WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Хорватія (економіко-географічна х-ка) - Реферат

Хорватія (економіко-географічна х-ка) - Реферат


Реферат на тему:
"Хорватія"
(економіко-географічна
характеристика країни)
Офіційна назва - Республіка Хорватія (Republika Hrvatska). Друга за площею території та чисельністю населення республіка колишньої СФРЮ.
Хорватія межує з Боснією і Герцеговиною (довжина кордону - 932 км), Угорщиною (329 км), Словенією (501 км), Соціалістичною Республікою Югославія (241 км. на півночі та 25 км. на півдні). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км.
Морські кордони були визначені між Італією та колишньою Югославією і нині становлять 930 км. Між Хорватією та Словенією - у затоці Піран, між Хорватією та Чорногорією - у затоці Катор. Демаркаційна лінія морем визначається островами. Вона проходить по лінії фарватера. Цей простір становить державні кордони Хорватії.
Географічне положення - розташована у північно-західній частині Балканського півострова. Географічно країна розташована на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям.
Хорватське Адріатичне узбережжя - одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується 1185 островів та острівців. 66 з них заселені. Найбільший з них - острів Крк; інші великі острови: Крес, Хвар, Пагі Коркула. Найбільші півострови - Істрія та Пельжесак, найбільша затока - Кварнер.
Площа території держави (включаючи море) - 89,810 кв. км.
Площа суходолу - 56,610 кв. км.
Площа внутрішнього моря - 33,200 кв. км.
Площа економічної морської зони - 23,870 кв. км.
Загальна площа економічної зони - 113,680 кв. км.
Довжина берегової лінії - 5835 км.
Довжина берегової лінії материка - 1777 км (30,5%).
Довжина берегової лінії островів - 4058 км (69,5%).
Морські простори: континентальна зона (глибини до 200м або на глибину експлуатації). Територіальні води - 12 морських миль.
Кількість населення - 4,5 млн. осіб (1999 р.).
Адміністративний поділ: Хорватія складається з 21 жупанії (округа): Біловар-Білогора, місто Загреб, Дубровнік-Неретва, Істра, Карловак, Копрівніца-Крізевчі, Крапіна-Загор'є, Ліка-Сень, Медімур'є, Oсієк-Баранья, Пожега-Славонія, Прімор'є-Горскі Котар, Шибеник, Сісак-Мославіна, Славонскі Брод-Посавіна, Раскол-Далмація, Вараждін, Віровітіца-Подравіна, Вуковар-Срем, Задар-Kнін, Загреб.
В свою чергу жупані поділяються на громади та міста. У Хорватії 6694 населених пунктів, 204 з яких - міста, а решта - села. Великі селища складаються з кількох громад, але у більшості випадків селище відповідає місцевій громаді. Крім того, існує два спеціальних самоврядувальних округи (котари), які перебувають під контролем сербської меншини, - Гліна та Кнін.
Столиця - Загреб (Zagreb) - 706,7 тис. жителів.
Інші великі міста: Спліт - 189 тис. осіб, Рієка - 168 тис., Осієк - 105 тис. осіб.
Офіційна мова - хорватська.
Грошова одиниця - куна = 100 липам (введено 1 червня 1994 р.)
Національне свято - 25 червня - День незалежності (1990 р.).
Герб Республіки Хорватія - історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і білих (срібних) полів, що чергуються.
Прапор Республіки Хорватія складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона) накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю область прапора.
Прапор - символ прагнення хорватських національних реформаторів до об'єднання Хорватії.
Державний гімн Республіки Хорватія - "Lijepa Nasa Domovina" ("Наша гарна Батьківщина"). Автор віршів - Антун Міханович. Спочатку вірш був опублікований у журналі "Даніца" ("Ранкова зірка") у 1835 під назвою "Hrvatska Domovina" ("Хорватська Батьківщина"). У 1846р. Йосип Рунджанін під час служби в Гліні придумав мелодію на вірші Міхановича. А в 1861 році В.Ліхтенеггер скомпонував і записав музику Рунджаніна. Вперше як державний гімн пісню було виконано в 1891 році на виставці, що проводилася Хорватсько-Славонською Економічною Спілкою у Загребі.
Членство в міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ, участь у програмі НАТО "Партнерство заради миру".
Хорватія, яка багато років розвивалася в єдиному народногосподарському комплексі колишньої Югославії, ставши самостійною, об'єктивно не могла уникнути болісного розірвання відносин зі своїми старими партнерами, змін у пріоритетах розвитку, формування нової експортно-імпортної структури і розробки нової економічної стратегії в цілому. Багато проблем пов'язані з тим, що самі хорвати називають особливостями "транзитної економіки" (перехід від централізованого бюрократичного планування та постачання до ринкових механізмів). До того ж розпад югославського господарського комплексу відбувається в умовах воєнних конфліктів з повним припиненням взаємовідносин, що додатково ускладнювало становлення хорватської економіки.
Економічні відносини з закордонними країнами також зазнали істотних змін. Основними хорватськими партнерами стали країни - члени ЄС, а питома вага країн Східної Європи в товарооборот скоротилася в 3-4 рази. В результаті виникла тенденція до зниження експортного потенціалу Хорватії.
Війна, відповідно великі збитки, завдані інфраструктурі і промисловим об'єктам, а також чотирирічна окупація майже чверті державної території Хорватії, внаслідок якої 25 відсотків промислового потенціалу не було включено в державну економічну систему, значно посилили вплив проблем перехідного періоду на економіку країни. На початку процесу здобуття незалежності Хорватія була на вищому рівні розвитку, ніж інші республіки колишньої Югославії і навіть багато інших східноєвропейських країн. Сучасна західна технологія, якісні управлінські структури, досвідчені та освічені спеціалісти, високий рівень продуктивності праці і головне - готовність до ринкової конкурентоспроможності, як і раніше залишаються основними цінностями хорватської економіки. Маючи основними діловими партнерами такі країни, як Німеччина, Італія, Австрія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Хорватія експортує нафтопродукти, продукцію хімічної, харчової і текстильної промисловості, вироби із шкіри та взуття, пластмасові вироби.
Економічна і політична ситуація в Республіці Хорватія демонструє тривалу стабільність, яка є нормальною основою для подальшого зростання економіки та отримання іноземних інвестицій. Макроекономічні показники свідчать про ефективність валютної політики: конвертованість національної валюти (куни), стабільно низька інфляція (3-4%, і 5,8 % у 1998р. за поданням СОТ) протягом кількох останніх років, постійна тенденція до зростання валового національного продукту (3,3% у 1998р.) і цінова стабільність.
Ремонетаристська економіка завершилася значним накопиченням запасів валюти у Хорватському Національному Банку, крім того, комерційні банки мають накопичення певних запасів валюти. У листопаді 1998 року запаси валюти ХНБ становили 4,6 мільярда доларів США. Бюджетний
Loading...

 
 

Цікаве