WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Стан, проблеми та перспективи розвитку туристичної індустрії в України - Реферат

Стан, проблеми та перспективи розвитку туристичної індустрії в України - Реферат


Суперечливі питання оновлення Закону України "Про туризм"
З 1 січня 2005 р. вступили в дію нововведення в Закон України "Про туризм". У числі головних змін, що несе закон, треба згадати, по-перше, твердий розподіл підприємств на туроператорів і турагентів і визначення туризму як виняткового виду підприємницької діяльності; по-друге, різке скорочення кількості суб'єктів, що цим видом займаються.
На думку голови Держтурадміністрації Валерія Цибуха "у результаті добору на ринку залишиться 40% нині діючих у цій галузі суб'єктів господарювання". А що ж з 60% інших? Це десятки тисяч викинутих на вулицю колишніх працівників туристичної галузі. Чи можна назвати це європейським шляхом нашого туризму?
Звичайно, якщо бачити у всіх малих і середніх турпідприємствах лише шахраїв, які норовлять на кожному кроці обдурити беззахисного туриста, обдерти його як липку, зникнути зі сплаченими за путівку грошами чи кинути його на сваволю долі за кордоном, то подібні плани здаються не настільки кровожерливими. Саме так і підносять ситуацію на нашому туристичному ринку апологети і пропагандисти нового закону, посилаючись на "підпільну еміграцію", "незаконну торгівлю візами" і подібні застрашливі аргументи.
Відповідно статті 15 оновленого Закону України "Про туризм" з метою забезпечення прав та законних інтересів громадян - споживачів туристичних послуг туроператор та турагент зобов'язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами.
Туроператор для покриття своєї відповідальності за збитки, що можуть бути заподіяні туристу в разі виникнення обставин його неплатоспроможності чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, які пов'язані з необхідністю покриття витрат туриста з його повернення в місце постійного проживання (перебування), відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності (гарантію банку або іншої кредитної установи) перед туристом, в установленому порядку.
Турагент для покриття своєї відповідальності за збитки, що можуть бути заподіяні туристу в разі виникнення обставин його неплатоспроможності чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, та які пов'язані з необхідністю відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності (гарантію банку або іншої кредитної установи) перед туристом, в установленому порядку.
Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20000 євро. Розмір фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно з внутрішнього та в'їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10000 євро. Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2000 євро.
Тепер питання для особливо обдарованих: відкіля візьмуться такі гроші в новостворених підприємств (адже їх треба ще заробити, а роботу не можна почати, не одержавши ліцензії, для чого потрібно те ж саме "фінансове забезпечення")? Та й у діючих структур, яким і без того вставляють безліч палок в колеса, а держава з завидною сталістю не повертає ПДВ за послуги, надані іноземним туристам?
В авторів цього нововведення є в запасі лукавий виверт: мовляв, не обов'язково вносити необхідну суму, досить роздобути необхідну банківську гарантію під діяльність. Напрошується друге, не менш природне, запитання: який поважаючий себе банкір при здоровому розумі і твердій пам'яті видасть таку гарантію, не одержавши відповідного забезпечення?
В наявності саме дійсне зачароване коло: не внесеш - не заробиш - не будеш працювати. Тобто, у розумінні авторів закону, дрібних турагентств - геть! Доленосна роль у новому законі відведена великим підприємствам, які іменують себе операторами. Хоча практично усі вони є звичайними посередниками закордонних фірм, продаючи в Україні їх турпродукт і поставляючи їм українських туристів. А якщо конкретніше, займаючись виїзним, економічно невигідним для нашої держави, видом туризму. Принаймні, туристичного продукту, створеного ними самими, як це покладено по новому законі, дуже мало. Як і необхідної для цього власної інфраструктури: готелів, ресторанів, транспорту і т.п. По великому рахунку, це ті ж турагенти, які працюють на закордонних партнерів, що тільки раніше зайняли свої ніші на вітчизняному туристичному ринку і прагнуть не допустити на нього нових діючих осіб. А ще краще - переділити його і монополізувати.
Загальну чисельність туроператорів планується довести до однієї - двох сотень. Норми нового закону цілком, як можна в цьому переконатися, цьому сприяють. А туристу треба знати, що при монополізації ринку програє і він, про якого так зворушливо "піклуються" творці нового закону, - для нього звужується поле вибору, додаткові витрати підприємств приведуть до подорожчання поїздок.
Новий закон не сприяє рішенню практично жодної з проблем, посиланням на які аргументувалося і виправдувалося його прийняття. Більше того, результати можуть бути прямо протилежні декларованим - наприклад, відхід частини підприємств "у тінь". Також негативною стороною нового закону є те, що внутрішній туризм і екскурсійна діяльність так і залишилися поза границями правового поля.
На думку професіоналів, цей закон приведе до:
- подальшому вивозу значних валютних коштів за межі держави;
- скороченню більш ніж у 10 разів робочих місць у сфері туризму (нині там працюють більш 113 тис. чоловік);
- витисненню з ринку 96 відсотків туристичних підприємств, що є суб'єктами малого бізнесу (нині їх більш 5 тисяч);
- монополізації ринку турпослуг, що приведе до підвищення їх вартості і погіршенню якості;
- знищенню малого і середнього підприємництва в туризмі;
- занепаду вітчизняного туризму;
- нанесенню значного збитку міжнародному авторитету України як туристичній державі.
Це точка зору Туристичної асоціації України, яка довго, активно і послідовно застерігала від прийняття законопроекту в такому виді, аргументуючи свою
Loading...

 
 

Цікаве