WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область) - Реферат

Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область) - Реферат

Азовського м. і зат. Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5-10 м. На Пд. і особливо на Пд. Сх. рівнинність поверхні порушується подами і балками-розлогами(глиб. їх врізу досягає 10- 15 м). Поди займають бл. 20 % тер. області, їх глиб. 6-8 м (подекуди - до 15 м), пл. 0,2- 1 км2 (бувають поди до 120 км2: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи - могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніпра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами вис. 8-15 м. Берегова лінія порізана мілководними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька, Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш - Азовського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут, Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин області найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське родовище). Виявлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і грязі мають лік. властивості.
Клімат X. о. помірно континентальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від -5° на Пн. до -3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215-230 днів. Сума активних т-р за рік 3200- 3400°. Річна кількість опадів незначна - 300-410 мм, переважна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий. Се-ред несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву - суховії (25-ЗО днів на рік, в окремі роки - 50-60), пилові бурі (3-8 днів, у районі Херсона - до 9-12 днів), град (1-2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2-3 роки, найчастіше вони бувають на Пд. області. X. о. розташована у двох агрокліматич. зонах - посушливій, дуже теплій (пн. частина) і дуже посушливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометеорології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Нова, села Бехтери, Попелак, Хорли.
У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка - Дніпро (нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший - Кінська) і утворює т. з. Дніпровські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі - Каховське водосховище. Пересічна густота річкової сітки становить 0,1 км/км 2. Для річок області характерне мішане живлення: снігове становить 85-90 %, підземне - 10-15 %. Природний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використовують для водопостачання, зрошування, риборозведення. Лимани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи південні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорноземами південними солонцюватими, далі на Пд.- каштановими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Характерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грунти і солоді подів. У межах Нижньодніпровських пісків - дернові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На піщаних островах і косах - дер-нові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плавнях Дніпра - торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця - лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорноморській (Понтичній) степовій геоботанічній провінції. Характерні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи,заплавні і подові луки. Природні степи збереглися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребінчастий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пирію подового з гірчаком і хріном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дніпровських плавнях - очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-шелюгові зарості, ксерофітні злаки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, виноградниками. На узбережжях заток і лиманів зростають солонець європейський трав'янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насадження займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різно-манітний: риб - 182 види, земноводних - 8, плазунів - 11, птахів - бл. 300, ссавців - до 70 видів. Водяться лисиця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпоширеніші куріпка сіра, шуліка чорний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плавнях - коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мартин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, сазан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бички, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та ін.
X. о. лежить у межах Причорноморської середи ьостепової фізико-географічної провінції (пн. частина) та Причорно-морсько-Приазовської сухо-степової фізико-географічної провінції. Переважають се-редньостепові рівнинні та луко-степові низовинні, на Пд.- су-хостепові примор. природно-тер. комплекси з фрагментами солонців і солончаків. Серед сучас. природних і природно-антропогенних процесів, несприятливих для с.-г. вироби.,- ерозія (еродовано 115 тис. га), засолення грунтів, зсуви, дефляція, замулювання водойм, річищ річок, абразія (щорічно на площі бл. 100 га, особливо на берегах Каховського вдсх.). У боротьбі з негативними процесами застосовуються комплексна меліорація, контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків тощо. У Цюрупинську працює Нижньодніпровська н.-д. станція залісення пісків і виноградарства на пісках.
На Херсонщині - 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (заг. пл. 123,3 тис. га): 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова, частина Чорноморського біосферного заповідника), 5 заказників (Бакайсь-кий заказник. Березові Колки, Джарилгацький заказник, Ягор-лицький заказник. Саги}, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі - респ. значення); 7 заказників, 32 пам'ятки природи, 12 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ місц.
Loading...

 
 

Цікаве