WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Узбекистан (економіко-географічна х-ка) - Реферат

Узбекистан (економіко-географічна х-ка) - Реферат


Реферат на тему:
"Узбекистан"
(економіко-географічна характеристика)
Офіційна назва - Республіка Узбекистан.
Суверенна демократична Республіка Узбекистан утворена 31 серпня 1991 року.
Географічне розташування - держава знаходиться в центральній і північно-західній частинах Середньої Азії, у межиріччі Амудар'ї і Сирдар'ї.
Територія республіки простяглася із заходу на схід на 1425 км, а з півночі на південь - на 930 км і становить 447,4 тис. кв. км.
Узбекистан межує з Афганістаном - 137 км, Казахстаном - 2203 км, Киргизстаном - 1099 км, Таджикистаном - 161 км, Туркменістаном - 1621 км і Аральським морем - 420 км.
Населення - 24,7 млн. осіб. У країні живуть представники 100 національностей і народностей, найбільш численні з яких: узбеки (75,8%), росіяни (6,0%), таджики (4,8%), казахи (4,1%), татари (1,6%).
Середня густота населення - 52,4 особи на 1 кв. км.
Адміністративний поділ - 12 областей (вілоятів), одна автономна республіка і одне місто; Андижанська область (столиця - м.Андижан); Бухарська область (Бухара); Джизакська область (Джизак); Ферганська область (Фергана); Каракалпакська Автономна Республіка (Нукус); Кашкадар'їнська область (Карші); Хорезмська область (Ургенч); Наманганська область (Наманган); Навоїйська область (Навої); Самаркандська область (Самарканд); Сирдар'їнська область (Гулістан); Сурхандар'їнська область (Термез); м.Ташкент; Ташкентська область (Ташкент).
Столиця - Ташкент (понад 2 млн. жителів).
Найбільші міста: Самарканд (365 тис. жителів). Наманган (362,3 тис. жителів), Андижан (319,9 тис. жителів), Бухара (238,2 тис. жителів), Нукус (191,2 тис. жителів), Карші (190 тис. жителів), Фергана (182,3 тис. жителів).
Найвища точка над рівнем моря - м. Аделунга (4,301 м).
Державна мова - узбецька.
Релігії - мусульмани - 88% (в основному суніти), православні - 9%, інші - 3%.
Грошова одиниця - сум, 1 сум =100 тіїнам.
Національне свято - День незалежності - 1 вересня.
Членство в міжнародних організаціях і програмах - Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), ООН (з 02.03.1992 р.), ОБСЄ (з 26.02.1992 р.), Рада Євроатлантичного партнерства (РЄАП), ЄБРР, ВООЗ, Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня митна організація (ВМО), Рух Неприєднання (РН), Група Світового банку (СБ), МВФ, ІКАО, Організація економічного співробітництва, Міжнародний комітет Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МКЧХ), Організація Ісламська конференція (ОІК), Міжнародна телекомунікаційна супутникова організація (Інтелсат) та інші.
Після проголошення незалежності в Узбекистані крім тих труднощів, які були характерні для всіх пострадянських країн, складність економічної ситуації посилювали деякі специфічні особливості. Це насамперед те, що створені тут досить великі, але технологічно незамкнуті виробництва і галузі були орієнтовані, в першу чергу, на забезпечення потреб загальносоюзного ринку, переважно у сировині і проміжній продукції (бавовняне волокно, продукти сільського господарства, паливо, стратегічні мінеральні ресурси). Основну частину споживаних ресурсів виробничого призначення, машин, обладнання, товарів народного споживання республіка змушена була завозити ззовні.
У результаті проведених після 1991 року економічних реформ були забезпечені зернова незалежність країни за рахунок розширення посівів зернових та енергетична незалежність країни за рахунок створення і розвитку нових підприємств у нафтовидобувній і нафтопереробній промисловості.
Якщо характеризувати макроекономічний розвиток країни, то з 1996 року в Узбекистані відзначається економічне зростання (у 1996 році реальний ВВП збільшився на 1,7%, у 1997 році - на 5,2%, у 1998 році - на 4,3%, у 1999 році - на 4,3%, в 2000 році - на 4%). У 2001 році зростання ВВП становило 103% проти рівня дореформного 1991 року.
Досягнення макроекономічної стабільності і початок економічного зростання дозволили з кінця 1996 року активізувати інвестиційну політику та ініціювати глибокі структурні зміни в економіці.
Завдяки цим заходам Узбекистан подолав спад інвестиційної активності, який почався ще в кінці 80-х років, і забезпечив стабільне щорічне зростання інвестицій в основні фонди. Вже в середині 90-х років вдалося здійснити технологічну модернізацію цілого ряду діючих підприємств і створити нові, у тому числі з виробництва автомобілів. При цьому намітилося значне поліпшення структури економіки - у бік переходу від сировинної орієнтації на випуск готової продукції.
Промисловість.
Після здобуття країною незалежності на перших етапах економічних реформ промислова політика переважно була спрямована на підтримку вітчизняних виробників і забезпечення економічної незалежності країни шляхом налагодження власного виробництва найважливіших видів виробничих ресурсів, які раніше ввозилися. Велика увага також приділялася розвитку капіталомістких галузей добувної промисловості, пов'язаної з використанням багатих родовищ мінеральної сировини.
Позитивні зміни в розвитку промислового виробництва почали відбуватися вже в 1995-1996 роках, коли припинено спад виробництва і обсяги випуску промислової продукції сягнули рівня 1990 року. Припинення спаду виробництва і відновлення промислового зростання були досягнуті, передусім, за рахунок фінансової підтримки галузевих структурних перетворень, прискореного розвитку базових галузей - нафтової, газової, золотовидобувної промисловості, кольорової металургії. За роки незалежності вдалося ввести в дію десятки нових великих виробничих об'єктів і освоїти випуск сотень нових видів промислової продукції.
Нині Узбекистан має розвинуту промисловість, яка представлена більше ніж 100 галузями. Галузі важкої промисловості виробляють 62% загального обсягу промислової продукції, легкої - 27%, харчової - 7%. Понад 2,2 тис. великих та середніх підприємств випускають продукцію для внутрішнього і зовнішнього ринків.
Енергетика. Одним з основних пріоритетів початкової стадії реформ було досягнення енергетичної незалежності, як основного чинника забезпечення економічної безпеки.
За роки незалежності було введено в дію цілий ряд великих енергетичних об'єктів, в числі яких нафтогазоконденсатне родовище Кокдумалак, Бухарський нафтопереробний завод, Ходжіабадське підземне сховище газу в Андижанській області та інші.
Зараз на території республіки працюють 3 нафтопереробних (Ферганський, Алтиарикський, Бухарський) і два газопереробних (Шуртанський і Мубарекський) заводи.
Узбекистан - єдина республіка колишнього СРСР, де виробництво нафти й газу за роки реформ не тільки не скорочувалося, але й неухильно збільшувалося. Вже в 1995 році за виробництвом нафти і газоконденсату Узбекистан випередив Туркменістан та Україну, а за виробництвом природного газу -
Loading...

 
 

Цікаве