WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Швейцарія в сучасному європросторі - Реферат

Швейцарія в сучасному європросторі - Реферат

досвід утвердження демократії у суспільстві.
Основним принципом місцевого управління як у Швеції, так і в інших Скандинавських країнах, звичайно, є високий рівень прав місцевої громади.
Місцеве самоврядування у нашій країні має довгу традицію. На сьогоднішній день у Швеції є два типи органів місцевого самоврядування, а саме: муніципальні ради на міському рівні (їх налічується 289) та ради графств на регіональному рівні (кількістю 18). Поза цим окремо виділяють муніципалітет Готланду.
Муніципальні ради та ради графств спільно опікуються дорогами, будівництвом та комунальним господарством.Окрім того, муніципальні ради відповідають за організацію освіти, культурного та громадського життя, допомогу людям з дисфункціями та горомадянам пенсійного віку, перекваліфікацію безробітних, соціальний захист населення. Останнім часом вони поклали на себе й роботу із численними біженцями та емігрантами - звичайно, за особливу фінансову компенсацію з боку держави.
Головним завданням рад графств у Швеції є забезпечення належного рівня медичного обслуговування громадян, яке переважно є державним.Вони також формують програми ділового розвитку регіонів та сприяння місцевому підприємництву.
Муніципальні ради мають надзвичайно широке коло повноважень в усіх сферах суспільного життя. Вони самостійно формують свої бюджети, визначають пріоритетні напрями діяльності, рівень прибуткового податку та інших місцевих зборів, включаючи плату за муніципальні послуги. Кожні чотири роки місцева громада обирає прямим пропорційним голосуванням членів муніципальної ради, причому партії, які отримали місця в органі місцевого самоврядування, отримують дотаційне фінансування з відповідного місцевого бюджету.
Кожна муніципальна рада та рада графства має свій виконавчий комітет, який координує всю поточну діяльність органу місцевого самоврядування, визначає напрями розвитку міста або регіону, формує бюджет та контролює його виконання, готує до прийняття муніципальні рішення. Голова виконавчого комітету є спеціальним муніципальним уповноваженим із статусом мера. Громадськість має надзвичайно широкий вплив на прийняття та моніторинг муніципальних рішень.
Місцеві органи влади керують близько 1 600 корпораціями, причому більшість із них цілком належать певному муніципалітетові або раді графства. Такі компанії спеціалізуються здебільшого на наданні технічних послуг і діють за тими самим принципами, що й приватні. Втім, є і деяка відмінність: широка громадськість може вільно ознайомлюватися з документацією щодо діяльності муніципальних компаній за "принципом гласності", який записаний у Шведській Конституції.
Фінансовий стан шведського місцевого самоврядування
У 1999р. витрати шведських муніципальних рад і рад графств становили 22,7% ВНП. Найбільшою статтею у видатковій частині бюджету муніципалітетів є витрати на освітню галузь - вони сягають 29% сукупних витрат. На допомогу людям пенсійного віку та інвалідам спрямовується 28% загальних витрат. Найважливішим джерелом наповнення місцевих бюджетів є прибутковий податок із зарплат та пенсій громадян, ставки якого місцева влада встановлює самостійно. У 2000р. розмір найвищої ставки сукупного муніципального та графського податку становив 33,17%, а найнижчої - 27,13% оподатковуваного прибутку. Iншою важливою статтею прибутків у місцевих бюджетах є плата за комунальні та інші послуги, які надає муніципалітет. У 1999р. такі надходження склали 8,4% загальних муніципальних доходів.
Слід зазначити, що, починаючи з 1996р., держава запровадила нову систему податкового вирівнювання для місцевої влади. Вона полягає в тому, що ті графства та муніципалітети, у яких рівень оподатковуваного прибутку на душу населення нижчий за середній по країні, - отримують державні дотації, а в кого вищий - повинні здійснити додаткові відрахування до державної казни. Така вирівнювальна система дає змогу уникнути диспропорцій між структурними потребами регіонів та наявними коштами на їх забезпечення. Сукупні державні дотації не можуть перевищувати загальну суму додаткових відрахувань. Таким чином у країні відбувається перерозподіл надлишку муніципальних ресурсів, який регулює держава.
Відносини між державою та місцевими органами самоврядування можна охарактеризувати як тривалу співпрацю в різних сферах суспільного життя. Окрім того, Уряд та Парламент Швеції здійснюють регулювання та контроль діяльності муніципальної влади за допомогою державних агенцій, розгалуженої законодавчої бази і необхідних інструкцій, які регламентують діяльність в основних соціальних сферах муніципального самоврядування. Iншою формою нагляду з боку держави є те, що законність рішень муніципальних рад або рад графств може бути оскаржена будь-яким громадянином у Адміністративному суді.
Iз входженням Швеції до Європейського Союзу в 1995р. посилилася міжнародна кооперація місцевих рад Швеції з аналогічними органами самоврядування в інших європейських країнах. Окрім того, шведські місцеві ради разом із місцевими радами інших нордичних країн включилися у програми розвитку Балтійських країн та північно-західної Росії. Швеція ділиться досвідом місцевого самоврядування і з Україною, зокрема, здійснюючи експериментальний проект у м.Iрпінь, що в Київській області.
Ви знаєте, що дуже довго Швеція була нейтральною державою із власними потужними оборонними ресурсами. Ми розбудували свою індустрію оборони, а відтак були незалежними від інших країн. Але щоб утримувати свій нейтралітет, потрібно постійно доводити силу нашого оборонного потенціалу. I це, можна казати, було традицією після Полтавської битви і ще деяких війн до кінця ХVIII століття. Уже від початку ХIХ ст. Швеція більше не вела війн, оскільки запровадила політику нейтралітету, котра тривала до Другої світової війни. Але в 1939р., коли Радянський Союз напав на Фінляндію, яка для нас була і є сусідньою, братньою країною, Швеція, хоч і не брала участі у війні, але іншими методами, зокрема ресурсами, допомагала фінському народові. Відтоді й аж до 1995р. Швеція цілковито дотримувалася політики нейтралітету. Ми не входили до жодних альянсів у мирні часи, аби мати змогу бути нейтральними і в періоди війни. I такий підхід не є позицією якої-небудь однієї партії - він закладений у платформі всіх демократичних партій Швеції. Обачно Комуністична партія не взяла участі в таких рішеннях. Утім, вона наразі не вважається у нас демократичною.
У 90-х роках у світі відбулися значні геополітичні трансформації: розпався Радянський Союз, посилилися процеси глобалізації, сталися зміни в концепції НАТО та Європейського Союзу. Відтак у 1995р. ми вирішили стати членом ЄС, що означало для нас початок нової політики. Проте членство Швеції в ЄС має певні особливості: вона бере участь у політичному альянсі, але військово залишається нейтральною. Iншими словами, Швеція ніколи не братиме участі у військових операціях, навіть якщо їх проводитиме Європейський Союз, який нині має намір створити свої збройні сили.
Як відомо, нині тривають дискусії щодо прийняття Конституції ЄС.Ми б хотіли, аби там знайшла місце шведська позиція, яка полягає в тому, що Швеція повинна мати гарантії і право не брати участі у війні, якщо до неї вдасться Європейський Союз. Це принцип, якого наша країна досі неухильно
Loading...

 
 

Цікаве