WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Японія - Курсова робота

Японія - Курсова робота

Ялтинським угоди трьох держав (СРСР, США, Великобританії) після закінчення війни Радянському Союзу був повернутий Юж. Сахалін і передані Курильські острови.
У результаті поразки у війні Японія втратила всі колонії, втратила 25% національного багатства, виявилася відкинутої на 2-3 десятиліття назад. Країна була окупована американськими військами. Разом з тим Японія одержала можливість розвитку по шляху демілітаризації й демократизації, що була ефективно використана.
Конституція 1947р. проголосила суверенну владу народу, демократичні права й волі. Імператор втрачав владних функцій. Японія відмовлялася від застосування збройної сили як засобу рішення міжнародних суперечок. Ці реформи заклали основу для наступного швидкого економічного розвитку країни, вивівшого її в число провідних держав миру, для формування своєрідної системи соціальної й політичної стабільності.
У той же час "холодна війна, що розгорнулася,", а також війна в Кореї 1950 - 1953р. на десятиліття вперед вплинули на формування зовнішньої політики Японії, на її діяльність на міжнародній арені. Одночасно з підписаним у вересні 1951р. Сан-Франциським мирним договором був укладений Японо-американський договір про гарантії безпеки, відповідно до якого США одержали право тримати на території Японії свої збройні сили й створювати військові бази.
В 1960р. США і Японія уклали новий договір про взаємне співробітництво й гарантію безпеки, що з 1970р. автоматично продовжується.
Японське керівництво послідовно здійснює програмний курс на посилення політичної ролі країни у світі відповідно до росту її економічної моці. Важливе значення надається активізації діяльності в ООН , участі в урегулюванні регіональних конфліктів, у першу чергу камбоджійського. В 1992р. відповідно до прийнятого закону про сприяння миротворчим зусиллям ООН японські військовослужбовці вперше після 2-ий світової війни були спрямовані за межі країни.
Союз зі США продовжує залишатися стрижнем зовнішньої політики Японії. Разом з тим Японія підтримує активні зв'язки із Західною Європою, налагоджує координацію у виробленні загальної стратегії Заходу. Усе більше вагомим стає участь Японії в щорічних зустрічах керівників семи провідних розвинених країн миру.
Велике значення надає Японія розвитку відносин з азіатськими країнами, особливо із країнами АСЕАН , з якими прагне зміцнити як економічні, так і політичні зв'язки. У системі зовнішньополітичних пріоритетів Японії видне місце займають відносини із КНР. У жовтні 1992р. відбувся перший візит імператора Японії в КНР.
Японія у світовому господарстві
В останні десятиліття Японія виступає як одна із провідних економічних держав, будучи другий по величині національною економічною силою у світі. Населення Японії становить приблизно 2, 3% загальносвітової чисельності, але створює воно близько 16% ВМП , обчисленого по поточним валютним курсам, і 7, 7% - по купівельній спроможності ієни. Її економічний потенціал дорівнює 61% американського, але по показнику виробництва на душу населення вона перевищує американський рівень. На Японію доводиться 70% сукупного продукту Східної Азії, її ВВП , підрахований на базі поточних валютних курсів, у чотири рази перевищує ВВП Китаю. Вона досягла високого рівня технічної досконалості, особливо в окремих напрямках передових технологій. Нинішні позиції Японії у Світовому господарстві - результат її економічного розвитку в другій половині поточного сторіччя. В 1938р. на її частку доводилося всього 3% ВМП.
Етапи розвитку японської економіки
У період після Другої світової війни Японія виділялася серед всіх промислово розвинених країн високими темпами приросту виробництва й продуктивності праці. За 50-80-і роки вона перевершувала їх у два рази. Японський ВВП на душу населення. збільшився в 19,5 рази. Середньорічний темп приросту рівнявся 7,7%, або був в 4 рази вище, ніж у США, і в 7,7 рази вище, ніж у Британії. Японська економіка тільки двічі - в 1975 й 1993р. випробувала скорочення виробництва валового продукту, звичайно в нижчій фазі економічних циклів відбувалося лише зниження темпів його росту. Важливою причиною стійких темпів економічного росту виступала своєчасна структурна перебудова економіки, що обумовлювала нівелювання процесу перенагромадження капіталу. Тривала перевага в темпах росту пов'язане з більшими масштабами відновлення виробничого апарата. Дані процеси супроводжувалися глибокими зрушеннями в соціально-економічній структурі.
Період 40-60-х років. Умови й фактори розвитку. Після поразки Японії в Другій світовій війні Верховний штаб союзних військ визначив курс проведення економічних реформ. Відповідно до лінії Доджа (економічний радник американської адміністрації) у перші післявоєнні роки була встановлена система пріоритетних виробництв, необхідних для відновлення економіки. У їхнє число ввійшли базові й інфраструктурні галузі, включаючи чорну металургію, кам'яновугільну промисловість, електроенергетику, залізничний і морський транспорт. Для їхнього розвитку використалися методи прямого контролю, такі, як установлення низьких цін, компенсація різниці в цінах, переважне кредитування, квотування імпортних товарів.
У першій половині 50-х років проводилася політика раціоналізації виробництва, у рамках якої обновлялося встаткування базових галузей. У другій половині 50-х років до них додалися нові галузі - виробництво синтетичних волокон, нафтохімія, електротехніка. Як головні інструменти цієї політики використалися кредити урядових фінансових інститутів, а також різної податкової пільги. У цей період були розроблені й послідовно перетворені в життя заходу щодо комплексного стимулювання експортного виробництва, включаючи створення спеціальних організацій для надання кредитів, страхування зовнішньоторговельних операцій. Здійснення цієї політики зміцнило зовнішньоторговельні позиції країни й дозволило потім провести лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків.
Важливі цілеспрямовані реформи були проведені в соціально-економічній і політичній сферах. Перетворення післявоєнного років легалізували організації трудящих, покінчили з феодальними пережитками у відносинах між працею й капіталом. Аграрна реформа практично ліквідувала феодальне землеволодіння. Антимонополістичні заходи дали поштовх перебудові старої структури японських концернів і відновленню методів керівництва виробництвом. При цьому під час деконцентрації економічній владі й демонополізації не було допущено ослаблення промислового потенціалу. В 1949р. під чинність закону про деконцентрації не потрапили банки, а число компаній, що розпускають, було обмеженим. великі компанії, Що Залишилися, повинні були брати участь у відновленні економіки.
Відмова від війни, зафіксована в ст. 9 конституції 1947р.,визначив те, що Японія мала найменше в порівнянні з іншими провідними західними країнами тягар військових витрат - менш 1% ВВП. Ці й іншої специфічні для Японії умови додали прискорення процесам економічної перебудови й розвитку.
Забезпечення швидких темпів економічного росту вимагало високого рівня нагромадження. Воно майже повністю забезпечувалося внутрішніми заощадженнями, кожен компонент яких був великим за міжнародними
Loading...

 
 

Цікаве