WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІноземна мова - Англійська, Німецька та інші → Концепт вимушеності у сучасній англійській мові - Реферат

Концепт вимушеності у сучасній англійській мові - Реферат

Реферат на тему:

Концепт вимушеності у сучасній англійській мові

Модальні предикати дебітивності були предметом дослідження багатьох вчених, починаючи з О. Потебні. Однак багато питань не знайшли ще належного висвітлення і продовжують залишатися об'єктом уваги сучасних синтаксистів. Аналізуючи праці, що вивчають модальність дебітивності, типологію та засоби її вираження, вважаємо, що є низка невирішених проблем у сфері дослідження висловлювань із модальними предикатами дебітивності, які потребують поглибленого вивчення, зокрема семантика модальних предикатів вимушеності (МПВ) - одного з автономних концептів дебітивної модальності із власним "арсеналом" вираження та диференційними смислами.

Вимушеність – автономний концепт дебітивної модальності із власним "арсеналом" вираження та диференційними смислами. Значення вимушеності виникає у результаті поєднання "алетичної і деонтичної необхідності" і "даремності (непотрібності) опору з боку виконавця дії" [4: 15]. Ситуацію вимушеності, на думку С. Чернової, детермінує відсутність вибору: "вимушеність – це коли суб'єкт не може змінити ситуацію за своїм бажанням, а лише виконує те, що диктується ситуацією і вимогами здорового глузду" [7: 180].

Ситуація вимушеності включає такі елементи: детермінуючий чинник, те, що зумовлює необхідність або обов'язковість виконання дії, об'єкт - той, кого змушують, на кого спрямований вплив детермінуючого чиннику, ознака, тобто дія або стан, які очікуються від агенса в результаті впливу детермінуючого чиннику.

Розрізняють об'єктивну і суб'єктивну вимушеність. Об'єктивна вимушеність передається у мові різними засобами: а) синтаксично, тобто інфінітивними та власне дебітивними реченнями, б) лексично - іменниками та прикметниками, як-от: duty, need і в) лексико-граматичними засобами - за допомогою модальних модифікаторів (ММ). Значення суб'єктивної модальності виражається ввідними словами, спеціальними зворотами та багатозначними ММ.

Лексико-граматичне поле об'єктивної вимушеності в англійській мові включає такі елементи: must, have to, be to, bound to, need, forced to, obliged to, necessary to, compelled to.

Загальним значенням вказаних ММ є значення вимушеності, що представляє зв'язок між об'єктом і ознакою як щось необхідне, зумовлене цілою низкою чинників об'єктивної реальності.

Каузований характер ситуації вимушеності передбачає обов'язкову наявність каузатора незалежно від того чи отримує він вираження чи ні. У Н. Шведової – це "змушуючий суб'єкт", у В. Філіпова – "детермінуючий чинник", у В. Вольмута – "змушуючий чинник" [8; 6; 2].

Детермінуючим чинником у реченнях цього типу виступає:

а) окрема особа чи особи:

Harry, you have to find that bracelet and find out why it was worth torturing and killing a man for (M. Conelly);

б) обов'язок, офіційна посада:

So one time when I was working in this motel one of the toilets leaked and I had to replace the flapper ball (B. Kingsolver);

в) стан, перебування де-небудь, належність до будь-якої групи осіб, сфери діяльності, взаємини з ким-небудь тощо. Напр.:

This chap – my hero – has a drunken father and a mother out at work. He has to dress the younger children and give them breakfast before going off to school himself (Miss Read);

г) конкретна ситуація чи подія:

Daddy is out of work, – she said brightly. – That's why my mommy had to go and stay with Antie Em to have the baby(S. King).

