WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Швеція (економіко-географічна х-ка) - Реферат

Швеція (економіко-географічна х-ка) - Реферат

ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8% (1999 р.)
ІМПОРТ: 80 млрд. дол. США (2000 р.).
Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг.
Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8% (1999 р.)
На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім запасам залізної руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо прискорився економічний розвиток у повоєнний період, до середини 1970-х років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою конкурентоспроможністю. Проте протягом останніх двох десятиліть ВНП у розрахунку на душу населення в Швеції зменшився до рівня, нижчого від середнього в країнах-членах ОЕСР.
У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого підвищення цін і видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету.
На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів загальнобюджетний дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998 році отримали надлишок у розмірі 2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не знає жодна з країн ОЕСР.
Зміцнення бюджету супроводжувалося значним поліпшенням макроекономічних показників. В останні роки зменшилися відсоткові ставки на довгострокові позики. Різниця у відсоткових ставках порівняно з іншими європейськими країнами скоротилася до 0,4 відсотка. Темпи інфляції як і раніше низькі і сталі, а продуктивність праці і виробництва значно зросли після знецінення шведської крони у 1992 році.
Протягом 1990-1997 років продуктивність праці зросла на 60 % в наукомістких галузях промисловості і майже на 40 % у капіталомістких галузях. Завдяки успішній експортній діяльності ринкова участь Швеції збільшилась від 1992 року більше ніж на 20 %.
Незважаючи на свою помірну частку у ВВП (22 % у 1997 році), промислове виробництво і досі відіграє провідну роль у шведському експорті. 14% відсотків у ньому становлять продукти лісової промисловості, 10% - продукти хімічної промисловості, з яких 4% припадає на фармацевтичні препарати і 55 % - на металоконструкції, вироби машинобудування і обладнання. 20 найбільших промислових груп, до яких належать зокрема АСТРА, Електролюкс, Екрікссон, Фармація, Вольво та СКА, формують понад половину загального шведського експорту товарів.
Інтенсивність наукових досліджень і розробок у шведському промисловому секторі є однією з найвищих у світі. Близько 80% видатків на наукові дослідження в шведській промисловості здійснюються 20 великими промисловими групами.
Традиційно велику частку шведського виробництва становили капіталомісткі галузі, такі як паперово-целюлозна промисловість і чорна металургія. На сьогоднішній день, однак, все більшої ваги набуває високотехнологічна продукція: телекомунікаційне обладнання, спеціальні прилади, автомобілі, фармацевтичні препарати.
Наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років у Швеції був зафіксований значний витік прямих інвестицій. 80% прямих іноземних інвестицій (ПІІ) надійшли зі Швеції протягом 1986-90 років до країн ЄС, оскільки шведські компанії закріплювалися на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Протягом 1990-х років притік ПІІ до Швеції зріс, і баланс став позитивним.
Нині Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій (ІТ). Зокрема, стрімке зростання компаній у таких секторах як Інтернет та ІТ привернув світову увагу. Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв'язку та бездротових інтернетних прикладних програм. Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній, які працюють з ІТ. Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як про інтернет-столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються ІТ та мобільним зв'язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни.
Шведське "ІТ-диво" стало можливим завдяки високопрофесійному рівневі працівників і сталим традиціям інновацій у сфері комп'ютерів та зв'язку. Ще одним додатковим фактором, якого часто не помічають, є те, що ІТ вже давно широко використовуються і в приватному, і в державному секторах, а також школах, коледжах, університетах і вдома.
Сьогодні кожна друга сім'я у Швеції має найновішу модель персонального комп'ютера з доступом в Інтернет. Кількість домашніх користувачів Інтернету швидко зростає. Ще у 1998 році 72% працюючого населення використовували комп'ютер на роботі. У період з 1995 по 1999 рік кількість користувачів мобільного зв'язку збільшилася з 1,5 до 4,6 млн. В результаті Швеція обігнала Сполучені Штати у глобальному індексі використання ІТ, який був складений американською аналітичною компанією IDC, і зараз вона є найрозвинутішою країною у сфері ІТ.
Природні ресурси
Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди та інші мінерали, однак не має значних покладів вугілля і нафти. Залізорудні копальні розташовані на крайній півночі. Продукція їх видобутку переважно експортується.
Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною високорозвинуті галузі деревообробної промисловості - лісопильну, целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок. У 1997 році обсяг експорту в цій галузі становив 91 млрд. шведських крон.
Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового розвитку Швеції. Нині майже 15% енергії країна одержує від гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних річках. Понад 40% споживаної енергії в Швеції припадає на імпортовану нафту, 7% - на імпортовані вугілля і кокс. Дванадцять шведських атомних реакторів забезпечують 15% сукупної енергії, або майже 50% електроенергії.Решту енергії дають біопаливо, торф, спалювані відходи тощо.
Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення, спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його робочого періоду.
Валовий внутрішній продукт (ВВП), млрд. шведських крон
2000 2001 2002 2003 2004
ВВП, теперішні ціни 2083 2151 2248 2357 2465
Щорічне коливання в обсязі у % 3,6% 1,7% 2,4% 2,6% 2,3%
Інфляція
2000 2001 2002 2003 2004
ІСЦ, щорічна зміна у відсотках 0,01% 0,03% 0,02% 0,02% 0,02%
Зайнятість та безробіття, 2000-2004
2000 2001 2002 2003 2004
Кількість працюючих (тис). 4.159 4.230 4.251 4.269 4.284
Коефіцієнт зайнятості (від усього населення 20-64 років) 77,2% 78,2% 78,2% 78,3% 78,3%
Офіційний рівень безробіття3 4,7% 3,9% 3,8% 3,9% 4,0%
Кількість зайнятих у програмах політики ринку праці (тис.) 113 104 97 87 77
У відсотках від робочої сили3 2,6% 2,4% 2,2% 2,0% 1,7%
Уряд Швеції прагне, щоб у 2004 році 80 відсотків дорослого населення мали постійне місце роботи.
Loading...

 
 

Цікаве