WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → В'єтнам (економіко-географічна х-ка) - Реферат

В'єтнам (економіко-географічна х-ка) - Реферат


Реферат на тему:
"В'єтнам"
(економіко-географічна характеристика)
Офіційна назва - Соціалістична Республіка В'єтнам (Cong Hoa Xa Hoi Chu Nghia Viet Nam).
Державний устрій - унітарна республіка.
Географічне положення - розташовується у Південно-Східній частині півострова Індокитай та межує з Камбоджею (1228 км), Китаєм (1281 км), Лаосом (2130 км).
Загальна протяжність кордонів - 4639 км. Берегова лінія - 3444 км.
Площа території - 332,8 тис. кв. км. Країна вузькою смугою завширшки до 600 км на півночі і 375 км на півдні та 50 км у центральній частині (найбільш вузькій) простяглася у меридіальному напрямку вздовж східного узбережжя півострова на 1750 км. Зі сходу омивається Південно-Китайським морем і його частиною - затокою Бакбо, з південного заходу - Сіамською затокою.
Чисельність населення - 79,9 млн. чоловік (14 місце у світі за станом на липень 2001 року). Близько 90% населення країни мешкає в дельтах рік Хоніха і Меконг (тут спостерігається найвища у світі густина сільського населення - 1500 чол. на 1 кв. км.) та у прибережній смузі (12% території країни).
Столиця - Ханой - 1,151 млн. осіб (1994 р.).
Найбільші міста: Хошимін (4,1 млн.), Хайфон (1,6 млн.), Дананг (500 тис.), Хюе (320 тис.).
Адміністративно-територіальний розподіл: 58 провінцій і 3 муніципалітети. Зберігається історико-географічний розподіл на Північний (Бакбо), Центральний (Чунгбо) і Південний (Намбо) В'єтнам.
Офіційна мова - в'єтнамська.
Релігія - конфуціанство, буддизм, таоїзм.
Грошова одиниця - в'єтнамський донг (курс на 26 Серпня 2002 року: 15335.0000 VND = 1 USD ).
Членство у міжнародних організаціях - МБРР, МВФ, МФЧХ, ООН, АТЕС, АСЕАН та інших.
Економіка країни
Наприкінці 80-х років і початку 90-х років ХХ століття у В'єтнамі відбувся справжній економічний прорив, що вражаюче змінив ситуацію у розореній безперервними війнами країні.
Для прискорення притоку фінансових коштів і пожвавлення активності у приватному секторі, було розроблено законодавство, що стосується пільгового оподаткування зарубіжних інвесторів, створені "зони експортного виробництва", стимулювалася діяльність іноземних банків. Проводилася реорганізація і поступова приватизація ряду підприємств державного сектора. Кількість державних підприємств зменшилась з 12084 у 1991 році до приблизно 6300 в 1995 році, в основному, за рахунок ліквідації слабких підприємств і об'єднання ряду підприємств суміжного профілю.
З 1990 по 1997 роки валовий внутрішній продукт збільшувався щорічно в середньому на 8,9%, а фактичні капіталовкладення зростали приблизно на 25% на рік.
У 1995-1997 за темпами економічного зростання В'єтнам лідирував серед країн-членів АСЕАН. Обсяг прямих іноземних інвестицій з 2,3 млрд. дол. США у 1991 році зріс до 31,2 млрд. дол. США у 1997 році. У 1991-1998 відбувалося швидке зростання експорту - з 2042 млн. дол. США до 9356 млн. дол. США, або на 27% на рік, а імпорту - з 2105 млн. дол. США до 11390 млн. дол. США, або на 32% на рік. У 1998 році експорт товарів і послуг оцінювався у 42% ВВП, імпорт - у 47% ВВП.
Фінансова криза 1998-1999 років сильно вразила економіку країн Південно-Східної Азії. У В'єтнамі вона призвела до того, що імпорт у країну зменшився на 3% при розширенні експорту на 0,9%, іноземні інвестиції скоротилися.
У 2000 році обсяг валового внутрішнього продукту країни становив 154,4 млрд. доларів США, у підрахунку на душу населення - близько 2 дол. США. В'єтнам має високий відсоток населення, що живе за межею бідності.
Сільське господарство є основою економіки В'єтнаму. У ньому зайнято 67% працездатного населення країни. В аграрному секторі створюються 25% ВВП і 36,3% всієї експортної продукції.
Головна сільськогосподарська культура - рис, під який зайняті основні земельні площі, що обробляються. Зазвичай, знімають два врожаї рису на рік. У В'єтнамі вирощують близько 1500 сортів рису - із білим, жовтуватим, червонувато-коричневим і навіть з майже чорним (він вважається цілющим) зерном. Є й так званий ароматний і клейкий рис, який йде на приготування святкових блюд. Країна щорічно експортує понад 3 млн. т рису, головним чином, до сусідніх держав.
На непридатних для вирощування рису землях вирощують неосновні культури: кукурудзу, сою, земляний горіх (арахіс), батат, маніок.
Сільськогосподарські культури, що вирощуються в країні, поділяються на текстильні й волокнисті (бавовник, джут, шовковиця), цукристі (цукрова тростина), олійні (арахіс, кунжут, кокос), стимулюючі (тютюн, імбир, чорний перець, чай, кава), що виділяють сік і смолу (гевея, лакове дерево, сосна). Найбільші площі відведені під плантації каучуконосного дерева гевеї (близько 200 тис. га).
З плодових культур вирощують банани багатьох сортів, апельсини, лимони, манго, грейпфрути, папайю, ананаси, кокосові горіхи, хлібне дерево, багато інших екзотичних плодів. З овочів, які обробляють переважно взимку, крім завезених з помірного пояса картоплі, томатів, огірків, цибулі, культивують численні сорти гарбузів, капусту тощо.
Тваринництво залишається другорядною галуззю сільського господарства, але його роль поступово зростає. Велику рогату худобу (буйволів і корів) в основному використовують як тяглову силу; молочне господарство з'явилося нещодавно. На м'ясо вирощують свиней і птахів (курей і качок).
У прибережних водах ведеться лов морської риби і ракоподібних, збір морських водоростей.
Заготовлюються деревина, у тому числі цінних порід на експорт, а також кардамон, кориця, камедь, каніфоль, сировина для отримання дубильних речовин і барвників.
Промисловість. У 1950-1980-ті роки були закладені основи ряду галузей важкої індустрії, у тому числі таких, як електроенергетика, машинобудування, металургія, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Отримали розвиток різні галузі легкої промисловості.
Провідну роль у промисловості грають Ханой і Хошімін, де випускається значна частина промислової продукції.
У 1991-1996 роках промисловість практично подвоїла випуск продукції. Середньорічне зростання виробництва становило 13,3%. Це бурхливе зростання було зумовлене успішним переходом від системи державного управління й субсидування підприємств до принципів ринкової економіки, встановлення широких зовнішньоекономічних зв'язків. Важливу роль зіграли курс на реструктуризацію й модернізацію промисловості, залучення прямих іноземних інвестицій, введення нових промислових
Loading...

 
 

Цікаве