WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Особливості тавтологічних зворотів в арамейській поезії - Реферат

Особливості тавтологічних зворотів в арамейській поезії - Реферат

נשבח ונודה קדם יי

nəšabbaḥ wә-nde qādām yəyā

ארי אתגאי על גותניא וגאותא דילה היא

'ǎr 'iṯgā' 'al gṯānyā(') wәgē'ṯā(') dl h(')

סוסיא ורכבה רמא בימא

sysā(') wərāḵəḇ rəmā(') bәyamā(')

Ми прославимо й звеличимо Ягве,

Бо Він піднісся над тими, хто підносився, і в цьому - піднесення Його!

Коней і колісницю кинув у море.

Переклад, зроблений нами, не буквальний, оскільки передати близько до тексту 2-й рядок надзвичайно складно. Тут після частки ארי/'ǎrēy („бо") стоїть дієслово גאה/gə' (аналог давньоєврейського дієслова גאה/gā') – „підносити" в особовій формі (порода ітпа'ель, перфект, 3 ос. одн.), а потім віддієслівний іменник у множині та емфатичній формі, утворений від цього дієслова (גותניא/ gṯānyā(') – „ті, хто підносяться") з прийменником על/'al („на"). Далі йде знову іменник „висота" з сполучником ו/ wә („і", „та") теж в емфатичній формі, але в однині – גאותא/gē'ṯā('). З ним пов'язаний вираз דילה/ dl („що в Нього") та займенник היא/ h' („вона").

Як уже було зазначено, тут використовується дуже складна синтаксична конструкція, що комбінує однокорінні дієслова та похідні від них іменники. Цей тип тавтології, очевидно, включає в себе ще й елемент алітерації, адже при цьому повторюються одній й ті ж приголосні. В нашому випадку – це проривний ג [g] та гортанні א ['] і ה [h]. Поєднання ж однокорінних дієслів та іменників є засобом емоційної та семантичної експресії. Вживання ж прийменників та сполучників у такому випадку виконує свою звичайну функцію.

Наступний арамейський переклад цього ж уривку Пісні Мойсея – це кілька варіантів Палестинського таргума або, як його традиційно називають, Єрусалимським таргумом. Ці варіанти також мають назву Фрагментарних таргумів через те, що вони були скомпоновані уривками [P. Kahle, Masoreten des Westens II. Stuttgart, 1930. – P. 1-65. А також A. Diez-Macho, "Nuevos Fragmentos del Targum Palestinense", Sefarad 15, 1955. – P. 31-39.].

Нас цікавлять, перш за все, тавтології, тому ми розглянемо ті уривки Пісні, які містять їх. Зазлегідь зауважимо, що, на відміну від попереднього уривку, арамейські тавтології з'являються тут довільно, без співвіднесення з оригінальними поетичними засобами. Тобто, якщо в таргумі Онкелоса складна тавтологічна конструкція з'являється на місці більш простого тавтологічного звороту в давньоєврейському тексті, то в варіантах Палестинського таргума вони вживаються перекладачем там, де він вважав за краще, щоб передати поетичний пафос релігійного гімну. Нижче наведемо два рядки без транслітерації, оскільки даний рукопис має лише консонанти, огласовки в ньому відсутні.[18]

נודי ונשבח קדם ייי

דהוא רם על רמיא ומתגאי על גיותניא

Піднесемо подяку, хвалу перед Ягве,

Який піднісся над тими, хто підноситься,і став вищий над тими, хто височиться

Другий рядок містить два тавтологічних звороти однакової конструкції: особове дієслово + похідний іменник („хто підноситься" та „хто височиться"). В обох випадках використовується прийменник על/'al („на"). В першому звороті це дієслово רמה/rəm („підніматися") у формі дієприкметника породи пе'аль 3 ос. одн. в емфатичній формі, що поєднане у звороті з віддієслівним іменником в емфатичній формі множини רמיא /ramyā(') ("ті, хто підносяться"). Другий зворот складається теж з дієприкметника від дієслова גאה/gə' („підноситися") у формі породи па'ель (або аф'ель)[19] та віддієслівного іменника в множині в емфатичній формі גותניא/ gṯānyā(') – „ті, хто підносяться". Звичайно, вживання однокореневих дієслова та іменника має на меті емоційну експресію.

