И тогда с его копья скатилась вереница капель, образовав изогнутую цепь островов".
І дійсно, якщо подивитися на Японію з літака, то згадується ця прадавня легенда про створення країни.
Острівна гряда й насправді схожа на скам'янілі краплини. Чи, мож-ливо, це караван гір, що прокладає собі шлях через безкраю пустелю океану?
Ямато - "Шлях гір" - таким є одне із тлумачень давньої назви цієї країни. Назва Ямато нагадує, що утворення Японії ще не завершено. Краплини, що впали з божественного списа, ще не достатньо застигли. Вся, схожа на дугу низка островів від краю до краю здіймається вулканами. Вся ця молода суша надзвичайно жвава через землетруси.
Але країна вогнедишних гір більше відома як "Країна Сонця, що схо-дить". Саме під цією назвою Японія дала про себе знати західному світу зі сторінок книги Марко Поло. В розділі "Здесь описывается остров Чипингу" слово, яке прозвучало для Марко Поло як Чіпінгу, пишеться трьома ієрогліфами "Жи-бень-го", кожен з яких означає "Сонце - корінь - краї-на". На діалектах Південного Китаю це вимовляється як "я-пон", саме така вимова перейшла в європейські мови, а японською це читається як "ніппон", саме це слово й утвердилось як офіційна назва японської держави, замість давньої Ямато.
Отже, "країною Сонця, що сходить", Японію назвали її сусіди. Але таке ім'я не прижилося б у японців, якби воно не співпало з їхнім світосприйняттям. Цей народ поважав Ідзанагі та Ідзанамі не тільки за створення Японії, але й за те, що вони дали світу доньку Аматерасу - яскраву Богиню Сонця, культ якої становить основу обожествління природи.
Історична
Японія стала відомою європейцям у першій половині XVI століття; першими відкрили цю державу португальці, тоді дух завоювання ново-відкритих земель керував більшою мірою всіма сильними морськими державами світу. Португальці, вирішивши підкорити Японію, почали за своїм звичаєм з торгівлі і проповідування мирним жителям цієї держави католицької віри. Місіонери, що прибули в Японію, спочатку зуміли сподобатись японцям і, отримавши вільний доступ до внутрішньої частини цієї землі, мали нечуваний успіх в оберненні своїх нових учнів до християнської віри; але імператор Тейго, який правив Японією наприкінці XVI століття, людина розумна і прониклива, помітив, що єзуїтів більше приваблює японське золото, ніж порятунок за-1 блудних душ своєї пастви, тому він і наважився викоренити християнську віру й вигнати місіонерів зі своїх володінь.
Головною, чи краще сказати єдиною, причиною переслідування християн, японці вважають недобрі вчинки як єзуїтів, так і францисканців, присланих пізніше іспанцями, а також жадібність португальських купців: вони, для того щоб досягти своєї мети, вдавалися до всіляких безчинств. Навіть менш прозорливий правитель, ніж яким був Тейго, міг легко побачи-ти, що цими пастирями керувало користолюбство, а віра служила їм лише засобом, з допомогою якого ті сподівалися досягти успіху у своїх намірах.
Вигнані з Японії місіонери на своє виправдання змалювали японців в очах європейців як хитрий і підступний народ, мстивий і невдячний, одним словом, наділили їх такими рисами, що істоти, огиднішої і небезпечнішої навіть уявити собі було неможливо. Європейці всі ці байки, сповнені люті монахів, прийняли за істину. Європейці настільки впевнилися у негативних рисах японців, що навіть у приказку увійшли висловлювання: японська злість, японська підступність та інші.
І лише в XIX ст. Японія поступово почала відкриватися для іноземців, брати участь у торгівлі, на якій наполягали СІЛА, що зміцнювали свої позиції.
Природно-ресурсний потенціал
Острови Японського архіпелагу, геологічною основою яких є підводні гірські-хребти, простягаються дугами вздовж східного узбережжя Азії. Основна дуга складається з чотирьох островів: Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хокайдо. Загалом до складу Японії входить близько 3900 островів. Три чверті території островів знаходиться в активному сейсмічному районі, де часті землетруси. У рельєфі переважають гори. Для однієї частини населення вранці сонце встає з моря, а сідає за гори, для іншої частини - навпаки. На островах понад 200 вулканів, серед них 40 діючих, в тому числі й Фудзі, що є символом країни.
Господарська діяльність зосереджена на порівняно невеликих за пло-щею рівнинах, серед яких значні на о. Хонсю,- Канто (на ній розташована столична агломерація), Кінкі (розміщується Осака, Кіото), Нобі (розташована агломерація Наґоя), Етіго; на о. Кюсю - Тікуго (міста Фукуока і Кітакюсю); на Хокай-до - Ісікарі.
У надрах Японських островів зустрічаються хімічні елементи майже всієї таблиці Менделєєва, але родовищ промислового значення вкрай мало. Достатньо для внутрішніх потреб видобувається тільки вапняків і сірки, дуже мало вугілля, свинцево-цинкової та цинкової і мідної руди, золота.
Вся територія країни перебуває в зоні активної діяльності мусонів. Літній мусон супроводжується опадами на східних схилах гір, а зимовий несе холодні повітряні маси з Сибіру і спричинює сильні снігопади на Хокайдо і на узбережжі Японського моря. Навесні й восени в Японію приходять тропічні циклони. Весною вони приносять теплі дощі, а з серпня по жовтень тропічні урагани (тайфуни). Дощі живлять численні річки, що мають значний енергетичний потенціал, воду їх використовують для зро-шення.
Японія - зелена країна, її гори на півдні вкриті субтропічними, в центральній частині - мішаними, на півночі хвойними лісами. Проте більшість лісів країни - штучні насадження, а ландшафти дуже змінені діяльністю людини. У країні налічується близько 17000 видів рослин. Національними символами Японії вважається вишня і слива, ранньоквітучі й улюблені всією країною. У квітні в Японії цвіте азалія, у травні - півонія, в серпні - лотос, а в листопаді острови прикрашаються квітучими хризан-темами - національною квіткою. Саме цього місяця проходить багато фестивалів квітів. Найпоширеніше дерево Японії - японський кедр, який у висоту досягає близько 40 метрів, часто зустрічається яглиця, кілька видів ялини. На Кюсю, Сікоку та півдні Хонсю ростуть субтропічні рослини (бамбук, камфорний лавр, баньян). У центральній і північній частині Хонсю поширені листяні та хвойні дерева. Японці дуже майстерно вирощують кар-ликові дерева (так звані "бонсай"), наприклад, сосна або слива не пе-ревищують 30 см.
Порівняно з багатою флорою фауну Японії можна вважати бідною, хоча тут нараховується 1199 видів хребетних, 33776 видів
Loading...

 
 

Цікаве