Слідом за С. Туровською стверджуємо, що висловлювання з модальним значенням вимушеності характеризуються такими особливостями: "мінус-інтенційність", "зверненість до минулого", "фактуальність", оцінка "погано", "відсутність альтернативи" [5: 41]. Проте названі особливості висловлювань із МПВ не охоплюють, на нашу думку, усіх диференційних ознак речень цього семантичного різновиду. Вважаємо, що однією з найвагоміших сем МПВ є "зумовленість обставинами, певною ситуацією, іноді й внутрішніми потребами індивіда". Крім того, диференційними компонентами висловлювань із модальним значенням вимушеності вважаємо присутність виконавця дії, наявність значення протесту, що йде від мовця - носія суб'єктивної оцінки та суб'єктивно-модальне значення впевненості мовця у сказаному. Л. Дмітрієва вважає, що другорядним для значення форми є вираження об'єктивно-модального значення (воно може бути реальним чи ірреальним), а також - роль виконавця (останнім виступає або сам мовець, або інша особа) [3: 10]. Отже, у конструкціях із значенням вимушеності сема "волевиявлення" відсутня, що кардинально відрізняє їх від речень із значенням повинності, де ця сема обов'язково репрезентується.

Про зв'язок "вимушеної поведінки" з поясненням або й виправданням зазначив ще Арістотель, розрізняючи так-звані "вимушені" вчинки, що здійснюються "підневільно" і їх джерела знаходяться зовні і "довільні" вчинки, які здійснюються навмисно. "Оскільки висока моральність пов'язана з пристрастями і вчинками, до того ж за "довільні" вчинки хвалять і осуджують, а "вимушеним" співчувають і інколи навіть через них жалкують, то уважно вивчаючи високу моральність, необхідно, напевно, розмежовувати довільне і вимушене; цим можуть скористатися законодавці, назначаючи нагороди і покарання" [1: 95].

Отже, часто добре інтерпретуючи "вимушений" вчинок, зумовлений об'єктивними причинами, тобто "каузальний", можна виправдати свій вчинок. Це досягається експлікацією "об'єктивної" причини і семантики жалю у висловлюванні або ж у контексті. Напр.: He was sorry when the magazine became too expensive and he had to give it up (E. Hemingway).

Очевидно, що модальні висловлювання з МПВ часто супроводжуються семантикою небажаності, жалю, навмисності тощо. Семантичним інваріантом цих висловлювань є абсолютна оцінка "погано". Те, що дія відбувається всупереч волі суб'єкта і є поганою на його думку, обмежує сполучуваність цих висловлювань з оціночним змістом залежних пропозицій. Напр.: у реченні I have to inform you that ...(Я змушений (мені доводиться) повідомити вас, що...) очевидно, що суб'єкт вважає повідомлення неприємним для адресата, тобто пропозиційний зміст диктума характеризується знаком "-". Це чітко простежується у наступному реченні: I would have to kiss him. It was horrible (H. Lee).

Коли детермінуючим чинником виступає не особа, а зовнішні обставини, події, ситуація, що склалася, тобто тоді, коли немає зіткнення індивідуальних волевиявлень, з'являється суб'єктивно-модальне забарвлення незадоволення, небажання або навіть оцінки ситуації як складної, тієї, що потребує праці, турбот тощо [8: 111], наприклад:

I've been with Inspector Hammond for the last half hour. We'll have to let it go as a practical joke, Frankie, for the moment.

  • Oh, but, Bobby...

  • I said for the moment. We've got to get to the bottom of this, Frankie (A. Christie).

Очевидно, що після розмови з інспектором, Боббі пропонує тимчасово не розглядати серйозно спробу замаху на його життя. Френкі ж неохоче погоджується.

Семантичні варіанти з компонентами "погано" реалізуються у різних граматичних конструкціях:

1. у широкому контексті: [Carter]: (sadly) I sensed when I was in there that I shall most likely never see her again. It hurt me very much Father, but I must go(A. Bierce);

2. у висловлюванні: Oh, it is terrible, that I should have to ask you such a question - Robert, are you telling me the whole truth? (O. Wilde);

3. у ввідних конструкціях: Sorry to say, Celia, but I must go (P. Abrahams).It turned out that I was to work mainly for Eddie Rickett, who was in charge of the lab (B. Kingsolver).

Loading...

 
 

Цікаве