WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Зімбабве (економіко-географічна х-ка) - Реферат

Зімбабве (економіко-географічна х-ка) - Реферат


Реферат на тему:
"Республіка Зімбабве"
(економіко-географічна характеристика)
Республіка Зімбабве знаходиться на півдні Африки.
Назва Зімбабве походить від словосполучення "зімба рамабве", що мовою шона означає "великий будинок з каміння", і здебільшого вживається при позначенні королівської резиденції. Великий Зімбабве - одна з найвидатніших пам'яток стародавньої культури, збудованих з каміння.
Площа території країни - 390,76 тис. кв. км.
Населення - 11,5 млн. осіб.
Столиця - Хараре (до квітня 1982 року Солсбері) - 1 млн. осіб.
Адміністративний поділ - 8 провінцій.
Офіційна мова - англійська.
Грошова одиниця - зімбабвійський долар = 100 центам.
Державний прапор Зімбабве вміщує 5 кольорів - червоний, жовтий, зелений, чорний і білий. Зелений колір означає багату рослинність країни і розвинуте сільське господарство, жовтий - мінеральні багатства країни. Чорний - переважаюча раса країни, червоний - кров, пролита під час воєн, білий - мир, якого було досягнуто в 1980 році, коли країна здобула незалежність. Червона зірка у символічному значенні відображає національні прагнення, державна емблема Зімбабве - птах.
Державний гімн офіційно затверджено у березні 1994 року. Автор слів - Соломан Муцвайро, музику написав Фред Чангундег.
Загальна характеристика господарства
Зімбабве - одна з найбільш економічно розвинених держав Африки. Країна багата на корисні копалини і має розвинутий промисловий сектор, який процвітає завдяки товарному сільськогосподарському виробництву, сучасній добре розвинутій базі виробничої інфраструктури і кваліфікованим кадрам робітників.
Уряд Зімбабве зберіг і закріпив систему жорсткого державного регулювання, запроваджену в період правління білої меншини. Процес централізації економіки, який тривав до 1998 року, мав на меті створення сприятливих економічних умов для чорної більшості. Однак система державного регулювання економіки Зімбабве стала головною причиною її відставання за макроекономічними показниками, у 1990-х роках в країні постійно зривалася реалізація узгоджених з МВФ програм структурної перебудови економіки.
Розширення штатів державних підприємств та установ, відсутність конкуренції при домінуванні державного сектора, погане управління і корупція, витрати на відправку військ в ДРК у 1998 році спричинили загострення хронічної економічної кризи. У 1997-1998 рр. зімбабвійський долар знецінився, резерви твердої валюти значно скоротилися, різко зросла інфляція, підвищилися внутрішні відсоткові ставки, і профспілки почали виступати проти політики уряду.
Національний доход
У 1997 році ВВП Зімбабве становив більше ніж 8,6 млрд. дол., що дорівнює близько 714 дол. з розрахунку на душу населення.
Близько 23% ВВП припадає на частку доходів від готелів, ресторанів і туризму, 11% - продукції сільського господарства і 7% - гірничовидобувної галузі. Частка обробної промисловості, де широко використовується місцева сільськогосподарська і мінеральна сировина, становить 8% ВВП.
Сільське господарство
Хоча частка сільськогосподарської продукції оцінюється всього в 1/8 ВВП, сільське господарство є життєво важливою галуззю економіки. Це - основне заняття населення країни, де переважають дрібні селянські господарства. Воно забезпечує продуктами харчування городян, сировиною - деякі важливі галузі промисловості і вирощує експортні культури, які приносять країні 2/5 від загальних надходжень іноземної валюти.
Зімбабве забезпечує свої внутрішні потреби у багатьох видах продовольства. Основна продовольча культура - кукурудза. Інші важливі культури - просо і сорго.
Найважливішими товарними культурами є тютюн (дає половину всіх надходжень від експорту сільськогосподарської продукції), бавовна (не тільки йде на експорт, але й переробляється на місцевих підприємствах текстильної промисловості), цукрова тростина (використовується для виробництва цукру для внутрішнього споживання і на експорт) і троянди, які експортуються в Європу.
У врожайні роки головною статтею сільськогосподарського експорту є кукурудза. Вирощують також арахіс, соєві боби, ячмінь, маніок, картоплю, різні овочі і фрукти, переважно банани й апельсини, каву арабіку і чай.
Високо розвинуте м'ясне і молочне тваринництво. Худобу розводять переважно у найпосушливіших районах на південному заході країни.
У 1990-тих роках близько 65% всієї сільськогосподарської продукції і 78% зерна вироблялося в товарних фермерських господарствах.
Лісове господарство і рибальство
Лісове господарство і рибальство не є важливими джерелами державних доходів. У саванних рідколіссях, які належать общинам, селяни вирубують дерева для полів, на паливо і будівельний матеріал.
