WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Чорна металургія - Реферат

Чорна металургія - Реферат

підприємства.
Не до кінця сформований Кременчуцький вузол. Основою його розвитку є залізорудний кар'єр і Полтавський гірничозбагачувальний комбінат.
Звідси руда надходить до металургійних підприємств Придністров'я і Донбасу.
Донецький металургійний район об'єднує великі вузли і центри, які виникли навколо родовищ коксівного вугілля, вапняків і на основі залізної руди, що завозиться сюди з Придніпров'я. Великі металургійні заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську, Харцизьку, Єнакієвому, Луганську, Алмазному, Краматорську, Костянтинівні, Стаханові. Тут сформувалося три вузли металургійної промисловості: Донецько-Макіївський (найпоширеніший), Єнакіївський, Алчевсько-Алмазнянський.
До Донецько-Макіївського вузла входить 4 металургійних заводи, коксохімічні підприємства. допоміжні і обслуговуючі виробництва. Найбільшим у Донбасі і найдавнішим в Україні центром чорної металургії є Донецьк. Перший чавун тут було виплавлено ще в 1873 р.
Єнакіївський вузол складається з великого металургійного заводу з доменними печами, мартенами, прокатними станами. Конвертерами. Тут зосереджено і коксохімічне виробництво та допоміжні і обслуговуючі підприємства.
Алчевсько-Алмазнянський вузол знаходиться в Луганській області. Він сформувався на базі трьох підприємств - Алчевського і Алмазнянського металургійних та феросплавів заводів в місті Стаханові. Перша в Україні доменна піч почала давати метал в 1800 р. на Луганському чавуноливарному заводі.
Крім вузлів у Донецькому районі виділяють і окремі центри чорної металургії: Краматорський, Костянтинівський і Харцизький.
У Харцизькому діють два металургійних заводи - сталедротоканатний і трубний.
Третій район чорної металургії України знаходиться в Приазов'ї. До його складу входять потужні підприємства Маріуполя (два заводи), а також родовища залізних руд Керченського басейну з Керченським залізорудним комбінатом і Комиш-Бурнською агломераційною фабрикою та окремими цехами Керченського металургійного заводу. Агломерат з Керчі Азовським морем надходить в Маріуполь, флюси - різних районів Донбасу.
6. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ В КРАЇНІ.
Підприємства чорної металургії є значними забруднювачами навколишнього середовища. Головними забруднювачами повітря є оксид сірки і азоту. Ці сполуки отруйні. В центрах чорної металургії часті "лисячі хвости" - рудого кольору стовпи пари із домішками оксидів азоту. При взаємодії із парами вод з повітрі сполуки сірки і азоту утворюють "кислотні" опади.
Для запобігання забрудненню навколишнього середовища слід переходити на сучасні способи виплавки сталі й чавуну, впроваджувати нові технології, використовувати відходи металургії в інших виробництвах, наприклад коксовий газ - для синтезу азотних добрив, шляхи доменного виробництва - 3 цементному виробництві тощо.
Найбільш значні екологічні проблеми галузі виникають при видобутку руди. Під час шахтного способу видобування просідає земля, під час кар'єрного - знижується рівень ґрунтових вод. З кар'єрів під час підривання тисячі тонн пилу залізної руди піднімаються в повітря й розносяться на десятки кілометрів. Забруднення повітря і води відбувається також під час виплавки чавуну. В той же час чорна металургія переробляє значну частину металобрухту, що сприяє очищенню навколишнього середовища від одного з агресивних забруднювачів.
Металургійний комплекс потребує докорінної перебудови. Можна одержувати високоякісну сталь, обминаючи стадію чавунного виробництва у доменних печах. Це метод безперервного розливання сталі через "шлакове переплавлення".
У такому разі відпадає необхідність а агламе6раційених та збагачувальних коксохімічних заводах і доменних печах. Почистішає навколишнє середовище, позбавившись кіптяви, диму, окислів доменного й коксохімічного виробництва, з'явиться можливість відмовитись від більшості прокатних стоків, блюмінгів, слябінгів.
У металообробці слід застосувати процеси надвисокого тиску, де кусень металу стає рухомим і піддатливим, як рідина. Цей же метод дає змогу створювати деталі будь-якої форми й конфігурації без подальшої токарної або фрезерної доробки. За цією технологією 90% сталі виплавляється з металобрухту й лише 10% - залізної руди. Це заощадить невідповідні природні ресурси, а зношені металеві деталі будуть відновлюватися спеціальним переплавленням. Така технологія тим часом використовується лише на Південному машинобудівному заводі та Дніпропетровському металургійному комбінаті, хоча й варто застосовувати її скрізь.
ВИСНОВКИ
Отже чорна металургія має велике значення для України, але вони із собою приносить і проблеми, наприклад, забруднення навколишнього середовища, це проблема є найважливішою, ми розкрили в даній курсовій роботі дуже багато проблем і як їх можна вирішити, можливо не повністю, але на дуже великий відсоток так їх можна зменшити. Взаємодія суспільства і природи, вплив науково-технічної революції на розвиток суспільств, формування світових макроекономічних процесів, посилення життя країни і народу набули планетарних масштабів і породжують низку глобальних проблем.
Щоб вирішити ці проблеми треба перейти на сучасну технологію і з відходів, які ми випускаємо у повітря можна використовувати як сировину для іншої продукції. Нам слід слідкувати за своїми вчинками, бо якщо ми не будемо слідкувати за цим, а всі будемо ставитись до цього байдуже, то через декілька десятиліть, ми можемо вимерти і від нас навіть і сліду не буде. Так, що нам потрібно уважніше поставитися до цієї проблеми і старатися якнайкраще її усунути. Хоча ми займаємо значне місце у світі по видобутку чорної металургії, нам слід задуматись і за іншими проблемами які вона завдає Україні.
А також для поліпшення якості металу потрібен марганець. Під час виплавлення чавуну він "зв'язує" сірку й виводить її в шлак, запобігає окисленню заліза. Марганець надає міцності сталі, тобто легує її.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Ф.Д. Заставний "Географія України", Львів, Видавництво "Світ" 1994 р.
2. В.В.Ковалевського, О.Л. Михалюк, В.Ф. Семенова "Розміщення продуктивних сил", Київ "Знання" 1998 р.
3. А.Й. Сиротинко, Б.О.Чернов, В.Я. Плахута "Географія України", Київ "Освіта" 1996.
4. Б.П.Ященка "Географія світу", Київ "Артек" 2000 р.
5. П.О.Маг ляк, П.Г. Шишченко "Географія України". Київ "Зодіак-еко" 1997.
Loading...

 
 

Цікаве