WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Польща (економіко-географічна х-ка) - Реферат

Польща (економіко-географічна х-ка) - Реферат

поставок товарів з Росії в Польщу, а у зв'язку з цим значне підвищення дефіциту у взаємному товарообороті.
Стан польської економіки напередодні вступу в ЄС
Польські реформи нерідко називають еталоном ринкових перетворень. ВВП країни перевищив дореформений рівень 1989 року на 30%. Досягнення очевидні: поляки їздять на європейських автомобілях, у великих містах скрізь вивіски відомих західних інвестиційних і комерційних мереж.
Одним із стимулів для реформ є прагнення вступити в Європейський Союз. Бажання стати частиною об'єднаної Європи виражається навіть в автомобільних номерах, які з цього року оформлені за європейськими нормами.
У Польщі є всі шанси потрапити в Євросоюз у 2003 році. Однак за таку перспективу доводиться розплачуватися. Протягом останніх трьох років у Польщі відзначено величезне негативне сальдо поточного платіжного балансу. Після кризи 1997 року в Південно-Східній Азії товари і послуги азіатського походження стали дешевшими від польських або ціни зрівнялися, а наслідком російського дефолту 1998 року стала втрата східного ринку.
Ускладнила становище також зміна керівництва Центрального банку. Напередодні Різдва Національний Польський Банк залишила голова Халіна Гранкевич-Вальц, яка очолювала його з 1993 року. Їй на зміну прийшов архітектор і виконавець польської шокової терапії 1990 року Лєшек Бальцерович. Всі інвестиційні банки поставилися до цього позитивно, на валютних торгах курс польського злотого за тиждень утвердився з 4,5 до 4,1 за долар.
Поляки люблять повторювати, що їхній економіці вдалося благополучно пережити азіатську кризу і російський дефолт. Однак напливу грошей з фондового ринку уникнути не вдалося: після серпневих подій у Росії інвестори вважали, що Польща також знаходиться в зоні ризику, а злотий, що "вистояв", дозволив полякам з вигодою для себе купувати здешевілу продукцію Росії і країн Південно-Східної Азії, але одночасно закрив шлях польським товарам на ринок тієї ж Росії.
Лише за два останніх роки негативне сальдо платіжного балансу збільшилося з 4 до 7,4% ВВП. Цього року воно збільшиться до 9%. Лише держави ЄС, а також Чехія, Угорщина і Словаччина продовжують після 1998 року споживати польську продукцію в колишніх обсягах. Експорт в інші країни Центральної і Східної Європи скоротився на 35%, включаючи 55-відсоткове падіння обсягів експорту в Росію. У свою чергу імпорт товарів, наприклад, з Росії скоротився лише на 15%.
На скорочення обсягів експорту з 32,4 млрд. доларів у 1998 році до 27,8 млрд. в 1999 році вплинув також малий і середній польський бізнес, який досі спеціалізується на товарах з низькою доданою вартістю. Погіршують платіжний баланс і зростаючі відсоткові виплати з обслуговування боргу, що становили в минулому році 3,3 млрд. доларів (у цьому році - 4,2 млрд.)
Варто звернути увагу також на наслідки фіскальної політики уряду і грошової політики Центрального банку. Стабільний злотий і висока відсоткова ставка (20,5%) при фінансуванні дефіциту бюджету за рахунок короткострокових позик збільшили надходження спекулятивного капіталу і зменшили частку прямих інвестицій. У 1996 році дефіцит платіжного балансу на 93% фінансувався прямими іноземними інвестиціями. У 2000 році він фінансувався короткостроковим спекулятивним капіталом більше ніж на 60%.
Занепокоєння також викликає дефіцит бюджету. Через масштабні соціальні програми він зріс до 3,7% ВВП.
Протягом тривалого часу вирішувати бюджетні проблеми і забезпечувати надходження прямих іноземних інвестицій дозволяла масштабна приватизація промисловості і банківського сектора. Так, тільки від продажу контрольних пакетів акцій Bank PKO SA і Bank Zaсhodni SA у 1998 році бюджет отримав 1,6 млрд. доларів, а продаж пакету акцій телекомунікаційного підрозділу промислового конгломерату Elektrim приніс державі ще 1,2 млрд. доларів.
У 1999 році доходи від приватизації становили 3,4 млрд. доларів, а в 2000 році передбачалося отримати 5 млрд. доларів. Ці гроші мали надійти від продажу пакету акцій (25-35%) телекомунікаційної компанії TP SA, 30% нафтохімічної компанії PKN ORLEN і 20-30% акцій НПЗ Rafineria Gdanska. Однак привабливих об'єктів приватизації на майбутнє вже не залишилося, а ті, що залишилися, вимагають істотних вкладень.
Кошти, які уряд мав намір отримати від приватизації, необхідні для підтримки економіки під час продовження економічних реформ. Парламент вже схвалив закон, згідно з яким гроші від продажу 7% акцій приватизованих компаній будуть передані на підтримання працівників, яких скорочено. Додатково по 2% акцій будуть закріплені за державними фондами, що займаються науковими дослідженнями і реструктуризацією державних підприємств. Для закриття вугільних шахт уряду буде потрібно 3,5 млрд. доларів, основна частина цих коштів - початкова допомога шахтарям.
Становище ускладнюється тим, що нинішній уряд одночасно здійснює масштабні реформи у соціальній сфері. Сильний злотий, високі відсоткові ставки і недосконалість трудового законодавства роблять бізнес у Польщі дуже дорогим. Для пом'якшення ситуації необхідно вжити термінових заходів, пожертвувавши частиною нинішніх досягнень у сфері макроекономіки. Насамперед, йдеться про зниження відсоткової ставки, інакше ряд підприємств продовжить практику запозичення за кордоном, розпочату в 1998 році.
В першу чергу необхідно вирішити завдання зменшення негативного сальдо платіжного балансу при стабільному злотому і проблему безробіття. Врегулюванню проблеми пошуку компаніями додаткового капіталу і створення нових робочих місць на кошти, що вивільняються, має сприяти податкова реформа, в рамках якої до 2004 року податок на доходи корпорації скоротяться з 34 до 22%. Звільнити бюджет від обтяжливих соціальних витрат покликані пенсійна реформа і реформа системи охорони здоров'я. Суть першої реформи в стимулюванні недержавних пенсійних фондів. Розвиток таких фондів, які третину своїх активів можуть інвестувати в акції, принесе на фондовий ринок додаткові кошти і створить базу для формування національного капіталу.
Зміни очікуються також у сфері охорони здоров'я. Прогнозується, що на ринку зросте роль приватних страхових компаній, а тарифи на обслуговування визначатимуться ринком, що дозволить поступово відмовитися від бюджетного фінансування охорони здоров'я в цілому. Регіональні лікарняні каси фінансуватимуть клініки, виходячи з обсягів наданих послуг.
На жаль, закриття шахт і звільнення робітників у металургійній галузі уникнути не вдасться. Але це необхідний захід не лише з огляду на потребу знизити держвитрати або підвищити економічну ефективність підприємств, але також у рамках структурних реформ, які Польща повинна провести перед вступом в ЄС.
Членство в Євросоюзі - аргумент, який має переважити будь-які заперечення проти цих заходів. Від вступу в ЄС нині очікують не стільки вигоди від єдиного ринку,скільки отримання коштів на різні економічні й соціальні програми допомоги, яку ЄС надає менш розвинутим країнам Союзу. Польща в такому разі може розраховувати на кілька мільярдів доларів у рік.
Loading...

 
 

Цікаве