Більша частина деревини, що використовується в сучасному секторі економіки, надходить з плантацій для вирощування сосни та евкаліпта. У північно-західних районах Зімбабве ведеться промислова заготівля тікового дерева.
У внутрішніх водоймищах країни водиться чимало риби, але лише у народу тонга, який проживає в долині р.Замбезі, риба переважає у харчовому раціоні. Товарний промисел риби обмежений водосховищем Каріба.
Гірничовидобувна промисловість
Надра Зімбабве багаті на корисні копалини, їх добування приносить істотний доход.
Хоча на частку гірничовидобувної галузі припадає лише 2% ВВП, вона забезпечує необхідною сировиною деякі інші галузі промисловості, а добуті корисні копалини, переважно у вигляді продукції первинної переробки, забезпечують третину експортних надходжень.
Основні статті експорту мінеральної сировини (частка у вартості в 1997 р.): золото - 50%, азбест - 13%, нікель - 12%, кам'яне вугілля - 12%, хром - 2%, мідь - 2%, залізняк - 1%, а також кобальт, срібло, олово, коштовні камені, вапняк і т.д.
Родовища платини в районі Хартлі, за 50 км на захід від Хараре, є найбагатшими у світі за межами ПАР.
Азбест у великих кількостях видобувається в районі Звішаване.
Завдяки великим запасам кам'яного вугілля на північному заході в Хванге забезпечуються дешевим паливом теплові електростанції і коксованим вугіллям місцеві металургійні підприємства.
Вапняк і фосфорит добуються для потреб місцевої промисловості.
Обробна промисловість.
До 1995 року продукція обробних підприємств Зімбабве реалізовувалася на захищеному від імпорту внутрішньому ринку, а в наступні роки вже й експортувалася.
Основні галузі обробної промисловості - харчова, текстильна і швейна, взуттєва, меблева, металургійна і металообробна, тютюнова, броварна, хімічна, нафтопереробна, целюлозно-паперова і поліграфічна.
Підприємства обробної промисловості сконцентровані в районі Хараре і Булавайо. Збиткові державні металургійні підприємства знаходяться в Квекве і поблизу Редкліффа.
Енергетика
Більше ніж половина необхідної енергії виробляється з місцевої сировини. Наприкінці 1990-х років близько 45% споживаної енергії отримували на ТЕС, якіпрацювали на вугіллі з родовища Хванге, і 18% - на ГЕС Каріба на р. Замбезі.
Близько 18% електроенергії надходиь у готовому вигляді через кордон.
Близько 20% в структурі енергоспоживання становить нафта, що надходить по нафтопроводу з порту Бейра (Мозамбік).
У сільській місцевості для приготування їжі та обігрівання житла широко використовується деревина.
Транспорт
Близько 90% вантажних перевезень здійснюється залізницею. Довжина залізниці Зімбабве - понад 2,7 тис. км, вона з'єднує головні міста і центри видобувної промисловості.
Залізнична мережа Зімбабве сполучена із залізницями сусідніх країн - Мозамбіку (з портами Бейра і Мапуту), Ботсвани і ПАР (з портами Дурбан, Іст-Лондон і Порт-Елізабет), Замбії, Танзанії (порт Дар-ес-Салам) і ДРК. Управління залізницями Зімбабве здійснюється державною корпорацією. У 1998 році розпочалося будівництво нової залізничної лінії, від Байтбріджа до Булавайо.
В Зімбабве добре розвинута мережа автомобільних магістралей, це близько 14 тис. км асфальтованих доріг, які з'єднують головні міста країни, райони товарного сільськогосподарського виробництва і туристичні центри, а також близько 46 тис. км доріг з гравійним покриттям у сільській місцевості.
Міжнародні аеропорти знаходяться в околицях Хараре, Булавайо і Вікторія-Фолс, в інших містах є аеропорти місцевого значення. Державна авіакомпанія "Ейр Зімбабве" обслуговує внутрішні авіалінії, а також здійснює авіарейси в сусідні країни і Європу.
Зовнішня торгівля
У 1996 році вартість експорту Зімбабве становила 24 млрд. зімбабвійських доларів. Основні статті експорту: тютюн і тютюнові вироби (7 млрд. дол.), продовольство (3 млрд.), золото (3 млрд.), феросплави (1,6 млрд.), а також нікель, залізо і сталь, азбест, волокно бавовни, текстиль, швейні вироби і взуття (менше 1 млрд. зімбабвійських дол. кожного найменування). Цього ж року вартість імпорту становила 28 млрд. дол.: продукція обробної промисловості - 4,5 млрд., хімічної промисловості - 3,7 млрд., машин і транспортного обладнання - 10 млрд., палива та електроенергії - 2,9 млрд., автомобілів і запасних частин до них - 2,4 млрд.
Головні торговельні партнери - ПАР, Великобританія, ФРН, Італія, США і Японія.
Державний бюджет
Упродовж 1980-1990-х років державні витрати, як правило, перевищували прибуткову частину бюджету, і бюджетний дефіцит покривався переважно за рахунок внутрішніх позик. У 1997-1998 рр. сума надходжень від податків і мита становила 50 млн., а витратна частина бюджету - 63 млн. зімбабвійських доларів.
Головні статті витратної частини бюджету - освіта (20%), оборона (8%), охорона здоров'я (5%) і сільське господарство (2%). Виплата з державних боргів становила 34% обсягу національного бюджету. У 1996 році сума загальної заборгованості Зімбабве перевищила 5 млрд. доларів.
Loading...

 
 

Цікаве