У цьому уривку з'являються риторичні засоби, зокрема, градація, що заміняє короткий поетичний рядок оригіналу (з двох колонів і чотирьох стоп). Дієслово שיר/šr („співати") давньоєврейського оригіналу тут замінено на цілий ряд арамейських дієслів, що не є синонімами (крім двох останніх), але належать до одного семантичного ряду:[20] ידה/yəd („хвалити", „дякувати"), נשא/nəs(') („підносити"), רום/rm („піднімати", „звеличувати") та його синонім נטל/nətal. При цьому два останніх дієслова, як було показано вище, використовуються в тавтології. Автор таргума вдається до такого незвичного ні для біблійної поезії, ні для прози багатослів'я, наслідуючи традицію еврейської літургічної риторики пізньої античності.

* * *

Аналізуючи способи утворення тавтологій в арамейській поезії таргумів, ми можемо відзначити характерні риси їх формування. Перш за все, варто зауважити, що основою арамейських тавтологій, як і тавтологічних зворотів взагалі, є повтор однокоренивих або однакових слів. І в давньоєврейській, і в арамейській мовах, сполучення слів в тавтолгіях, як правило, не потребує керування. Слова просто повторюються, створюючи тим самим ефект емоційного підсилення. Цим семітські тавтологічні звороти відрізняються від способу творення тавтологій в індоєвропейських мовах, зокрема в слов'янських.

Проте арамейська тавтологія відрізняється від тавтологій в давньоєврейській мові (близькій до неї) більш широким, а подекуди граматично непередбачуваним, повторенням одних і тих же слів. Якщо в давньоєврейській поезії активно представлені смислові тавтології („вік – час", „віки – час"), щоб уникнути лексичних повторів, то арамейська поезія не цурається частих повторів одного і того ж слова („віки – віків"). Виняток становлять лише архаїчні тавтології, спільні для давньоєврейської та арамейської мов („рід – рід", „день – день"). Це є свідченням розвинутої літературної традиції давньоєврейської мови Старого Заповіту, з одного боку, і переважанням живих просторічних форм в арамейській мові (зокрема, вавилонському та галілейському її діалектах), з іншого. Останні не тільки легко засвоюють архаїчні форми тавтології, а й продовжують їх традицію. Цей висновок підтверджується і розглянутим нами випадком тавтологічних пар в одному поетичному рядку, що відноситься до арамеомовної єврейської поезії доби пізньої античності. Формальний повтор є специфічною рисою арамейської тавтології. Це відповідає загальній тенденції динамізму у словотворенні, граматичних та синтаксичних новаціях, що притаманні арамейській мові.

З іншого боку, в складних арамейських тавтологіях активно вживаються прийменники, що свідчить про особливу роль граматичного та смислового співвіднесення компонентів тавтології. Так, часто вживаються прийменники та конструкції, що виражають генетивні, порівняльні стосунки між словами, що утворюють тавтологію, а також напрямок і межу. Специфіка вживання прийменників в тавтологічних зворотах повинна враховуватись при їх перекладі на слов'янські мови.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Кассуто Умберто. Эпическая поэзия в Древнем Израиле. Пер. с англ.// Библейские исследования. Сборник статей. Вып.1. Москва, 1997.

  2. Меир Вайс. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

  3. David H. Aaron. Biblical Ambiguities. Metaphor, Semantic and Divine Imagery. Leiden-Boston-Koln, 2001.

  4. Biblia Hebraica Stuttgartensia, ed. by R. Kittel, editio quinta. Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 1997.

  5. Archibald Duff. A History of the Religion of Judaism 500 to 200 B.C. London, 1911.

  6. Paul V. Flesher. The Targumim// Judaism in the Late Antiquity. Ed. by Jacob Neusner. Part I: The Literary and Archaeological Sources. Leiden-New York-Koln, 1995.

  7. Geller Stephen A. Parallelism in Early Biblical Poetry. Harvard Semitic Monographs. Missoula, Montana, 1979.

  8. Andrew Chester. Divine Revelation and Divine Titles in the Pentateuchal Targumim. Tubingen, 1986.

  9. Targum Onkelos to the Pentateuch. A collection of fragments in the library of the Jewish Theological Seminary of America. New York – Jerusalem, 1976.

  10. Bruce K. Waltke & M. O'Connor. An Introduction to Biblical Hebrew Syntax. Winona Lake, Indiane, 1990.

  11. Alexander Samely. The Interpretation of Speech in the Pentateuch Targums. Tubingen, 1992.

  12. Michael Klein. The Fragment-Targums of the Pentateuch According to their Extant Sources. Vol. I. Texts, Indices and Introductory Essays. Rome: Biblical Institute Press, 1980.

  13. Thayer's Greek-English Lexicon of the New Testasment. By Joseph H. Thayer. Grand Rapids, Michigan, 1997.

Loading...

 
 

Цікаве